Організація продуктивної діяльності дітей дошкільного віку; консультація на тему. Всеросійський інтерактивний освітній портал "аксіома" Форми продуктивної діяльності дошкільнят

План:

1.Класифікація методів та прийомів.

особливості дітей.

4.Використання ігрових прийомів навчання та розвитку в різних вікових групах.

1. Методи навчання образотворчої діяльності та конструювання - це система дій педагога, який організує практичну та пізнавальну діяльність дітей, яка спрямована на засвоєння змісту, визначеного програмою виховання та навчання у дитячому садку.

Прийоми навчання – це складові частини

Класифікація методів

за характером пізнавальної діяльності

(Лернер І.Я., Скаткін М.М.)

Інформаційно-рецептивний метод;

репродуктивний метод;

Евристичний метод;

Дослідницький метод;

Метод проблемного викладу.

2. Інформаційно-рецептивний метод - у тому, що вихователь різними засобами повідомляє готову інформацію, діти її сприймають, усвідомлюють і фіксують у пам'яті.

Обстеження;

Готові зразки;

Показ способів дії;

Пояснення, розповідь педагога.

А) Обстеження – це організований педагогом процес сприйняття предмета. Організація полягає в тому, що педагог у строго певній послідовності виділяє сторони та властивості предмета, необхідні для його зображення.

Структура обстеження:

1. цілісне сприйняття предмета;

2. аналіз предмета, що сприймається;

3. повторне сприйняття предмета.

Б) Готові зразки - як метод навчання застосовується у тих видах ізодіяльності, де основною метою не є закріплення вражень від сприйняття навколишнього, а стоїть завдання щодо розвитку окремих моментів цієї діяльності (частіше в декоративних та конструктивних роботах).

В) Показ способів дії - наочно-дієвий метод, спрямований навчання дітей свідомому створенню зображення предмета з урахуванням їх конкретного досвіду.

Види показу:

Повний показ;

Частковий показ.

Г) Пояснення, розповідь, пояснення, вказівки - словесні методи навчання, спрямовані на уточнення уявлень дітей на тему або ознайомлення їх з новими прийомами зображення.

Репродуктивний метод - полягає у діяльності педагога, спрямованої на закріплення знань, вироблення умінь та навичок.

Практичні вправи.

Евристичний та дослідницький методи спрямовані на пошуки самостійного вирішення образотворчої задачі.

Евристичний метод передбачає поелементне навчання творчої діяльності.

Дослідницький метод передбачає виконання дітьми творчого завдання: передачі сюжету літературного твору, реалізація власного задуму.

3. Вибір методів та прийомів організації та проведення продуктивної діяльності дошкільнят залежить від низки обставин. Насамперед визначаються цілі та завдання конкретного заняття. Відбір методів вимагає врахування специфіки виду діяльності, а також знань вікових особливостей дітей та рівня їхнього оволодіння конкретною діяльністю.

4. Включення ігрових прийомів у образотворчу діяльність не повинно порушувати її природного ходу. Зображення – своєрідний центр гри. Ігрові дії можуть органічно вмикатися в образотворчий процес або завершувати його. Дуже схожі на «режисерські ігри» і є індивідуальною сюжетною грою, але тільки не зі звичайними іграшками, а із зображеннями. Ще тільки створювані чи вже виконані малюнки дитина наділяє певними ролями, іноді бере участь він або виконує них різноманітні дії.

На заняттях з образотворчої діяльності педагог може застосовувати такі види ігрових прийомів:

Обігравання предметів, іграшок, картин;

Обіграти можна навіть образотворчий матеріал (пензлики, фарби, олівці і т.д.) з пензликами олівцями можна радитися, розмовляти, вчити їх малювати («бігати по рівній доріжці», «кататися» з гірки і т.д.)

При обіграванні предметів, іграшок ігрові дії можуть бути найрізноманітнішими за змістом та способом виконання: дізнатися про настрій персонажа (бесіда, діалог); пошкодувати, погладити, спіймати листочки (жест); зобразити рухи (імітація рухів з іграшкою). Це прийом застосовується в усіх вікових групах, оскільки дозволяє врахувати інтереси дітей до навколишнього, що поступово змінюються, і доступні їм способи ігрової дії. Педагог використовує його перед початком заняття або на початку його у процесі розмови, спрямованої формування задуму майбутнього малюнка. Цей прийом дозволяє вирішити кілька завдань: привернути увагу дитини до зображеного предмета, розглянути, обстежити його; зацікавити майбутньою роботою; пояснити прийоми зображення. (Педагогам пропонується навести приклад використання прийому обігравання предметів, іграшок, картин)

Обігравання виконаного зображення;

Це прийом застосовується у корці заняття, коли зображення вже виконано. Отримане зображення використовують як своєрідний ігровий предмет. Зміст ігор залежить від зображення. (Педагогам пропонується навести приклад використання прийому обігравання готового зображення).Наприклад, діти малювали парк: осінній, зимовий, їм пропонується погуляти парком, послухати птахів, поспівати пісеньки тощо. Якщо відтворено птах, то він може «літати», «клювати» зернятка.

Обігравання незакінченого зображення в момент його виконання:

Цей прийом спрямований як на розвиток задуму малюнка, а й у розвиток в дітей віком вміння виконувати його різними образотворчими засобами. Способи виконання ігрових дій у цьому прийомі також різноманітні. Вони можуть бути виражені словом, наприклад, вихователь, побачивши на малюнку зображену дівчинку, питає її «Ти не замерзла без шапки?». Таким чином він ненав'язливо нагадує можливість виконання малюнка.

Ігрові ситуації з рольовою поведінкою дітей та дорослих.

І тут образотворча діяльність співвідноситься з відповідною діяльністю дорослих – художників, гончарів, фотографів, будівельників тощо. Така діяльність часто має колективний характер. Наприклад, діти у ролі художників малюють ілюстрації до однієї казки. При виконанні взятої він дитина особливо захоплений справою, найбільш образотворчий.

Продуктивна діяльність- це діяльність, спрямовану отримання будь-якого продукту (будови, малюнка, аплікації, ліпної вироби тощо. п.), що має певними заданими якостями (Н.І. Ганошенко).

До продуктивних видів дитячої діяльності відносяться конструювання, малювання, ліплення, аплікація та створення різноманітних виробів, макетів з природного та непридатного матеріалу. Всі ці види дитячої активності відіграють важливу роль у розвитку дитини – дошкільника.

Продуктивна дитяча діяльність формується у дошкільному віці і, поряд з грою, має у цей період найбільше значеннядля розвитку психіки дитини, т. к. необхідність створення продукту найтіснішим чином пов'язана з розвитком його пізнавальних процесів, емоційно - вольової сфери, умінь та навичок, моральним, естетичним та фізичним вихованнямдошкільнят.

Ці дії розвивають як образні форми мислення, а й такі якості як цілеспрямованість, вміння планувати своєї діяльності, досягати деякого результату.

Соціально-особистісному розвитку дитини сприяє можливість прояву ним творчої активності, ініціативності при створенні малюнка, ліплення, вироби, які можна використовувати самому або показати і подарувати іншим.

У процесі образотворчої діяльності та конструювання у дітей формується здатність до цілеспрямованої діяльності, вольової регуляції поведінки.

Для художньо-естетичного розвитку дитини важливу роль відіграє моделюючий характер продуктивної діяльності, що дозволяє йому на свій розсуд відбивати навколишню дійсність і створювати ті чи інші образи. І це позитивно впливає розвиток уяви, образного мислення, творчої активності дитини.

Важливо у дітей виховувати естетичне ставлення до навколишнього, вміння бачити та відчувати прекрасне, розвивати художній смак та творчі здібності. Дошкільника приваблює все яскраве, що звучить, що рухається. У цьому потягі поєднуються і пізнавальні інтереси, і естетичне ставлення до об'єкта, що проявляється як у оціночних явищах, і у діяльності дітей.

Продуктивна діяльність грає велику роль вихованні естетичних почуттів дошкільника. Специфіка занять малюванням дає широкі можливості для пізнання прекрасного, для розвитку в дітей віком емоційно-естетичного ставлення до дійсності. Продуктивна діяльність показує людині світ реально існуючої краси, формує його переконання, впливає на поведінку, сприяє розвитку творчих здібностейдітей, яке можливе лише у процесі засвоєння дошкільнятами та практичного застосуванняними знань, умінь та навичок.

Продуктивна діяльність тісно пов'язана з вирішенням завдань морального виховання. Цей зв'язок здійснюється через зміст дитячих робіт, що закріплюють певне ставлення до навколишньої дійсності, та виховання у дітей спостережливості, активності, самостійності, вміння вислуховувати та виконувати завдання, доводити розпочату роботу до кінця.

У процесі зображення закріплюється ставлення до зображуваного, оскільки дитина переживає почуття, які відчував при сприйнятті цього явища. Тому великий вплив формування особистості дитини надає зміст роботи. Багатий матеріал для естетичних та етичних переживань дає природа: яскраві поєднання кольорів, різноманітність форм, краса багатьох явищ (гроза, морський прибій, хуртовина та ін.).

Заняття продуктивною діяльністю при правильній організації позитивно впливають на фізичний розвитокдитини, сприяють підняттю загального життєвого тонусу, створенню бадьорого, життєрадісного настрою. Під час занять виробляється правильна навчальна посадка, оскільки продуктивна діяльність майже завжди пов'язана зі статичним становищем та певною позою. Виконання аплікаційних зображень сприяє розвитку мускулатури руки, координації рухів.

У процесі систематичних занять конструюванням, малюванням, ліпленням, аплікацією розвиваються пізнавальні процеси:

• - Уточнюються та поглиблюються зорові уявлення дітей про навколишні предмети. Дитячий малюнок іноді говорить про неправильне уявлення дитини про предмет, але за малюнком не завжди можна судити про правильність дитячих уявлень. Задум дитини ширший і багатший за його образотворчі можливості, оскільки розвиток уявлень випереджає розвиток образотворчих умінь і навичок.
• - У процесі продуктивної діяльності активно формується зорова пам'ять дитини. Як відомо, розвинена пам'ять служить необхідною умовоюуспішного пізнання дійсності, оскільки завдяки процесам пам'яті відбувається запам'ятовування, впізнавання, відтворення предметів і явищ, що пізнаються, закріплення минулого досвіду. Образотворча творчість немислима без оперування образами пам'яті та уявлень дитини, отриманими у процесі малювання. Кінцевою метою для дошкільника є таке знання предмета, яке давало б можливість володіти вмінням абсолютно вільно, зображати його за поданням.
• - Розвиток наочно-образного мислення відбувається у процесі навчання. Дослідження Н.П. Сакуліною показали, що успішне оволодіння прийомами зображення та створення виразного образу вимагають не тільки ясних уявлень про окремі предмети, а й встановлення зв'язків зовнішнього виглядупредмета з призначенням у низці предметів чи явищ. Тому перед початком зображення діти вирішують розумові завдання на основі понять, що у них сформувалися, а потім шукають способи її вирішення.
• - Основним моментом у конструюванні виступає аналітико-синтетична діяльність з обстеження предметів. Вона дає можливість встановити структуру об'єкта та його частин, врахувати логіку їхнього з'єднання. На основі аналітико-синтетичної діяльності дитина планує перебіг конструювання, створює задум. Успішність реалізації задуму багато в чому визначається вмінням дошкільника планувати та контролювати його перебіг. дошкільний віковий продуктивний
• - На заняттях з малювання, ліплення, аплікації та конструювання розвивається мова дітей: засвоюються назви форм, кольорів та їх відтінків, просторових позначень, збагачується словник. Педагог залучає дітей до пояснення завдань, послідовності виконання. У процесі аналізу робіт, наприкінці заняття, діти розповідають про свої малюнки, ліплення, висловлюють судження про роботи інших дітей.

У процесі систематичних занять конструюванням та аплікацією у дітей інтенсивно розвиваються сенсорні та розумові здібності. Формування уявлень про предмети вимагає засвоєння знань про їх властивості та якості, форму, колір, величину, положення в просторі.

У процесі конструювання дошкільнята набувають спеціальних знань, навичок та вмінь. Конструюючи з будівельного матеріалу, вони знайомляться:

• 1. з геометричними об'ємними формами,
• 2. набувають уявлення про значення симетрії, рівноваги, пропорцій.
• 3. При конструюванні з паперу уточнюються знання дітей про геометричні площинні фігури,
• 4. Поняття про сторону, кутах, центр.
• 5. Хлопці знайомляться з прийомами видозміни плоских форм шляхом згинання, складання, розрізання, склеювання паперу, у результаті з'являється нова об'ємна форма.

У процесі продуктивної діяльності формуються такі важливі якості особистості як розумова активність, допитливість, самостійність, ініціатива, які є основними компонентами творчої діяльності. Дитина привчається бути активним у спостереженні, виконанні роботи, виявляти самостійність та ініціативу у продумуванні змісту, доборі матеріалів, використанні різноманітних засобів художньої виразності.

Не менш важливим є виховання в процесі продуктивної діяльності

• 1. цілеспрямованості у роботі, вмінні довести її остаточно,
• 2. акуратності,
• 3. вміння працювати у колективі,
• 4. працьовитості,

На думку педагогів та психологів, оволодіння дитиною видами продуктивної діяльності – є показником високого рівня її загального розвитку та підготовки до навчання у школі. Продуктивні види діяльності значною мірою сприяють оволодінню математикою, трудовими навичками, листом.

Процеси письма та малювання мають зовнішню схожість: в обох випадках це графічна діяльністьзі знаряддями, що залишають на папері сліди у вигляді ліній. При цьому потрібне певне положення корпусу та рук, навичка правильного тримання олівця, ручки. Навчання малюванню створює необхідні передумови для успішного оволодіння листом

На заняттях продуктивною діяльністю діти привчаються акуратно користуватися матеріалом, утримувати його в чистоті та порядку, використовувати лише необхідні матеріалиу певній послідовності. Усі ці моменти сприяють успішній навчальній діяльності усім уроках.

Педагогічний пошук розвитку експериментальної діяльності в ДНЗ з екологічного виховання Федеральний державний освітній стандарт дошкільної освіти припускають діяльнісний підхід до визначення змісту та організації освітнього процесу дітей дошкільного віку. Екологічну освіту дошкільнят можна здійснювати за всіма освітнім областям. Наприклад, зміст...

Інноваційні форми співробітництва ДНЗ з сім'ями вихованців Сім'я та ДНЗ – два важливі інститути виховання та розвитку дитини. Їхні функції різні, але для повноцінного змістовного перебігу періоду дошкільного дитинства необхідне поєднання зусиль батьків та педагогів. Відповідно до Закону «Про...

Роки Великої Вітчизняної війнине забудуть ніколи. Чим далі в глибину століть, тим живіше і величніше розгорнуться вони в нашій пам'яті. Не раз ще стиснеться наше серце при згадці про ті страшні дні, роки, які пережила наша Батьківщина, наш народ...

« Не забувайте птахів взимку» Погодуйте птахів узимку, Киньте жменьку крихт, І нехай снують часом Стайки біля віконець. Киньте жменьку зерна. Багато їм не треба. І зима не така страшна Буде для крилатих. Їм не дайте у люту годину.

Варвара Латина
Організація продуктивної діяльності у групах дітей старшого дошкільного віку.

Поняття «продуктивна діяльність» включає кілька видів активності - малювання, конструювання, ліплення, аплікацію, - традиційно представлених у дитячому житті і займають у ній істотне місце. Усі вони мають моделюючий характер, тобто особливим чином відображають реальний світ.

Перелічені види активності є творчу роботу, спрямовану отримання предметно оформленого результату. Продуктивна діяльність - це перетворення того чи іншого вихідного матеріалу (комплексу матеріалів) на конкретний продукт відповідно до поставленої мети (задуму).

Продуктивна діяльність у дошкільному закладіорганізується з окремих її видів у межах спеціальних занять, однакових всім (поза контекстом конкретних дитячих інтересів). Мета таких занять, найчастіше, навчити дитину спеціальним умінням та навичкам роботи з тими чи іншими матеріалами та інструментами.

Програм з навчання дітей малюванню, ліпленню, конструюванню та ін. в даний час дуже багато; деякі вписані в цілісні дошкільні освітні програми, Інші існують як окремі (парціальні). Вихователь, не маючи жодних підстав для вибору (від яких вправ можна відмовитися, які необхідні, змушений точно слідувати програмно-заданим змістом. Це сковує його ініціативу та виключає можливість гнучко проектувати зміст роботи, орієнтуючись на особливості дітей групи та їх конкретні інтереси).

Для того щоб педагог міг гнучко проектувати роботу зі своєю групою, йому потрібно вміти самому підбирати відповідні змісти з наявної множини, враховуючи, з одного боку, завдання, що розвивають, а з іншого - інтереси дітей групи. Для цього необхідно інакше поглянути на знайомі змісти, інакше їх систематизувати. Взявши за основу підстави систематизації змістів представляють своєрідну посередню ланку між завданнями, що розвивають, і конкретними змістами продуктивної діяльності, що дозволяють їх реалізовувати.

Першою основою для систематизації та підбору конкретного змісту продуктивної діяльності дорослого з дітьми можуть бути чотири типи роботи:

1) робота за зразками;

2) робота з незавершеними продуктами;

3) робота за графічними схемами;

4) робота за словесним описом мети-умов.

У цих типах роботи реалізується весь спектр загально розвиваючих функцій продуктивної діяльності. Насамперед, це емоційно-особистісне становлення дитини - у розвитку «почуття ініціативи», яке проявляється у можливості утвердити себе як діяча та творця, який керує матеріалами та інструментами, що реалізує свої задуми. Продуктивна діяльність так само створює умови для формування цілепокладання та здатності до тривалих вольових зусиль. До спектру загальнорозвиваючих функцій слід віднести розвиток творчої активності та вдосконалення ручної моторики, якому сприяє продуктивна діяльність будь-якого роду.

Для старших дошкільнят доцільно використовувати всі типи роботи, від більш простих до складніших:

Від "Роботи за зразком" до "Роботи за графічними схемами";

Від "Роботи з незавершеними продуктами" до "Роботи з словесного опису".

У міру дорослішання дітей необхідно поступово ускладнювати пропоновані їм цілі в плані складу та обсягу проміжних операцій, необхідні досягнення кінцевого результату.

Кожен із типів роботи, можливо, розгорнуть із найрізноманітнішими матеріалами. Це такі традиційні матеріали як: папір (білий і кольоровий, картон, різні конструктивні об'ємні модулі (картонні та сірникові коробки, шматочки пінопласту, природний матеріал, що виступає у функції об'ємних модулів, - жолуді, шишки, черепашки та ін., шматочки тканини, непридатний). матеріал, графічні та мальовничі матеріали (прості та кольорові олівці, воскова крейда, гуашові фарби, пластичні матеріали (пластилін, глина, солоне тісто, дріт) Всі вони можуть використовуватися як у чистому вигляді, так і у різних поєднаннях.

Другою підставою підбору конкретних змістів для спільної діяльності дорослого з дітьми можуть бути смислові поля. Кожен з типів роботи, що розвивають, потрібно включити («упакувати») у смислові поля, які, зумовлять привабливість роботи для дошкільнят і виведуть продуктивну діяльність у ширший культурний простір.

Сенсові поля можуть бути визначені виходячи з субкультурних змістів, що залучають старших дошкільнят, та загальноосвітніх завдань уведення дітей у світ людської культури: образотворчого та театрального мистецтва, архітектури, художнього дизайну.

В якості таких смислових полів, що «обрамляють» роботу, можна запропонувати такі:

Виготовлення предметів для гри та пізнавально-дослідницької діяльності;

створення творів для власної художньої галереї;

створення колекцій;

створення макетів;

Виготовлення прикрас-сувенірів;

Створення книги;

Виготовлення предметів для театру.

Зупинимося на кожному детальніше.

1. Виготовлення іграшок, ігрових матеріалів та предметів, що обслуговують пізнавально-дослідницьку діяльність дітей.Робота в цій «упаковці» будується, переважно, на конструктивних матеріалах, але може включати і поєднання різноманітних матеріалів (конструктивні, образотворчі, папір, тканини тощо) та розвивати відповідні специфічні вміння та навички.

Підбір конкретної тематики залежить від актуальних ігрових інтересів дітей групи (наприклад, літаки та кораблики або меблі для маленьких ляльок з об'ємних модулів та паперу тощо), і задач познавально-дослідницької діяльності, що реалізуються в цей момент (наприклад, картонні гірки і трампліни для дослідів з рухом, парашути та вертушки для дослідів з повітряними потоками).

Можливі всі типи роботи, але найбільш адекватна для цієї «упаковки» робота за зразками та схемами.

2. Створення та оформлення робіт для власної художньої галереї.Ця «упаковка» пов'язана з художньою образотворчою діяльністю (живопис, ліплення, колаж – аплікація) та відповідними матеріалами. Використовується для введення дітей у види та жанри образотворчого мистецтва, знайомства з основами гармоній ліній, кольорів, мас (обсягів, гармонійним поєднанням частин у цілісному просторі).

Цілеспрямоване створення робіт для певної, періодично змінюється експозиції власної художньої галереї (за жанрами, темами, матеріалами) дозволяє в осмисленій для дітей формі орієнтувати їх на оволодіння дедалі більш складними образотворчими засобами, на вдосконалення специфічних для образотворчої діяльності умінь та навичок.

Для цієї «упаковки» найбільше підійдуть робота з незавершеними продуктами (вільне завершення невизначених кольорових та графічних нарисів, кляксографії тощо) та робота за словесним описом (обговорення теми, задумів, словесний опис дітьми майбутнього результату). В окремих випадках можлива робота із використанням зразків (наприклад, декоративне малювання).

3. Створення різноманітних колекцій та їх оформлення(від оформлення гербарію до створення колекції моделей транспортних засобів, марок та монет для уявної країни тощо). Робота в цій «упаковці» переважно пов'язана з моделюванням окремих речей (що включає власне конструктивні та художні елементи) та їх класифікацією, що пов'язує її з пізнавально-дослідницькою діяльністю. Може використовуватися для введення дітей у культурний простір Музею як місця збирання та зберігання колекцій (можливий вихід на створення власного музею).

Найбільш відповідні типи роботи - за зразками та схемами (можливе використання та інших типів роботи).

4. Створення макетівяк предметне втілення цілісних можливих світів (вигаданих, реалістичних, представлених у художній літературі, мультфільмах, дитячій сюжетній грі. Роботи в цій «упаковці» можуть бути поступово доповнюються і тривають, поки в групі утримується захоплення тією чи іншою історією, казкою або ігор. Наприклад, макети казкових міст з палацами та фортецями, космодромів та аеродромів, морських портів, зоопарків, різних ландшафтів, робота такого роду включає елементи конструювання та художньої образотворчої творчості у вигляді скульптурного моделювання з пластичних матеріалів. елементарних уявленьпро природні та культурні ландшафти, про види архітектурних споруд, мистецтво архітектури. Продукт роботи може використовуватись у режисерській грі дітей.

Найкращі типи роботи - з незавершеним продуктом (частково оформленим вихователем полем макета, що вимагає заповнення) і за словесним описом (обговорення передбачуваних елементів макета). Можливе поєднання цих типів роботи із роботою за зразками («множення» окремих елементів макета).

5. Виготовлення прикрас та сувенірівдо тих чи інших загальнозначимих подій (свят). Робота в цій упаковці дає можливість широкого використання різноманітних матеріалів (включаючи елементи малювання, аплікації, конструювання); пов'язує дитяче життя з традиціями та звичаями суспільства; орієнтує на художнє оформлення простору чи речі. Прикладами можуть бути вітальні листівки та запрошення, афіші та святкові панно, гірлянди, ялинкові прикраси, подарунки близьким та ін. Доцільно використання всіх типів роботи.

6. Створення та оформлення Книги.Ця «упаковка» включає широкий комплекс робіт з виготовлення та ілюстрування книг на основі оповідань дітей, підготовки та збирання тематичних словників із власними малюнками (або спеціально підібраними та наклеєними, ведення літопису групи, щоденника природи та ін. Така робота передбачає розвиток образотворчих умінь (ілюстрація) - малюнок: предметний, сюжетний, орнамент) Вона використовується для введення багатоаспектного уявлення про книгу (книга - як річ, як синтез мистецтв, як джерело знання), пов'язує продуктивну діяльність із пізнавально-дослідницькою, зі словесною творчістю дітей, сприяє освоєнню читання та листи Може мати вихід на створення власної бібліотеки групи як сховища набутих знань, найбільш підходящі типи роботи - з незавершеним продуктом та за словесним описом.

7. Підготовка матеріалів для власного театру (вистави).Театр як загальний змістовий контекст для різноманітних робіт (виготовлення декорацій, реквізиту, елементів костюмів для вистави, матеріалів для лялькового та площинного театру тощо) пов'язує продуктивну діяльність з дитячою сюжетною гроюз читанням художньої літератури. Поєднання різних матеріалів(Конструктивних, графічних, живописних) дозволяє використовувати цю «упаковку» для вдосконалення широкого спектру образотворчих та конструктивних умінь, навичок роботи з різними інструментами. Можливе використання всіх типів роботи для цієї упаковки.

Кожна з представлених «упаковок» наповнюється конкретним тематичним змістом залежно від актуальних інтересів групи, тематики пізнавально-дослідницької діяльності, художніх текстів, що читаються нині, цікавих подій, що відбуваються всередині та поза дитячого садка. Саме цим визначається вибір конкретної теми для роботи: які іграшки робити, що малювати, які колекції чи макети створювати, яку виставу оформляти і т.д.

Деякі з цих смислових полів вихователі можуть використовувати у своїй роботі, але робити це епізодично, час від часу, «розбавляючи» ними заняття (наприклад, сезонне виготовлення виробів із природного матеріалу, подарунків до свят).

Таким чином, у підборі змістів для спільної партнерської продуктивної діяльності дорослого з дітьми доцільно спиратися одночасно на типи роботи та на смислові поля.

Використання такого підходу для систематизації та підбору продуктивної діяльності дозволить урізноманітнити програмний матеріал, звільняючи всіх учасників освітнього процесу від зайвої регламентації.

Список литературы:

1. Короткова Н. А. Освітній процесу групах дітей старшого дошкільного віку. - М.: ЛІНК-ПРЕС, 2007.-208 с.

• · Основна форма роботи – навчання дітей на заняттях
• · Фронтальна (групова) форма
• · За підгрупами
• · Ігрова форма
• · Індивідуально – творча діяльність
• · Ігри - креслення
• · Розвиваючі ігри
• · Інтегрована форма навчання

На першому етапі роботи вихователь ставить собі за мету:

• · Дати дітям знання та уявлення про форми самостійної поведінки;
• · Довести дітей до розуміння моральної категорії самостійності, її значущості в особистісному та соціальному сенсі;
• · Ввести в лексикон слова "сам", "самостійний";
• · Сприяти набуттю форм самостійної поведінки

Форми роботи:

• 1. Підбір художньої литературы.
• 2. Перегляд відео та відео.
• 3. Постановка лялькового театру.
• 4. Створення проблемних ситуацій.
• 5. Проведення естетичних розмов на тему: «Самостійність»

На другому етапі роботи вихователь ставить собі за мету:

· Формувати інтерес та позитивне ставлення до обраного виду продуктивної діяльності.

Форми роботи:

• 1. Розмови.
• 2. Екскурсії.
• 3. Розвага.
• 4. Розгляд картинок, робіт з обраної теми.
• 5. Тематичне заняття.

На третьому етапі роботи ставиться мета:

• · Нагромадження дітьми умінь та навичок роботи в даному виді діяльності;
• · Розвиток суспільних мотивів діяльності;
• · Придбання дітьми елементів самоконтролю та самооцінки;
• · Формування самостійної поведінки.

Форми роботи:

• 1. Ігри та вправи для розвитку дрібної моторикирук.
• 2. Робота дітей за допомогою покрокової інструкції.
• 3. Робота дітей за інструкційними картами.
• 4. Вправи у розфарбовуванні готових виробів та іграшок.
• 5. Колективні роботи.
• 6. Домашні завдання.

На першому етапі перед ними ставиться завдання сформувати у дітей уявлення про форми самостійної поведінки та підвести до розуміння самостійності як значущої якості особистості. З цією метою рекомендується використовувати приклади літературних та казкових героїв. При відборі змісту має враховуватися його динамічність, співзвучність особистому досвідудошкільника, щоб воно викликало у дітей відгук та співпереживання.

Читання художніх творівспонукає дітей до обміну враженнями з приводу змісту у вигляді реплік, оціночних суджень, у вигляді зв'язкових висловлювань, співзвучних до почутої розповіді («Невелика маленька зовсім, а вміє сама забиратися…», «Я теж штани порвав, навчуся сам зашивати….», « Сам вмію одягатися, я великий…», «Некрасиво з дірками ходити…», «Якби він сам одягався, так би не вийшло…», «Тато мені зробить лопатку, я сам копатиму…»). Таким чином, досвід кожного дитина стає надбанням дитячого колективу.

Перед переглядом відеофільмів потрібна деяка підготовка дітей-перед ними ставатимуть питання, на які вони мали відповісти після перегляду. Якщо дітям утрудняються питання, проводити повторний показ окремих кадрів або фрагментів фільму. Через деякий час організовувати повторний показ фільмів, після чого в розмові з дітьми спонукати їх не так до переказу, як до аналізу фактів, встановлення зв'язку між ними.

Для закріплення знань про самостійність та форми самостійної поведінки дуже добре використовувати спеціально організовані та стихійно виниклі проблемні ситуації під час прогулянок, заняття, режимних моментів. Тим самим у дітей виникає необхідність активно використовувати слова «сам» і «самостійний» та демонструвати свою здатність діяти самостійно у тих чи інших ситуаціях.

З метою підсумовування, уточнення та систематизації знань, набутих дітьми в результаті виконаної роботи, слід провести етичну бесіду «Про самостійність». У процесі розмови можна згадати епізоди з художніх та мультиплікаційних фільмів, розглянути ілюстрації вже у знайомих книгах. Дітям пропонувати питання, створені задля встановлення зв'язків, відносин, узагальнень засвоєних знань. Це спонукає дітей активно користуватися терміном «самостійний», згадуючи епізоди з оповідань, казок, лялькових постановок, а також реальні ситуації, що відбуваються з ними: «Я маленька була – теж ходити не хотіла, тепер сама можу ходити…», «Я вже самостійний, сам надвір одягаюсь….», «треба бути самостійним, щоб ніколи не просити…», «самостійний - хто робить все сам…» та ін.

З другого краю етапі до створення в дітей віком інтересу і позитивного ставлення до виду можна використовувати розмову у тому, яку користь приносить людям той вид діяльності, який діти виконують. У її дітям корисно розглядати ілюстрації, послухати вірші, згадати знайомі потешки.

На наступному етапі нашої роботи для накопичення навичок та умінь у дітей для занять дуже важливо використовувати ігри для розвитку тонкої моторики пальців, тому що будь-яка продуктивна діяльність пов'язана з роботою рук і вимагає вправності та спритності у користуванні.

Перші дитячі вироби краще робити за безпосередньої участі педагога. Освоївши деякі прийоми ліплення, діти переходять до роботи за допомогою покрокової інструкції - педагог пояснює та показує, діти повторюють усі дії.

Потім можна застосувати завдання, що ускладнюються, з використанням інструкційних карт. На них графічно зображується хід роботи з тим чи іншим матеріалом продукту діяльності, наприклад ліплення (на скільки потрібно розділити основний шматочок пластиліну, які форми зробити, послідовність складання іграшки - це послужить своєрідною вправою в самоконтролі. («Гусенички», «Сонечки», «Курчата»)

Паралельно з ліпленням діти можуть освоїти техніку розфарбовування об'ємних фігурок спочатку за зразком, а потім за власним задумом. Так вийде ще одна можливість формування в дітей віком елементів самоконтролю (іграшку потрібно розфарбувати з усіх боків).

Коли діти здебільшого освоять основні навички та прийоми ліплення та розфарбовування, можна ввести додатковий казковий персонаж. Крім Колобка на заняття до хлопців приходить Незнайко, який нічого не знає, не вміє, але хоче навчитися всьому. Діти тут виступають у ролі вчителя, виявляючи цим вміння планувати діяльність, вибирати кошти, ставити мету.

Для закріплення форм самостійної поведінки з дітьми можна використовувати низку домашніх завдань, наприклад: «Навчи маму підготувати пластилін для ліплення», «придумай, зроби та покажи друзям», «у кого, що вийшло». Діти роблять іграшки вдома і приносять їх у дитячий садок. Завдяки цьому можна судити про рівень ефективності зусиль вихователя у роботі.