Розробка заходів щодо підвищення енергетичної ефективності теплових мереж. Підвищення ефективності водяного опалення Розподілене регулювання теплоспоживання

Теплова ефективність опалювального пристрою в приміщенні та вибір теплової потужності системи опалення.

Опалювальний прилад повинен компенсувати дефіцит теплоти у приміщенні. Використання приладів тієї чи іншої конструкції та їх встановлення у різних місцях приміщення не повинні призводити до помітного перевитрати теплоти. Показником, що оцінює ці властивості, є опалювальний ефект приладу, який показує відношення кількості теплоти, що витрачається приладом для створення в приміщенні заданих теплових умов до розрахункових втрат теплоти приміщенням.

Вважається, що найкращий опалювальний ефект мають панельно-променисті прилади, встановлені у верхній зоні приміщення або вбудовані в конструкцію стелі. Опалювальний ефект таких приладів дорівнює 0,9-0,95, тобто тепловіддача стельових панелей-випромінювачів може бути навіть дещо нижчою від розрахункових тепловтрат приміщення без погіршення комфортності внутрішніх умов. Опалювальний ефект панелі, розташованої у конструкції підлоги, близько 1,0.

Найбільш поширені прилади – радіатори зазвичай встановлюють у нішах або біля поверхні зовнішньої стіни. Заприладна поверхня перегрівається через цю частину зовнішньої стінимарно втрачається кілька теплоти. В результаті опалювальний ефект радіаторів оцінюють завбільшки 1,04-1,06. У цьому плані найбільш ефективними виявляються конвектори, розташовані вздовж зовнішньої стіни. Опалювальний ефект, наприклад, плінтусного конвектора близько 1,03.

Підвіконна панель, вбудована в конструкцію зовнішньої стіни, може мати помітні втрати корисності теплоти і її опалювальний ефект знижується до 1,1.

Опалювальні прилади зазвичай мають певний крок прийнятого номенклатурного ряду, який СНиП виражають тепловіддачею, кВт, окремого елемента приладу цього ряду. В результаті в приміщенні встановлюють число елементів приладу, заокруглене у велику сторону понад розрахункову величину. Пов'язане з цим збільшення теплового потоку від приладів рекомендують враховувати коефіцієнтом β 1 який змінюється від 1,02 до 1,13 залежно від зміни тепловіддачі окремого елемента приладу від 0,12 до 0,3 кВт.

Додаткові втрати теплоти опалювальним приладом, встановленим у зовнішньої огорожі, враховують коефіцієнтом 2 . Його значення залежно від виду приладу та способу його встановлення біля зовнішнього огородження змінюється від 1,02 до 1,1.

Крім втрат, пов'язаних з розміщенням нагрівальних приладів, в системі опалення виникають марні втрати теплоти трубами, вбудованими в конструкції зовнішніх огорож, а також тепловому пунктіта інших елементах системи. Визначають також додаткові тепловтрати Q тр трубами в неопалюваних приміщеннях, пов'язані з охолодженням теплоносія.

Величина сумарних додаткових втрат (заприладними ділянками зовнішніх огорож і теплопроводами в приміщеннях, що не опалюються) повинна бути по СНиП не більше 7% теплової потужності системи опалення.

Питома теплова характеристика будівлі та розрахунок потреби в теплоті на опалення за укрупненими вимірниками

Для теплотехнічної оцінки об'ємно-планувальних та конструктивних рішень та для орієнтовного розрахунку тепловтрат будівлі користуються показником - питома теплова характеристика будівлі q, яка при відомих тепловтратах будівлі дорівнює:

q = Q зд ∕

де Qзд - розрахункові тепловтрати через зовнішні огородження всіма приміщеннями будівлі, Вт; V - обсяг опалювального будинку за зовнішнім обміром, м 3 (t в - t н) - розрахункова різницю температури для основних приміщень будівлі.

Розмір q , Вт/(м 3 °З), визначає середні втрати 1 м 3 будівлі, віднесені до розрахункової різниці температури 1°. Її можна визначити заздалегідь

q = q 0 β t

де q 0 - еталонна питома теплова характеристика, що відповідає різниці температур ∆t 0 =18 - (- 30) = 48 ° С; β t - температурний коефіцієнт, що враховує відхилення фактичної розрахункової різниці температур від ∆t 0

Еталонна питома теплова характеристика може бути визначена з урахуванням вимог БНіП.

Економічні показники систем опалення

Економічність системи опалення обумовлена ​​вартістю матеріалів та обладнання, виготовлення та складання, а також експлуатації. Показниками економічності є технологічність конструкції, маса елементів, витрати праці та терміни виготовлення та монтажу, витрати на налагодження, керування та ремонт.

Технологічність конструкції включає такі реальні заходи, як спрощення схеми, уніфікація та зменшення числа деталей, застосування нормалей, зручність складання, які забезпечують виготовлення та монтаж з мінімальними витратами часу, засобів та праці.

Економічний ефект виявляється під час проведення техніко-економічного порівняння різних проектних рішень. Порівняння дозволяє вибрати систему опалення, найбільш економічну у цих конкретних умовах.

При економічному порівнянні варіантів застосовують такі показники: капітальні вкладення, експлуатаційні витрати І, тривалість монтажних робіт та експлуатації системи опалення. Зазвичай використовують частину цих показників. Найпростішим є порівняння систем опалення з різними приладами, але з одним видом теплоносія та з однією схемою, оскільки воно робиться лише за капітальними вкладеннями. Найчастіше зіставляють системи з капітальних вкладень та експлуатаційних витрат. Рідше враховують ще терміни монтажу та служби систем, наявність трудових резервів.

Найбільш економічний варіант, що має мінімальні сумарні капітальні вкладення та експлуатаційні витрати. Зазвичай доводиться порівнювати два варіанти, один із яких має менші капітальні вкладення, інший – менші експлуатаційні витрати. Так, при зменшенні діаметра труб насосної водяної системи опалення капітальні вкладення зменшуються, але збільшується витрата електроенергії; автоматизація системи збільшує капітальні вкладення, але зменшує експлуатаційні витрати. Економічно більш ефективний варіант виявляють у випадках залежно від терміну z, років, окупності додаткових капітальних вкладень.

Z = (До 1 – До 2)∕ (І 1 – І 2)

Якщо цей термін< z н - нормативного срока окупае­мости дополнительных капитальных вложений за счет сни­жения эксплуатационных затрат, то целесообразно осущест­вить вариант с большими капитальными вложениями K 1 и меньшими средними годовыми эксплуатационными затра­тами И 1 . Если z >z н, то доцільним є варіант з меншими капітальними вкладеннями До 2 і більшою середньою вартістю експлуатації І 2 протягом року. Нормативний термін z окупності вкладень у систему опалення прийнятий рівним 8,33 року (12,5 року для нової техніки та енергозберігаючих заходів) незалежно від виду будівлі.

При економічному зіставленні кількох систем чи варіантів системи кожному за них знаходять наведені витрати

3= (К ∕z н) +І,

і більш ефективним вважають варіант, що має найменші наведені витрати за нормативний термін окупності.

Капітальні вкладення системи опалення здійснюються, зазвичай, протягом року. Експлуатаційні витрати щорічно змінюються; крім того, вони залежать від терміну служби як системи, так і її окремих елементів.

Річні експлуатаційні витрати складаються з прямих витрат на обслуговування системи опалення та амортизаційних витрат

І =І пр +А

де І пр - прямі експлуатаційні витрати, що складаються з річних витрат на одержувану теплову енергію(паливо), електроенергію, заробітну платуобслуговуючого персоналу, управління системою та поточний ремонт; А – амортизаційні витрати, що включають річні витрати на капітальний ремонт системи та відрахування на повне відновлення капітальних вкладень.

Відрахування на відновлення капітальних вкладень пов'язані з нормативним терміном служби системи, що визначається виходячи з термінів фізичного зносу її елементів: радіаторів (40 років), водоводів (30 років), паропроводів, відцентрових насосів, клапанів (10 років), вентиляторів, калориферів, опалювальних агрегатів(8 років), фільтрів (6 років), конденсатопроводів (4 роки).

Термін служби визначається не тільки фізичним, а й моральним зносом системи опалення, причому моральним зносом вважають втрату здатності підтримувати температуру в усіх приміщеннях, що обслуговуються, на необхідному рівні. Нормативний термін служби поширених систем водяного опалення нині приймається рівним 30 - 35 років (менший термін конвекторів).

При порівнянні різних систем опалення дотримуються рівні або хоча б близькі експлуатаційні показники для всіх варіантів: системи повинні забезпечувати виконання санітарно-гігієнічних, протипожежних і противибухових вимог, а також повинні мати рівноцінну ефективність.

Термін служби систем водяного опалення, як відомо, максимальний. Завдяки зменшенню амортизаційних витрат при цьому економії електричної та теплової енергії скорочуються вартість експлуатації, а, отже, і наведені витрати. Тому система водяного опалення зазвичай стає економічно ефективнішою, ніж система парового опалення.

Відмінність у тепловому комфорті, створюваному в приміщеннях при порівнюваних системах опалення, враховують зміною терміну служби та ступеня використання площі приміщень. Для системи, що забезпечує комфортніші умови, збільшують розрахунковий термін служби на 5-10 років (зважаючи на менший моральний зношування). Крім того, враховують використання робочої площі приміщень у холодну пору року (за рахунок зміни розмірів зони дискомфорту), додаючи частину витрат на будівельні роботи за знеціненою площею до кошторисної вартості іншої системи.

Проте головним показником економічності системи опалення є тепловитрати в процесі її експлуатації. Відомо, що лише річні витрати на експлуатацію перевищують половину вартості устрою системи. І основна частина витрат припадає на оплату витрачається теплоти. Тепловитрати на опалення при паровій або центральній повітряній системі перевищують витрату теплоти в системі водяного опалення внаслідок зростання попутних тепловтрат через стінки паропроводів та повітроводів, непотрібних для обігріву робочих приміщень.

Комбіноване опалення

Комбінованими прийнято називати системи центрального опалення із двома теплоносіями, коли первинний теплоносій (вода, пара) використовують для нагрівання вторинного (води, повітря). У зв'язку з широким поширенням нашій країні централізованого водяного теплопостачання більшість систем центрального опалення фактично стали комбінованими - водо-водяними чи водо-повітряними.

В даний час під комбінованим опаленням стали розуміти поєднання двох режимів роботи системи або двох систем для опалення одного і того ж приміщення зі змінним тепловим режимом. Проводиться також вдосконалення роботи та влаштування систем опалення для покращення теплового режиму приміщень та скорочення тепловитрат на опалення будівель. Конструктивно схоже рішення траплялося і раніше, коли для опалення, періодично використовуваного виробничого приміщення передбачалися дві системи опалення різної потужності: одна для робочого періоду часу, інша (чергова) - для неробочого.

Розрізняють комбіноване дворежимне опалення, двокомпонентне, з переривчастим режимом.

Дворежимнимназивають опалення, що працює при різній температурі одного і того ж теплоносія в різний часдіб. Дворежимною є система водяного опалення, в якій у робочий період часу циркулює вода за зниженої температури (для корисного використання внутрішніх тепловиділень), а в неробочий період - за підвищеної (або навпаки). Для зниження температури включають змішувальний насос, для підвищення - застосовують прямоточну подачу теплоносія із зовнішнього теплопроводу без підмішування охолодженої води.

Дворежимною може бути система повітряного опалення, поєднана з припливною вентиляцією в робочий період часу, і рециркуляційна в неробочий період. Температура повітря, що подається в перший період нижче, ніж у другий.

Двокомпонентнимвважають опалення двома системами, що доповнюють одна одну для забезпечення необхідної теплоподачі в приміщення. Першу систему, зазвичай водяного опалення, звану фоновою або базисною, влаштовують зниженою потужністю (наприклад, 30% розрахункової теплопотреби рядових приміщень) для постійної нерегульованої дії протягом усього опалювального сезону. Завдання цієї системи - вирівнювати дефіцит теплоти, що припадає на одиницю площі або обсягу рядових та кутових, нижніх та верхніх однотипних приміщень будівлі (штучно створювати однакові питомі теплові характеристики основних приміщень).

Другу систему водяного, повітряного, газового або електричного опалення, звану догріваючою, передбачають додаткової потужності для підтримки необхідної температури повітря, як у робочий, так і неробочий періоди часу. Дія системи, що догріє, автоматизують для роботи по заданій програмі.

Комбіноване опалення може діяти з перервами, і тоді тепловий режим приміщень характеризується трьома станами: сталості температури протягом робочого часу, вільного зниження температури при вимкненій системі, що догріє, і натопу приміщень перед початком роботи або у святкові дні (про переривчасте опалення). Можливі також різні поєднання перерахованих видів комбінованого опалення, коли передбачають дворежимну роботу однієї або обох двокомпонентних систем опалення.

Підвищення ефективності опалення будівлі

Заключним етапом алгоритму розробки будівлі з ефективним використанням енергії є оцінка ефективності прийнятого способу опалення як складової СКМ будівлі. На це спрямовані розглянуті у цьому розділі інженерні прийоми.

Комплексна властивість СКМ будівлі ефективно виконувати свої функції зазвичай є ймовірнісною характеристикою. Ефективність системи опалення визначається трьома основними властивостями: надійністю, керованістю або стійкістю при функціонуванні, забезпеченістю.

Надійність- ймовірнісне забезпечення безвідмовної роботи механічної частини системи опалення, її конструктивних вузлів та елементів під час експлуатації в межах розрахункових термінів та умов.

Керованість- ймовірнісне витримування заданих відхилень у роботі окремих частин та зон системи опалення в процесі керування та експлуатації протягом опалювального сезону.

Забезпеченість- прийняте у проекті витримування із припустимою ймовірністю відхилень розрахункових внутрішніх умов будівлі.

Регулювання системи опалення

Під регулюванням системи опалення розуміють комплекс заходів, спрямованих на максимальне наближення тепловіддачі її елементів до поточної змінної теплопотреби приміщень, що опалюються, протягом опалювального сезону для витримування розрахункової температури приміщень.

Розрізняють пускове та експлуатаційне регулювання системи. Ці види регулювання мають свої особливості для водяної, повітряної та парової систем опалення.

При пуску системи опалення групи будівель, приєднаної до теплопроводів централізованого теплопостачання, забезпечують розподіл теплоносія за окремими будинками пропорційно до їх розрахункової теплопотреби. Зазвичай таке регулювання проводять у центральних теплових пунктах (ЦТП) та у внутрішньоквартальних теплових мережах. Способи регулювання як при залежному, так і при незалежному приєднанні системи опалення до теплопроводів розглядаються в дисципліні «Теплопостачання».

Пускове регулювання елементів та вузлів системи опалення пов'язане із забезпеченням у них розрахункової витрати теплоносія.

Експлуатаційне регулювання системи опалення проводять з метою забезпечення теплоподачі до опалювальних приміщень відповідної поточної теплопотреби. Способи регулювання різняться також залежно від теплоносія, що застосовується в системі. Залежно від місця проведення регулювання у системі теплопостачання розрізняють центральне, групове, місцеве та індивідуальне регулювання.

У системі водяного теплопостачання центральне регулювання здійснюють на тепловій станції (ТЕЦ, котельні) за так званим опалювальним графіком, що встановлює зв'язок між параметрами теплоносія (температура при якісному або витрата при кількісному регулюванні) та температурою зовнішнього повітря як основного фактора, що визначає змінний характер складових теплового балансу будівлі протягом опалювального сезону

Центральне регулювання на тепловій станції при теплопостачанні різних за призначенням будівель (житлові, громадські, виробничі та ін.) та режиму теплоспоживання їх інженерних систем (опалення, гаряче водопостачання, вентиляція та ін.) не може забезпечити сталої роботи систем опалення.

Стійкість роботи підвищується при наближенні місця проведення регулювання до споживача за рахунок більш повного обліку різних факторів, що визначають теплопотребу приміщень опалювальних будівель. Так, при груповому регулюванні в ЦТП з'являється можливість розподіляти теплоту за уточненими температурними графіками, що сприяє підвищенню економічності опалення кожної будівлі. При місцевому регулюванні в тепловому пункті будівлі враховують особливості режиму його експлуатації, орієнтацію з боків горизонту, дію вітру та сонячної радіації.

Крім вищезгаданих аспектів пасивного енергозбереження також варто згадати про нових рішенняхіз залученням високих технологій. Такий підхід вимагає внесення значних і часом радикальних змін до поширеної нашої країни схеми централізованого опалення. Великий ефект може бути отримано за рахунок часткової реконструкції систем опалення.

Існує кілька різних шляхів підвищення ефективності опалювальних системжитлових будинків, що відрізняються як обсягом витрат при їх реалізації, так і обмеження застосування.

Найбільш консервативний шлях енергозбереження для варіанта теплопостачання від ЦТП – це установки у будинках на приладах опалення індивідуальних термостатичних регуляторів. Як свідчать дослідження, використання комплексної автоматизації дозволяє знизити теплоспоживання будинку в цілому (порівняно з елеваторним вузлом) на 15-20%. Закордонний досвід показує, що індивідуальний облік тепла у комбінації з можливістю регулювання теплоспоживання дає економію тепла до 25%. Ця схема сьогодні реалізується у поквартирних системах опалення, наприклад, в експериментальних проектах.

З іншого боку, розробники та будівельники нових житлових будівель дедалі частіше приходять до висновку про значні переваги сучасних децентралізованих систем опалення перед традиційними централізованими системами. Не секрет, що останніми роками робота систем центрального опаленнямайже повсюдно значно погіршилася через хронічне недофінансування та знос обладнання. Тому часті аварії, зупинки та банальний обман споживача, коли навмисне знижуються тиск і температура у теплоцентралях, і споживач недоотримує тепло, справно за нього сплачуючи. Такі негативні моменти зведені у системах децентралізованого опалення до мінімуму.

Ще однією перевагою децентралізованих систем є гнучке регулювання потужності, що дозволяє сильно зменшувати її або повністю відключати систему у разі непотрібності, наприклад, при потепліннях. Крім того, важливим фактором можна вважати мінімальні тепловтрати в теплових мережах, оскільки споживання тепла відбувається в безпосередній близькості від місця його виробництва, тобто в цілому децентралізовані системи мають набагато більший ККД, ніж системи центрального опалення.

Ще однією альтернативою традиційному центральному опаленню в Останнім часомстає електричне опалення , яке раніше не знаходило в Росії широкого застосування і вважалося збитковим (1995 року опалювалося менше 1% житлового фонду). У той же час частка електричного опалення у Фінляндії, Швеції та Данії сягає 50%.

Але ставлення до цього виду опалення швидко змінюється через неухильне подорожчання всіх енергоносіїв. Причому потенціал зростання цін до рівня світових найбільший у газу і мінімальний - у електроенергії.

Очевидно, через це останні 3-5 років відбулося бурхливе зростання числа систем електричного опалення. Наприклад, в Єкатеринбурзі протягом 2000 р. більше 15% новозбудованого житла було оснащено кабельними системами підігріву підлоги.

Вже зараз комбіновані системи електричного опалення не дорожчі при створенні та експлуатації, ніж система центрального опалення, і ця перевага тільки зростатиме згодом.

У 2016 році приватні споживачі тепла в Україні одержують тепло з наступних джерел: 1. Найбільш поширений - від електрики, електрокотли, електрокаміни, електрообігрівачі... Джерелом без подробиць у більшості випадків є "енергія …

Більше півроку вивчаю вакуумні сонячні трубки довжиною 1800 зовнішнім діаметром 58мм внутрішнім 43-44мм. Внутрішній об'єм трубки – 2,7 літра. Іноді на активному яскравому сонці потужність трубки показувала близько 130-150Вт, але …

Закриті геотермальні системи, що забезпечують лише гаряче водопостачання. Залежно від розташування місця скидання та джерела питної водиможуть бути використані три види схемного рішення. Схема (рис. 2.6). Геотермальна вода подається …

Підвищення ефективності теплових мереж – актуальне та важливе завдання для російської теплоенергетики. В енергогосподарстві підприємств та муніципальних утворень найбільш малонадійним та зношеним елементом є теплові мережі.

Традиційно їм приділяється недостатня увага, а низький рівень культури експлуатації, вплив зовнішніх факторів (у тому числі таких, як вандалізм) та погана якість початкового будівництва, пояснює їхній жахливий стан зараз. На них часто трапляються аварії, це призводить до відмов у теплопостачанні кінцевих споживачів.

Серед нефахівців поширена думка, що експлуатація теплових мереж є простим та нехитрим заняттям. Такий підхід призводить до нестачі уваги, що приділяється питанням експлуатації. Тому, стан теплових мереж, як елемента всієї інфраструктури теплопостачання, перебуває у дуже гнітючому стані. Це призводить до великих втрат енергії, коли в теплотрасах втрачається до 80% тепла, що передається. Звичайно, доводиться підвищувати температуру теплоносія, посилено витрачати паливо, через що непомірно зростають витрати.

Найчастіше буває так, що в міру розширення виробництв чи зростання населеного пункту, існуюча тепломережа перестає задовольняти необхідні потреби. Іноді під час обстеження мереж виявляються помилки проектування та недоліки виконання будівельних робіт. У теплових мережах зі складною структурою можливе проведення заходів щодо її оптимізації, що дозволяє скоротити витрати.

Насправді саме модернізація теплових мереж приносить найбільш відчутні результати. Це зумовлюється їх дуже поганим станом. Найчастіше тепломережі знаходяться в такому зношеному вигляді, що модернізація котелень і теплових пунктів не дає належного ефекту. Однак, у таких випадках одним лише підвищенням ефективності роботи теплових мереж вдається суттєво підняти якість теплопостачання та знизити операційні витрати.

Технології будівництва та експлуатації теплових магістралей не стоять на місці. З'являються нові види труб, арматури, починають використовувати нові теплоізоляційні матеріали. В результаті ситуація починає потихеньку виправлятися.

Проектування, будівництво, експлуатація та модернізація теплотрас є складним і часто нетривіальним завданням. При здійсненні цієї діяльності необхідно враховувати багато чинників, таких як особливості конкретної інфраструктури та специфіку режимів роботи тепломережі. Все це висуває високі вимоги до інженерно-технічного персоналу, що здійснює даний процес. Необґрунтовані та неписьменні рішення можуть призвести до аварій, які зазвичай трапляються у періоди найбільшого навантаження на тепломережу – під час зимового опалювального сезону.

Для підтримки в робочому стані теплопроводів може бути проведено безліч заходів: від їх утеплення та усунення впливу негативних зовнішніх впливів, до промивання теплової системи від бруду. Якщо заходи виконані грамотно, то їх результат відразу ж відчувається в будинках і офісах споживачів у вигляді підвищення температури радіаторів системи опалення.

Проведення ремонтних, модернізаційних та експлуатаційних заходів на тепломережах є необхідною діяльністю з боку експлуатаційних організацій та власників тепломереж. Якщо вони проводяться вчасно і виконуються якісно, ​​це дозволяє істотно продовжити термін служби тепломережі, а також значно скоротити кількість аварій, що виникають.

Фахівці групи компаній «Інвенсіс» мають необхідні компетенції та великий досвід із «пожвавлення» мереж теплопостачання. Ми допоможемо реанімувати ваші тепломережі та знизити витрати на опалення та обслуговування інфраструктури. Наші фахівці готові провести аудит тепломереж, виробити перелік необхідних ремонтно-відновлювальних заходів, здійснити їх, провести проектні та будівельно-монтажні роботи, а також роботи з пуско-налагодження обладнання, здійснити обслуговування.

При виконанні проектів з будівництва, модернізації та обслуговування тепломереж групою компаній «Інвенсіс» особлива увага приділяється якості виконуваних робіт, задоволенню побажань замовників та отриманню позитивного підсумкового результату.

У добре ізольованому ДНЕ багато джерел безкоштовного тепла суттєво знижують теплову потребу порівняно з погано ізольованим будинком. Кількість цієї безкоштовної енергії може сильно коливатися протягом дня. Тому опалювальна система повинна швидко та точно реагувати на ці коливання, щоб ефективно використати безкоштовну енергію. Подача тепла має і регулюватися і, за відсутності потреби у теплі - припинятися. В інтересах динамічного регулювання

загальна маса опалювальної системи повинна бути якнайменше по відношенню до кількості відданого тепла. Добре зарекомендували себе в плоскі обігрівачі з невеликим вмістом води, конвектори або так звані рамкові обігрівачі.

Важливе значення мають спеціальні термовентилі з вбудованим пристосуванням аналогового регулювання Ефективні також системи повітряного опалення, що комбінуються з системами багаторазового використання повітряного тепла Не рекомендується через інерцію системи опалення підлог, якщо вони не пов'язані з використанням акумульованої сонячної енергії. Опалювальні системи повинні бути добре продумані на підставі розрахунків опалювальної мережі. За допомогою запобіжних вентилів або диференціального насоса слід стежити, щоб регулюючі вентилі не перевантажувалися при малій потребі в теплі. Не можна також відмовлятися від загального центрального регулювання опалення, яке зменшує або збільшує приплив тепла в залежності від зміни дня і ночі, а також відключає систему за відсутності потреби в теплі

Передача тепла Критерієм вибору системи передачі тепла має бути переважне споживання енергії і викид шкідливих речовин на одиницю виробленого необхідного тепла. Зважаючи на мале теплоспоживання односімейного ДНЕ, гарним виборомз фінансової точки зору є газ-комбітерм (опалення житла з одночасним нагріванням води). Газ-комбітерм є газовою колонкою з автоматичним регулюванням потужності, яка гріє воду в опалювальній системі, що підтримує задану температуру в кожній кімнаті окремо. Вона одночасно підтримує гарячу (60оС) воду в теплоізольованому баку для госппобутових потреб. За бажанням цей бак може бути з'єднаний із сонячним колектором, що окупається за кілька років. Керує роботою всієї системи блок автоматики.

Техніка використання теплоти продуктів згоряння

Зважаючи на збереження первинної енергії та загальне енергетичне навантаження на довкілля можна визнати найкращим рішенняммеханізм використання теплоти продуктів згоряння Великі капітальні вкладення цієї системи окупаються завдяки кращого використанняенергії (для газу близько 10%) та тривалим циклом роботи.

При великій кількості споживаної енергії або при з'єднанні кількох домашніх господарств можна використовувати теплоелектроцентралі (тепло від дизельної, вугільної або газової теплоелектростанції). Це найкращий вихід за умови коротких комунікацій.

У зв'язку з можливістю рекуперації тепла повітря рекомендується використання повітряних опалювальних систем замість систем з панельними радіаторами та гарячою водою. При цьому обсяг повітря, принесеного системою обміну, нагрівається у заданому режимі. Хоча такі опалювальні системи виявляються дуже дорогими в порівнянні зі звичайним паровим опаленням, вони все ж таки мають ще й таку перевагу, як інтегрування з системою вентиляції.

В одноквартирному будинку комунікації для гарячої водимають бути заплановані дуже короткими, оскільки у такому разі можна реально скоротити втрати тепла. За допомогою таймера необхідно припиняти подачу тепла в періоди, коли потреби в теплі немає.

Одержання гарячої води за допомогою сонячної енергії. Для часткового домашнього господарстваце є найефективнішою можливістю використання енергії, що оновлюється. Сонячні батареї можуть забезпечити близько 50% річної потреби у гарячій воді. Причому з травня до вересня вони можуть повністю забезпечувати цю потребу. При нестачі сонячного світла дана система забезпечує принаймні підігрів води у верхній частині теплообмінника. Таким чином, можна забезпечувати раціональний розподіл енергії між системами. Всі компоненти системи, такі, як колекторні пластини, теплообмінники, теплокомунікації можуть бути змонтовані відповідно до потреби і раціонально з'єднані між собою. Установку можна провести самотужки і таким чином зменшити загальну вартість.

Не рекомендуються опалювальні системи з використанням електроенергії. Рефлекторні опалювальні системи (наприклад, електроакумуляторне опалення) не можуть бути рекомендовані з екологічної точки зору, оскільки використання первинної енергії та викиди більш ніж удвічі перевищують аналогічні показники систем на паливному паливі. Електричні теплонасоси з точки зору використання первинної енергії та викиду шкідливих речовин приблизно такі ж ефективні, як і газові опалювальні системи. До того ж, електричні теплонасоси значно дорожчі за газові системи.

екологічна природна цивілізація

Контрольні завдання

Зробіть економічну оцінку та аналіз можливості отримання додаткового прибутку для енергосистеми, до якого входять 5 ТЕС.

Собівартість тепло- та електроенергії:

Сm = 32 р. / Гкал;

Се = 0,4 р. / кВт · год.

Ціна тепло- та електроенергії, що відпускається:

Цm = 70 р. / Гкал;

Це = 1 р. / кВт · год.

Дані для розрахунку

Визначимо відносний коефіцієнт викиду (для кожної забруднюючої речовини):

Е = П / Ф = ?iAimi(1) / ?iAi(0) (1)

Де, П – максимальна допустима концентрація;

Ф-фактична концентрація;

Ai – відносна небезпека викидів;

mi – маса викидів.

Е = 8,233 / 6,318 = 1,303

Оцінюється величина економічного коефіцієнта:

у разі невиконання нормативів (Е > 1)

К = lg E - 1(2)

К = lg (1,303) - 1 = -0,885

Підрахуємо прибуток енергосистеми:

Електроенергія: Це-Се = 1-0,4 = 0,6 руб. / кВт · год.,

Прибуток: Wе * К = 12,40 * 0,6 = 7,44 млн.руб

Тепло: Цт-Ст = 70-32 = 38 руб. /Гкал;

Прибуток: 2168 * 38 = 82384 руб.

По = 7440000 +82384 = 7522384 руб.

Додатковий прибуток становитиме:

П = По [(lg E + 1) - 1] = По (К-1) (3)

Надіслати свою гарну роботу до бази знань просто. Використовуйте форму нижче

Студенти, аспіранти, молоді вчені, які використовують базу знань у своєму навчанні та роботі, будуть вам дуже вдячні.

Розміщено на http://www.allbest.ru/

теплова мережа гідравлічний котельний

ВСТУП

1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1 Огляд літератури за ключовими словами

1.1.1 Оптимізація діаметрів трубопроводів

1.1.2 Оцінка ефективності систем теплопостачання

1.1.3 Регулювання теплових режимів

1.1.4 Оптимізація та налагодження режимів роботи теплових мереж

1.1.5 Регулювання гідравлічного режиму теплової мережі

1.1.6 Шайбування теплових мереж

1.1.7 Основні положення налагодження теплових мереж

1.1.8 Надійність теплопостачання

1.1.9 Сучасні теплоізоляційні матеріали для теплових мереж

1.2 Висновки та уточнення постановки завдань

2. ОПИС АНАЛОГІВ СПОСОБІВ І ПРИСТРІЙ

2.1 Аналоги дисертаційних робіт

2.1.1 Підвищення ефективності технології заміни дефектної ділянки магістрального трубопроводу

2.1.2 Оптимізація теплозахисту трубопроводів та обладнання теплових мереж

2.1.3 Моніторинг надійності теплових мереж

2.1.4 Підвищення ефективності роботи систем централізованого теплопостачання шляхом оптимізації теплогідравлічних режимів

2.2 Огляд патентів

2.3 Основні недоліки теплових мереж

2.4 Переваги регулювання діаметрів

3. ТЕХНІЧНІ ПРОПОЗИЦІЇ

3.1 Спосіб регулювання гідравлічного режиму водної теплової мережі

3.2 Спосіб регулювання систем гарячого водопостачання

4. ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

4.1 Розрахунок технічної ефективності

4.2 Розрахунок економічної ефективності

4.3 Розрахунок економічного ефекту

5. БЕЗПЕКА ЖИТТЯДІЙНОСТІ ПРИ МОНТАЖІ ТЕПЛОВИХ МЕРЕЖ

5.1 Загальні положення

5.2 Загальні вимогиз допуску до роботи

5.3 Загальні вимоги щодо організації виробничих територій

5.4 Вимоги безпеки при складуванні матеріалів

5.5 Забезпечення пожежної безпеки

5.6 Забезпечення безпеки під час виконання робіт

6. ЕКОЛОГІЧНИЙ РОЗДІЛ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

6.1 Екологія котельного опалення

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

У Росії на головній площі, яка знаходиться в суворому кліматичному районі велике значеннязадля забезпечення споживачів теплової енергії. Тому в нашій країні широко розвинена централізована система опалення, що дозволяє створити комфортні умови життя за значного скорочення витрат на паливо. Коли операційна вартість також знижується.

Теплові мережі є одним з найбільш важливих та технічно складних елементів системи трубопроводів у міському господарстві та промисловості. Висока Робоча температура та тиск носія тепла - води - причина підвищених вимог до надійності мереж теплопостачання та безпеки їх експлуатації.

В даний час традиційні методи та матеріали, що використовуються в їх будівництві та ремонті, що призводить до необхідності для кожні 10-15 років капітальний ремонт з повною заміною труб та теплоізоляції, а також втрат до 25% тепла, що транспортується. Крім того, необхідно постійно проводити профілактичні роботи. Все це вимагає дорогих матеріалів грошових коштів. Через кожні 10-15 років капітальний ремонт з повною заміною труб і теплоізоляції, а також втрат до 25% тепла, що транспортується. Крім того, необхідно постійно проводити профілактичні роботи. Усе це вимагає дорогих матеріалів коштів. .

На сьогоднішній день одним із перспективних напрямів в енергетиці є енергозбереження.

Шлях підвищення ефективності енергетичного господарства – впровадження програм та заходів, що дозволяють отримати якісне, безперебійне, дешеве постачання споживачів теплом та гарячою водою.

Теплові мережі складаються з наступних конструктивних елементів:

Трубопровід;

Рухливі напрямні та нерухомі опори;

Компенсатор;

Запірно-регулююча арматура.

Метою даної дисертаційної роботи є підвищення ефективності теплових мереж за рахунок зменшення діаметрів подавального та зворотного трубопроводу.

У даній дисертаційній роботі виконано огляд літератури за ключовими словами, огляд патентів та наукових журналів підібрано аналоги дисертаційних робіт та проведено їх опис, а також виділено основні переваги та недоліки. Представлено технічні рішення щодо регулювання гідравлічного режиму теплових мереж, виконано розрахунок технічної та економічної ефективності, а також пораховано економічний ефект, описано загальні положення та вимоги щодо безпеки життєдіяльності при монтажі теплових мереж, виконано екологічний розділ дисертаційної роботи та по всіх розділах зроблено висновки.

Підготовлено презентацію, в якій відображено тему та мету дисертаційної роботи.

1 . ОГЛЯДЛІТЕРАТУРИ

1.1 Оглядлітературипоключовимслів

1.1.1 Оптимізаціядіаметрівтрубопроводів

Значну частку в теплових мережах складають старі трубопроводи, що виробили свій ресурс, з великими тепловими втратами, що вимагають перекладки. Наслідком цього є підвищені відпустки тепла від теплових станцій та котелень і, відповідно, збільшується споживання палива.

Для зниження теплових втрат та з метою зменшення витрат палива здійснюється заміна старих теплопроводів. На багатьох ділянках тепломереж трубопроводи прокладені з більшим діаметром, ніж необхідний за швидкістю і витратою теплоносія для забезпечення навантаження, тому, одночасно із заміною, переглядаються діаметри трубопроводів у бік зменшення. .

Для вирішення цієї проблеми неможливо скористатися якимось одним методом, має бути проведений цілий комплекс заходів, розроблений за результатами ретельних обстежень існуючих систем.

Як правило, перед перекладкою труб проводяться:

Інженерна діагностика корозійного стану теплових мереж;

Капітальний ремонт теплових мереж, що виробили свій ресурс;

Організація системи диспетчерського контролю параметрів теплоносія;

Зниження температури теплоносія у мережах до оптимальних значень;

Коригування експлуатаційних температурних режимів.

Серед інших методів цей комплекс обов'язково повинна входити оптимізація діаметра використовуваних труб.

На багатьох ділянках теплових магістралей прокладені труби з більшим діаметром, ніж реально потрібно за швидкістю і витратою теплоносія для забезпечення приєднаного теплового навантаження. Використання труб, вироблених за новими технологіями, призводить до зниження тепловтрат у мережах не тільки до значень, визначених нормативними документами, але і ще більшого їх зниження з допомогою меншого діаметра.

Крім основного завдання вирішується проблема витрат на капітальний ремонт таких труб, знижуються викиди в атмосферу і підвищується надійність системи теплопостачання.

Завдання оптимізації діаметра використовуваних труб може вирішуватися за допомогою існуючих програмних пакетів, що включають повний набір функціональних компонентів і відповідних їм інформаційних структур бази даних, необхідних для гідравлічного розрахунку та моделювання теплових мереж.

Короткі трубопроводи з трубами з нелегованих сталей найчастіше розраховують на основі наявних дослідних даних. Діаметр труб для довгих трубопроводів або трубопроводів високого тиску з трубами із легованих сталей визначають шляхом розрахунку економічних параметрів. При виконанні точного розрахунку важливо враховувати, протягом якого терміну працюватиме трубопровід і наскільки постійним буде транспортований потік у різні періодичасу. Виходячи з цього, магістральні трубопроводи конструюють з урахуванням середнього терміну служби та очікуваного збільшення обсягу матеріалу, що транспортується. При конструюванні трубопроводів теплових електростанцій, навпаки, враховується той факт, що через кілька років роботи в режимі повного завантаження кількість годин роботи станції на рік помітно зменшиться. Враховуючи ці факти, магістральні трубопроводи рекомендується конструювати трохи більше розрахункових розмірів, а трубопроводи теплових електростанцій якомога точніше за розрахунковими розмірами.

Діаметр трубопроводу у світлі, якщо задано допустиме падіння напору в трубопроводі, розраховується за допомогою спеціальних формул з урахуванням типової для даного виду трубопроводу і середовища швидкості руху потоку. Розрахунком визначають, укладається чи ні падіння натиску в допустимі межі. .

Верхня межа швидкості у всіх середовищах відноситься до високонапірних трубопроводів, які з економічних міркувань конструюються невеликими.

При неправильному розрахунку залежності «швидкість потоку – розмір трубопроводу», відбувається засмічення трубопроводів. У трубопроводах для живильної котли води з сіллю, що видаляється, при перевищенні швидкості потоку близько 8-10 м/с спостерігаються ерозійні явища, при переході певної граничної швидкості в газових трубопроводах і паропроводах шум від потоку стає занадто настирливим. Особливу увагуНеобхідно приділяти розрахункам діаметра трубопроводів з побутовою водою, де часто утворюються відкладення. При дуже жорсткій воді навіть помірне нагрівання може призвести до значного засмічення труб. Аналогічний ефект дають не завжди усуваються реакції в трубах, що підводяться до декарбонізаторів. .

Ефект від застосування:

Зниження тепловтрат у мережах до значень, визначених нормативними документами;

Зниження споживання палива та тарифів для населення, покращення якості та надійності теплопостачання.

Максимальну ефективність від впровадження заходу, що розглядається, можна спостерігати при перекладанні трубопроводів теплових мереж безканально з використанням сучасних теплоізоляційних матеріалівтипу пінополіуретан. Оскільки в даний час у багатьох регіонах Росії простежується політика реалізації перекладок трубопроводів саме в ППУ-ізоляції, впровадження разом з перекладками заходу актуальне для будь-якої системи теплопостачання. .

В даний час масове застосування оптимізації діаметрів трубопроводів при перекладках не проводиться з двох причин:

Недостатня інформованість;

Недостатнє фінансування робіт з капітального ремонту теплових мереж ( бюджетних коштіву багатьох регіонах виділяється не більше, ніж на поточні ремонти та закупівлю палива).

При виявленні можливості зменшення діаметрів трубопроводів має враховуватись збільшення приєднаних навантажень у перспективі та вплив зниження діаметрів на перепади тиску у споживачів.

Реалізація заходу щодо оптимізації діаметрів трубопроводів теплових мереж актуальна виключно у сукупності з оновленням існуючих мереж у системах теплопостачання. Виробничих потужностей для масового застосування проектів такого масштабу, як капітальний ремонт теплових мереж, по всій Росії мало.

Важливим завданням є оцінка ефективності роботи теплових мереж, що здійснюється на основі науково-обґрунтованої системи критеріїв порівняння різних систем теплопостачання.

1. 1.2 Оцінка ефективностісистем теплопостачання

При аналізі енергетичної ефективності, загалом, часто оцінки та судження, що закликають до негайної відмови від централізованої системи опалення, залишивши централізовану систему водопостачання, каналізація, електрику. Ось дивні цифри теплових втрат в мережах іноді досягають 70 - 80%, але, як правило, не техніка, яка була отримана наступними результатами. Проте проблема оцінки ефективності теплоенергетичних систем була і залишається невирішеним повною мірою. Це особливо актуально для об'єктів житлово-комунального комплексу.

Існуючі показники вимірювання енергетичних характеристик будівель в основному ґрунтуються на специфічною характеристикоюопалення, яка є приблизним підрахунком споживання теплової енергії в будівлі або в галузеві (регіональні) показники питомої витрати тепла на одиницю об'єму або на людину. Практична оцінка ефективності систем теплопостачання "біля входу до будівлі". Енергії, з урахуванням когенераційної системи не виявляв належного інтересу до загальної ефективності розподілу тепла безпосередньо всередині будівлі, і опалення фахівці, у свою чергу, залишають осторонь питання оптимізації параметрів теплоенергетичного обладнання за опалювальний період.

В умовах, коли ви не запровадили критерії оцінки ефективності системи теплопостачання в цілому, вимога підвищення ефективності теплогенеруючого обладнання може не призвести до підвищення ефективності за рахунок низьких значень ККД джерела тепла та значних втрат тепла у зовнішньому ланцюзі. Відволікання коштів із загального обсягу інвестицій, наприклад, заміна котлів, зменшити необхідні коштидля заміни системи опалення та, відповідно, збільшить втрати тепла. Комплексний розгляд систем опалення, використовуючи загальну ефективність системи та, використовуючи питомі витрати на опалення 1 м3 будівлі з розбивкою на виробництво, транспорт та споживання теплової енергії, дозволить для кожної системи пріорітизації заходів з енергоефективності.

Якщо для оцінки ефективності джерел теплової енергії значною мірою можна використовувати існуючі ККД, комплект тощо сумарна ефективність систем теплопостачання з урахуванням предметів споживання, важко висловити існуючі критерії. Інформаційно-методичне "різнобій" перешкоджає послідовній політиці енергозбереження в промисловості, енергетиці та житлово-комунальному комплексу. . Як найбільш відповідний підхід до оцінки ефективності теплоенергетичних систем використання функціонального методу.

Очевидно, що показники оцінки функціональної ефективності системи за своєю суттю, оскільки успішне здійснення функцій складної системи передбачає як ефективну роботупідсистем та взаємозв'язку та координації їх функціонування на різних рівняхта загалом. В даному випадку виділено та оцінено основні функції системи опалення, при необхідності кожен з них може бути делеговано іншій підсистемі і т.д.

Як такі базові функції у цілому комплексі є следующие:

функція генерації тепла на джерелі (ТЕЦ, котельня);

Функція подачі теплоносія до будинків (теплові мережі);

Функції розподілу та відведення тепла до будівлі (ЦТП);

функція збереження тепла будівлі;

Функція регулювання тепла.

У разі коли споживання віддалені від джерела енергії, режимів роботи транспортної системи енергія багато в чому визначаються споживачами. Вона по-різному проявляється для закритих та відкритих системопалення.

Як набор показників енергоефективності теплових мереж нещодавно запропонували такі варіанти:

1) питома витрата мережної води на прикріплений блок теплового навантаження.

2) питома витрата електричної енергіїна транспорт теплоносія.

3) температура водопровідної мережі та зворотний трубопроводи або температури води у зворотному трубопроводі залежно від температури мережної води в трубопроводі, що подає, згідно з температурним графіком.

4) втрати теплової енергії в теплових перевезень, у тому числі через ізоляцію та витікання води.

5) втрати мережної води.

Ці показники мають бути встановлені мережевим проектом тепло, щоб носити в паспорті теплової мережі та перевірки під час енергетичного аудиту (енергоаудиту). Основний показник, тобто кількість тепла, переданого на шосе енергії, або різниця між температурами прямої та зворотної водибагато в чому визначається здатністю системи опалення будівель, щоб дати це тепло до будівель. Чим більше тепла відібрати будинок, тим більше в мережі передається з рівною витратою мережної води.

Більш того, ця "генерація" теплоємність практично не залежить від термічного опору конструкцій, що захищають, а визначається тільки інтенсивністю передачі тепла від батарей та їх загальна площа. Холод реагує " коробки " будівлі, а витрати на опалення визначається виключно з допомогою роботи системи опалення. Це функціональне протиріччя, дисбаланс без адекватного регулювання людей усунути та виправити свої дії - або утепленого будинку, у тому числі нагрівальні, або активно відкриваючи вікно для вентиляції.

Це зовсім не важливо, як будівля енергії потрібно реально. Енергії прямого теплоносія відповідно до їх темпів-воскресіння графік. Звичайно, Оплата в цьому випадку стягується оплата за "комплект" кількість енергії, що базуються на режимах постачальника. Неважко здогадатися, що в цьому випадку опалення не дуже зацікавлене в енергозбереженні, оскільки це зменшує постачання теплової енергії та сума, яку Ви платите за нього.

Основна мета регулювання теплопостачання в системах теплопостачання є підтримання комфортної температури та вологості в опалюваних приміщеннях при зміні протягом опалювального періоду зовнішніх кліматичних умов та постійній температурі води, що надходить до системи гарячого водопостачання при змінному протягом доби витрат. Ця умова є одним із критеріїв оцінки ефективності системи.

1.1. 3 Регулюваннятепловихрежимів

Оптимізація теплогідравлічних режимів та ефективність роботи сцт значною мірою залежить від застосовуваного методу регулювання теплового навантаження.

Основними методами регулювання можуть бути визначені з аналізу спільного розв'язання рівнянь теплового балансу підігрівачів за відомими формулами та залежить від:

Температуру рідини, що охолоджує;

Потік теплоносія;

Коефіцієнт тепловіддачі;

Площа поверхні передачі тепла. Централізоване регулювання джерел тепла може бути зроблено шляхом зміни двох параметрів: температури та витрати теплоносія. В цілому регулювання відпустки теплоти може здійснюватися трьома способами:

1) якість - яке полягає в регулюванні відпустки теплової енергії шляхом зміни температури теплоносія на вході в прилад при збереженні постійним кількість теплоносія, що подається в регулюючу одиниця;

2) кількісний, що полягає у регулюванні відпустки теплоти шляхом зміни витрати теплоносія при постійній температурі на вході в регулюючий пристрій;

3) якісний та кількісний, що полягає в регулюванні відпуску теплоти за допомогою одночасної зміни витрати та температури теплоносія.

Для підтримки комфортних умов усередині будівель, регулювання має бути щонайменше два рівні: Центральний (джерел тепла) та місцеві (теплові пункти).

У більшості міст Росії централізоване регулювання, як правило, є єдиним видом управління і здійснюється в основному на нагрівання навантаження або поєднаного навантаження опалення та гарячого водопостачання шляхом зміни температури теплоносія у зворотному трубопроводі в залежності від метеорологічних параметрів, насамперед температури повітря, в той час як умовно постійний потік охолоджуючої рідини.

Широко використовується в розкладі занять для правильного регулювання теплового навантаження показує залежність температури подачі теплоносія та зворотного трубопроводу в залежності від температури зовнішнього повітря. Розрахунок графіків здійснюється за відомими формулами, які виходять із рівняння балансу нагрівального приладу при розрахунковій температурі та інших станах.

Методи розрахунку температурних графіків Центрального регулювання було розроблено спочатку для завдань проектування систем опалення, тому вони прийняли низку припущень та спрощень, зокрема, умову стаціонарності процесів теплообміну. Насправді всі процеси теплопередачі, що відбуваються в елементах системи опалення, нестаціонарних, і цю характеристику слід враховувати при аналізі та регулюванні теплового навантаження. Насправді, ця особливість не враховується і дизайн графіків, що використовуються під час експлуатації та оперативному управлінні.

Тепловий режим будівлі формується в результаті сукупний ефект від зовнішніх, що постійно змінюються (зміна температури зовнішнього повітря, швидкості і напряму вітру, інтенсивності сонячної радіації, вологості повітря) і внутрішніх (зміна відпустки теплоти з системи опалення, тепло в кулінарії, робота освітлення, вплив сонячного випромінювання через скління, тепло, що виділяється людьми) збурень.

Основний параметр у визначенні якості теплопостачання та створенні комфортного середовища - підтримання температури внутрішнього повітря в межах допуску ± (К2) °С.

Основним методом оперативного контролю теплових навантажень були описані в "правилах користування тепловою та електричною енергією", які 01.01.2000 було скасовано наказом Міністерства енергетики РФ № 2 від 10.01.2000. Ці правила забезпечують регулювання температури теплоносія в трубопроводі, що подає, відповідно до температурного графіка з кроком зміни на основі прогнозування очікуваної температури зовнішнього повітря два рази на добу при різниці температури між днем ​​і вночі не менше 8 °С і один раз на день зміни температури менше 8 ° З.

Відповідно до чинних нормативних документів регулювання теплового навантаження передбачається шляхом зміни температури теплоносія в лінії подачі відповідно до затвердженої системи теплопостачання. , кліматичних умов та інших факторів

Незважаючи на прямолінійне формулювання цього пункту в справжніх керівних принципах, це завдання є вкрай складним завданням в умовах невизначеності зовнішніх факторів, складність постачання схеми, прогнозовані дані на основі фактичного стану обладнання СТТ насамперед теплових мереж. За даними статистики та численних аналітичних матеріалів на зношування обладнання систем теплопостачання становить близько 60-70 % і продовжує зростати через значне падіння в заміні трубопроводу. Аналіз пошкоджень трубопроводів показує, що основна маса пошкоджень відбувається в процесі зміни температури теплоносія через зміну напруги трубопроводів.

Прогнозування динаміки зміни температури внутрішнього повітря в приміщеннях за будь-яких прогнозованих змін температури довкілляз урахуванням динамічних властивостей системи опалення дозволяє розробити диспетчерський графік теплових навантажень з постійною температурою теплоносія в значно більшому часовому інтервалі. . Якість тепло та комфорт кінцевого споживача не гірша. Однак, слід враховувати ступінь автоматизації теплового навантаження, схеми підключення та гідравлічний опір, після проведених досліджень умов експлуатації теплообмінного обладнання теплових пунктів показують, що зниження температури теплоносія в трубопроводі, що подає, на 1 °С:

У системах автоматичного регулюванняопалювального навантаження залежить від схеми приєднання

Збільшити швидкість потоку циркуляції до 8%;

У системах автоматичного регулювання опалення незалежна схема підключення навантаження до значного збільшення потоку в первинному контурі (до 12% на кожний градус), а підвищення температури теплоносія у зворотному трубопроводі 1 °С;

Побутові системи гарячого водопостачання закритих схем приєднання для збільшення потоку циркуляції до 20% і підвищити температуру теплоносія на зворотному трубопроводі 1°.

Збільшення потоку рідини, що охолоджує, збільшує втрати тиску. Отже, це положення можливе з погляду достатності гідравлічного опору та резервного обладнання ПНР. Слід також зазначити, що систематичне зниження температури в трубопроводі, що подає, призводить до збільшення витрати теплоносія і подальшої разрегуляции всю систему опалення. .

Таким чином, розробка плану-графіка диспетчеризації та централізованого регулювання тепла необхідно вести з урахуванням динамічних характеристик систем живлення, можливості зберігання будівель та мінливості зовнішніх та внутрішніх впливів. Збільшення періоду регулювання до 24-48-72 і більше годин, у певних межах зміни зовнішніх та внутрішніх впливів не впливає на якість теплопостачання споживачів, що дає можливість експлуатувати обладнання в "м'якому" режимі.

Оперативний контроль на основі наведених вище характеристик призводить до:

1) зменшити ймовірність пошкодження трубопроводів та підвищення надійності;

2) підвищення ефективності:

Виробництво енергії за рахунок різниці приростів витрати палива на виробництво енергії на ТЕЦ за різних температур теплоносія;

У транспорті та розподілі теплової енергії за рахунок різниці збільшення теплових втрат трубопроводів за різних температур теплоносія;

3) знизити кількість пусків-зупинок основного теплогенеруючого обладнання, що також підвищує надійність та ефективність.

Оптимізація режимів роботи теплових мереж відноситься до організаційно-технічних заходів, що не потребують значних фінансових витрат на впровадження, але призводить до значного економічного результату та зниження витрат на паливно-енергетичні ресурси.

1.1.4 Оптимізаціяіналагодженнярежимівроботитепловихмереж

В управління та регулювання режимів роботи теплових мереж задіяні практично всі структурні підрозділи"теплові мережі". Вони розвивають оптимальних теплових та гідравлічних режимів, а також заходів щодо їх організації, аналіз фактичних режимів, проаналізувати, заходів та коригування ПСД, а також оперативний контроль режимів, контролювати споживання тепла тощо.

Розробка режимів (опалення та міжопалювальний період) проводиться щорічно на підставі аналізу режимів роботи теплових мереж та у попередні періоди, уточнити характеристики теплових мереж та систем теплоспоживання, очікується підключення нових навантажень, плани капітального ремонту, реконструкції та технічного переозброєння. З використанням цієї інформації здійснюється тепло-гідравлічних розрахунків складання списку коригування заходів, у тому числі розрахунок дросельних пристроїв для кожної підстанції. .

На додаток до розрахунку оптимальних режимів та розробка коригувальних заходів дозволяє оперативним та інженерно-технічного персоналу, включаючи менеджерів, на сучасному високотехнологічному рівні в єдиному інформаційному просторі виконувати:

1) Аналіз технічного стану системи опалення, фактичного стану режиму мережі, пошкодження трубопроводів;

2) моделювання надзвичайних ситуацій, включаючи надзвичайні;

3) оптимізація планування наслідування пріоритетів трубопроводу зміни;

4) проектування та модернізацію систем теплопостачання, у тому числі оптимізація планування модернізації та розвитку теплових мереж.

Основним критерієм оптимізації при розробці режимів та перерозподілу теплових навантажень є зниження витрат на виробництво та транспортування теплової енергії (завантаження найбільш економічних джерел тепла, розвантаження НПС) у рамках існуючих технологічних обмежень (електропостачання та характеристик обладнання джерел тепла, ємності теплових мереж та характеристики обладнання насосної) насосних станцій, допустимі робочі параметри теплової системи тощо). .

В результаті роботи з оптимізації режимів функціонування теплових мереж, що систематично проводиться, за останні кілька років значно покращилася якість теплопостачання споживачів та ефективності роботи всієї системи централізованого теплопостачання від джерел тепла, а саме:

1) скорочення надмірного споживання палива через перегрівання споживачів у перехідні періоди;

2) зниження витрати електроенергії на перекачування теплоносія на 10% за рахунок зниження циркулюючого потоку теплоносія при підключенні нових споживачів;

3) зниження споживання палива для вироблення електроенергії за рахунок ремонту та зниження температури зворотної мережної води;

4) повністю виключити експлуатацію систем теплоспоживання "перезавантаження" через відсутність одноразових головок;

5) зниження витрат підживлювальної води 11%;

6) підключено нових споживачів.

Більшість теплових мереж гідравлічно розрегульовані, або в іншому випадку об'єкти отримання тепла теплоносія пропорційно їх тепловому навантаженню, це призводить до перегріву (або недогріву) з цих предметів, що викликає обурення споживачів.

1.1.5 Регулюваннягідравлічногорежимутепловиймережі

p align="justify"> Важливим елементом будь-якої системи теплопостачання є теплові мережі. Транспортування теплової енергії вимагає великих капітальних вкладень, порівнянних із витратами на будівництво ТЕЦ та великих котелень. Підвищення надійності та довговічності систем транспорту тепла є найважливішим економічним завданням при проектуванні, будівництві та експлуатації теплових труб. Вирішення цієї проблеми нерозривно пов'язані з проблемами енергозбереження у системах теплопостачання. .

Найпоширеніший країни, зокрема у Вологодської області, спосіб виробництва теплової енергії споживачам за постійного витраті теплоносія. Кількість теплової енергії, яка постачається споживачам, регулюється шляхом зміни температури теплоносія. При цьому передбачається, що кожен споживач отримуватиме від загального споживання певної кількості охолоджуючої рідини пропорційна його тепловому навантаженню.

Як правило, ця умова з ряду об'єктивних та суб'єктивних причин не зберігається, що призводить до зниження якості теплопостачання на окремих ділянках. Для вирішення цієї проблеми теплопостачальних організацій збільшення потоку охолоджувальної рідини до системи в цілому, що призводить до підвищених витрат енергії, збільшення витоку охолоджуючої рідини та надмірне споживання палива.

Щоб вирішити ці проблеми шляхом періодичних заходів щодо оптимізації гідравлічного режиму теплової мережі, головна мета якого - забезпечити розподіл теплоносія в мережі пропорційно тепловим навантаженням споживачів. .

З великої кількості енергозберігаючих заходів щодо оптимізації теплопостачання гідравлічні режими теплових мереж (далі – регламент) є найбільш ефективним (з невеликим інвестиційним капіталом, що дає великий економічний ефект). Крім того, покращилася якість теплопостачання. Як правило, коригування складається із трьох етапів:

Розрахунок гідравлічних режимів теплових мереж та розробка рекомендацій;

Підготовчі роботи;

Проведення монтажних робіту мережах та на об'єктах приладів теплоспоживання, розподіл загальної витрати.

Оптимальні параметри теплової мережі розраховуються за спрощеною формулою:

де = 10 -3 Гкал/м 3 З - теплоємність води;

Розрахункова (оптимальна) витрата води в мережі, т/год;

Розрахунковий (оптимальний) температурний графік котельні, З;

У реальному (без регулювання) теплових мереж можливі такі основні варіанти:

1. У системі обігріву малих витратах теплоносія та температурний графік. У даному випадку коригування не призводить до економії енергії та спрямоване на підвищення якості теплопостачання.

2. У системі обігріву надмірне споживання теплоносія та низький температурний графік. В даному випадку коригування призводить до зменшення витрат електроенергії, спожитої для перевезення перевізником.

3. У системі опалення надмірної витрати теплоносія і існує оптимальний температурний графік. І тут коригування призводить до економії теплової енергії. .

Третій випадок є найбільш загальним і від нього можна перейти до інших варіантів при розрахунку економічного ефекту.

Шайбування теплових мереж проводиться з метою розподілити потоки теплоносія між споживачами відповідно до їх потреб.

1.1.6 Шайбуваннятепловихмереж

Без регулювання гаряча вода від джерела тепла здебільшого надходить у будинки, що знаходяться поблизу котельні. Невеликий обсяг води, що залишився, прямує на периферію. Віддаленим будинкам тепла не вистачає, вони мерзнуть, тоді як у прилеглих будинках спостерігається перетоп. Люди, відкриваючи кватирки, буквально опалюють вулицю.

Щоб цього не відбувалося, на відгалуженнях теплових мереж до будівель встановлюються шайби з каліброваним отвором меншого перерізу, ніж трубопровід. Завдяки цьому з'являється можливість збільшити об'єм теплоносія для віддалених будівель. .

Розрахунок шайб (розміру отворів) проводиться для кожного будинку в залежності від кількості тепла. Позитивний результат від шайбування теплових мереж може бути отриманий лише у разі 100% охоплення всіх будівель, приєднаних до теплової мережі. Паралельно з шайбуванням необхідно привести у відповідність роботу насосів у котельні з гідравлічним опором теплової мережі.

Після встановлення шайб витрата теплоносія трубопроводами теплової мережі знижується в 1,5-3 рази. Відповідно і кількість працюючих насосів у котельні також зменшується. Звідси виникає економія палива, електроенергії, хімреагентів для води для підживлення. З'являється можливість підвищити температуру води на виході з котельні.

Шайбування необхідне як регулювання зовнішніх теплових мереж, але й системи опалення всередині будинків. Стояки системи опалення, що знаходяться далі від теплопункту, розташованого в будинку, одержують гарячої води менше, тут у квартирах холодно. У квартирах, розташованих близько до теплопункту, спекотно, оскільки теплоносія до них надходить більше. Розподіл витрат теплоносія по стоякам відповідно до необхідної кількості тепла здійснюється також за допомогою розрахунку шайб та їх встановлення на стояках. .

Шайбування системи опалення проводиться поетапно:

1) Обстеження магістральних трубопроводів системи опалення у підвалі та на горищі (за його наявності). Складання виконавчої схеми системи опалення із зазначенням діаметрів трубопроводів, їх довжин, місць розміщення арматури (за відсутності проекту). Збір даних про температуру внутрішнього повітря в квартирах з уточненням в яких квартирах тепло, в яких холодно. Аналіз причин незадовільної роботи системи опалення, виявлення проблемних стояків (квартир)

3) Перевірка виконання рекомендованих заходів. Аналіз нового режиму після шайбування системи опалення. Коригування розміру шайб у місцях, де не досягнуто необхідного результату (розрахунковим шляхом). Демонтаж шайб, які потребують коригування, встановлення нових шайб. На внутрішніх системах опалення шайби можна встановлювати і взимку, і влітку. Перевіряти їхню роботу - лише у опалювальний сезон.

Витрати на шайбування невисокі – це вартість самих шайб та їх монтаж на стояках. Вартість робіт із регулювання внутрішніх систем опалення залежить від теплової потужності будівлі (кількості стояків).

Мінімальна ціна – 40 тис. руб. за теплової потужності системи опалення до 0,5 Гкал/год. Ціна регулювання системи опалення багатосекційного будинку може сягати 150 тис. рублів. Подорожчання роботи виникає, коли відсутня проектна документація. В цьому випадку доводиться робити зйомку натури системи опалення та її обміри (діаметри, довжини трубопроводів, місця розміщення арматури). .

Налагодження водяних теплових мереж здійснюють для забезпечення нормального теплопостачання споживачів. В результаті налагодження створюються необхідні умовидля роботи систем опалення, припливної вентиляції, кондиціювання повітря та гарячого водопостачання та підвищуються техніко-економічні показники централізованого теплопостачання за рахунок збільшення пропускної спроможності теплових мереж, ліквідації перетопу споживачів, зниження витрати електроенергії на перекачування теплоносія.

1.1.7 Основніположенняналагодженнятепловихмереж

Регулювання теплових мереж проводять на всіх рівнях системи централізованого теплопостачання у теплоприготувальній установці джерела тепла, теплових мереж, теплових пунктів та систем теплоспоживання. .

Пуско-налагоджувальні роботи в теплових мережах здійснюється у три етапи:

Вивчити та протестувати систему централізованого теплопостачання з подальшою розробкою заходів, спрямованих на забезпечення ефективності його роботи;

Для здійснення розроблених заходів;

Регулювати систему.

Дослідження показує фактичний операційний режим, вкажіть тип і стан опалювальної системи обладнання, визначення характеру та величини теплових навантажень, необхідність та обсяг випробувань теплових мереж та обладнання. .

У процесі пуско-налагоджувальних робіт у теплових мережах, відчувають пропускну здатність мережі та комунікацій джерел тепла, визначити фактичні характеристики мережевих насосів, відчуваючи енергозбереження. При необхідності, теплові мережі страждають від втрати тепла, міцність і здатність компенсувати при максимальній температурі мережної води.

Розробка режимів та заходів щодо забезпечення працездатності теплових мереж проводиться на основі даних обстеження та випробувань у наступному порядку:

Розраховується фактичне теплове навантаження;

Розробити режим теплообміну;

визначити розрахункові витрати мережної води;

Виконати гідравлічний розрахунок зовнішніх теплових мереж та, при необхідності, систем теплоспоживання промислових будівель;

Розробка гідравлічного режиму теплових мереж;

Чекати дроселя та пристроєм для опалення споживачів та приватних споруд;

Визначити місця встановлення автоматичних регуляторів на джерелі теплоти, теплових мереж та споживачів; скласти список дій, які мають передувати коригування.

У реалізації заходів щодо налагодження теплових мереж виробляють наступне:

Усунути дефекти будівельних конструкційта обладнання;

Навести схеми та обладнання водопідігрівальної установки, системи опалення, підвищильних насосних станцій, теплових пунктів та систем теплоспоживання відповідно до рекомендацій, на підставі проведених розрахунків та розроблених теплових та гідравлічних режимів;

Оснастити всі частини системи нагріву, необхідного інструментарію відповідно до вимог нормативних документів;

Автоматизують окремі компоненти системи опалення;

Організовувати та регулювати насосну станцію;

Встановити дросельні та змішувальні пристрої. .

Контроль систем централізованого теплопостачання розпочнеться лише під час перевірки виявити результативність усіх проектних коригувань. У процесі перевірки регулювання теплових установок, коли джерело тепла на розрахункових теплових та гідравлічних режимів, а також фактичне теплоносія розрахункова витрата, регулювання діаметрів отворів сопел елеваторів та дросельних діафрагм, налаштування автоматичних регуляторів.

Ефективність налагодження теплових мереж характеризується такими показниками: - зниження витрати палива за рахунок ліквідації перегріву систем теплоспоживання; скорочення витрати енергії на перекачування теплоносія за рахунок зниження питомої витрати води та відключення зайвих насосних станцій; забезпечення підключення до мереж додаткових теплоопорів; зниження споживання палива для вироблення електроенергії за рахунок зниження температури води у зворотному трубопроводі теплової мережі (систем централізованого теплопостачання). .

Надійність поставки - це характеристика стану системи теплопостачання, що дозволить забезпечити якість та безпеку теплопостачання.

1.1.8 Надійністьтеплопостачання

Кожної зими інформаційні агентства рясніють новинами про аварії на теплових мережах і в котельнях, розморожених будинках, дітях, що мерзнуть. За офіційними даними Держбуду, окремі періоди країни «замерзало» до 300 тис. людина, але це цифра, швидше за все, в повному обсязі відбиває дійсність, т.к. місцева влада схильна приховувати аварійні ситуації. А що стосується недогріву (тобто якщо у квартирах + 10-15 °С), то це і зовсім ніким не враховується, статистика не ведеться, а до зведення МНС можна потрапити тільки за наявності труби, що лопнула, і розмороженої системи. Таким чином, за офіційними та неофіційними даними, у Росії щорічно замерзають мільйони жителів, а відповідальні особи відточують аргументацію, пояснюючи причини зносом обладнання, теплових мереж та відсутністю грошей. Навіть за офіційними заявами Держбуду, третина аварій відбувається на теплових мережах через їхню ветхість.

На прохання Голови Держбуду 30% аварій у системах теплопостачання трапляються через неправильні дії персоналу. Тому головне питання не в тому, яка система надає користувачеві тепло – централізоване чи децентралізоване, та як забезпечити її якісну роботу. Низький рівень експлуатації виявлятиметься у будь-якому випадку. Якщо компанія не може забезпечити нормативний термін служби трубопроводів, коли повсюдна установка локальних котелень, то відповідні роботи будуть порушені під час першого опалювального сезону.

З вищесказаного можна дійти такого висновку: вихід із ситуації - навести елементарний порядок. Не весь час лише боротися з наслідками захворювання, вкладати значні кошти в латання дірок, а щорічна заміна труб на тих самих ділянках, які не вдалося з тих самих причин.

Потрібно усунути самі причини, з мінімальними зусиллями захисту від корозії дасть набагато більший ефект: наприклад, продовження терміну служби трубопроводу за 5 років тільки за рахунок дренажних каналів ( мінімальні витратина дренажних свердловин і відкачування води), забезпечить економію від зниження тепловтрат і витрати на усунення пошкодження трубопроводу дорівнює вартості переїзду з тієї ж області.

Основною прокладкою теплових мереж (понад 90% від загального) в Росії є підземне прокладання в непрохідних і прохідних каналах.

1.1.9 Сучаснітеплоізоляційніматеріалидлятепловихмереж

Смуги каналу, на думку провідних організацій та фахівців галузі, має низку переваг, які роблять його головною смугою в Росії на сьогоднішній день і на довгострокову перспективу. .

Переваги канальної прокладки відносять: зниження напруги в металі через можливість вільного розширення трубопроводів; захист трубопроводів від пошкоджень під час розкопок інших комунікацій, запобігання викиду теплоносія на поверхню землі при розриві трубопроводів; відсутність витрат відновлення транспортного засобу (для існуючих мереж).

Безканальна прокладка з використанням попередньо ізольованих труб використовується там, де технічно неможливо або економічно Ніл, відповідно до пристрою дренажних систем для запобігання затопленню каналів ґрунтовими водами та атмосферними опадами. Виберіть Тип лінії визначається умовами сайту. .

Норми та правила проектування підземних трубопроводів по всьому шляху до КР смуги, включаючи смуги каналу, регламентується СНиП 41-02-2003 "Теплові мережі". Вимоги до конструкцій стандарти ізоляції та теплові втрати від теплоізольованих трубопроводів залежно від діаметра труб, температури теплоносія та виду установки (надземна або підземна) визначаються СНиП 41-03-2003 Теплова ізоляціяобладнання та трубопроводів".

Більшість теплових мереж в Росії експлуатується протягом багатьох років, і їх проектування здійснювалося відповідно до правил для теплової ізоляції трубопроводів, які були значно нижчими за нинішні.

Відсутність стандартних технічних рішень, необґрунтоване застосування теплоізоляційних матеріалів без урахування їх призначення, недотримання нормативних вимог, неякісна робота, неспеціалізованих організацій, відсутність систематичного контролю та своєчасного ремонту теплової ізоляції - все це призводить до надмірних втрат теплової енергії у промисловості та ЖКГ.

1.2 Висновкиіуточненняпостановкизавдань

Більшість теплових мереж у Росії є гідравлічно розрегульованими, або інакше об'єкти теплоспоживання отримують кількість теплоносія не пропорційно їх тепловому навантаженню, це призводить до перегріву (недогріву) цих об'єктів, що викликає обурення споживачів. Тому завданнями даної є: аналіз заходів щодо регулювання гідравлічного режиму теплових мереж; розробка технічних рішень; регулювання гідравлічного режиму та ТЕО заходів.

2 . ОПИСАНАЛОГІВСПОСІБІПРИСТРІЙ

2.1 Аналогидисертаційнихробіт

2.1.1 Підвищенняефективностітехнологіїзамінидефектногоділянкимагістральноготрубопроводу

Мета дисертаційної роботи: підвищення ефективності робіт із заміни дефектної ділянки магістрального трубопроводу.

Для досягнення поставленої мети сформульовано такі завдання дослідження:

Аналіз технології заміни дефектної ділянки трубопроводу;

Оцінка зусиль, що додаються, для центрування труб і

напружено-деформованого стану трубопроводів при їхньому центруванні;

Розробка раціональних технологічних схем центрування трубопроводу при заміні дефектної ділянки;

Удосконалення технології перекриття порожнини трубопроводу, що підвищує безпеку проведення зварювальних робіт.

2.1.2 Оптимізаціятеплозахистутрубопроводівіобладнаннятепловихмереж

Мета дисертаційної роботи: Удосконалення методів оптимізаційного розрахунку теплозахисту трубопроводів, обладнання та обґрунтування методики вибору теплоізоляційних матеріалів для покращення експлуатаційних характеристик та показників економічності теплових мереж із розробкою необхідного програмного забезпечення.

2.1.3 Моніторингнадійностітепловихмереж

Мета дисертаційної роботи: Розробка системи моніторингу надійності теплових мереж з метою підвищення їх надійності, обґрунтованості прийнятих інженерних рішень щодо технічного обслуговуваннятеплових мереж та їх ремонту.

2.1.4 Підвищенняефективностіроботисистемцентралізованоготіплопостачанняшляхомоптимізаціїтепло- гідравлічнихрежимів

Мета дисертаційної роботи: У цій роботі розглядаються питання підвищення ефективності водяних систем централізованого теплопостачання шляхом оптимізації теплових та гідравлічних експлуатаційних режимів. Розглянуто питання розробки, управління, контролю та аналізу тепло-гідравлічних режимів на прикладі системи централізованого теплопостачання. Висвітлено результати проведення налагодження, а також показано особливості оперативного централізованого регулювання теплових режимів з урахуванням динамічних властивостей системи централізованого теплопостачання.

2.2 Оглядпатентів

Патент № 2386889 на «Стабілізатор тиску»

Винахід відноситься до засобів гасіння пульсації тиску рідини і газу, що виникає при включенні, роботі та вимиканні насосів, відкриття та закриття клапанів або засувок у трубопроводах тепловодопостачання, нафтової промисловості та в машинобудуванні.

Патент №2161663 на «Систему катодного захисту магістральних трубопроводів від корозії»

Винахід відноситься до галузі запобігання корозії металів, а саме катодної захисту металів або металевих об'єктів, наприклад трубопроводів.

Патент №2148808 на «Спосіб внутрішньотрубної дефектоскопії магістральних трубопроводів»

Винахід відноситься до галузі неруйнівного контролю та може знайти застосування при дефектоскопії магістральних трубопроводів у процесі їх експлуатації. Спосіб включає переміщення всередині трубопроводу інспекційного снаряда - дефектоскопа з контрольно-вимірювальною апаратурою зі швидкістю, меншої швидкості потоку перекачуваного середовища з перепуском потоку перекачуваного середовища через снаряд-дефектоскоп, реєстрацію відповідно до регламенту інспекції апаратурою снаряда-дефектоскопа та визначення за результатами вимірювань наявності дефектів у стінці та їх розташування по довжині трубопроводу.

Трубопровід, що інспектується, розбивають на окремі ділянки з індивідуальним регламентом інспекції для кожної ділянки. На межах ділянок над трубопроводом, що інспектується, встановлюють реперні маяки, випромінюють з реперних маяків у напрямку трубопроводу кодовані опорні сигнали, реєструють апаратурою снаряда-дефектоскопа перетин опорних сигналів реперних маяків і змінюють швидкість переміщення снаряда-дефектоскопа та роботу його обладнання та реєструючої чергової ділянки трубопроводу. Технічним результатом винаходу є оптимізація режиму інспекції окремих ділянок трубопроводу, підвищення точності визначення дефектів та збереження продуктивності трубопроводу.

2.3 Основнінедолікитепловихмереж

Регулювання гідравлічного режиму теплових мереж Наразіє одним з найбільш недорогих та швидко окупних енергозберігаючих заходів, що реалізуються в системах опалення. Багаторічна практика проведення коригування підтверджує високу економічну та енергетичну ефективність цією рукою. .

Проте, досвід налагодження гідравлічного режиму теплових мереж було виявлено низку недоліків, які знижують ефективність методу оптимізації системи опалення. Результати регулювання у системах теплопостачання районів Вологодської області дали парадоксальні результати. У багатьох випадках оптимізація гідравлічного режиму не принесла очікуваного економічного ефекту, а в деяких випадках призвела до зниження якості теплопостачання споживачів.

Подібні документи

Вивчення комплексу пристроїв у складі котельного агрегату. Гідравлічний розрахунок теплового потоку житлового району та кварталу. Визначення діаметра трубопроводу та швидкості течії теплоносія в ньому. Види труб, що використовуються під час прокладання теплових мереж.

курсова робота , доданий 14.11.2011


Теплові мережі, споруди на них. Будівельні особливостітеплових камер та павільйонів. Теплові втрати у теплових мережах. Теплові навантаження споживачів теплової енергії, груп споживачів теплової енергії у зонах дії джерел теплової енергії.

дипломна робота , доданий 20.03.2017


Визначення теплових потоків опалення, вентиляції та гарячого водопостачання мікрорайону. Графік теплового споживання. Витрата теплоносія для кварталів району. Розробка розрахункової схеми квартальних теплових мереж для опалювального та літнього періодів.

курсова робота , доданий 16.09.2017


Тепловтрати за рахунок інфільтрації та передачі через огородження. Трубне розведення системи опалення. Заходи щодо енергозбереження у житлових будинках. Альтернативні джерела тепло та електроенергії. Техніко-економічна оцінка енергозберігаючих заходів.

курсова робота , доданий 25.03.2011


Розрахунок системи теплопостачання району міста Волгограда: визначення теплоспоживання, вибір схеми теплопостачання та вид теплоносія. Гідравлічний, механічний та тепловий розрахунки теплової схеми. Складання графіка тривалості теплових навантажень.

курсова робота , доданий 07.01.2015


Розробка водяної системи централізованого теплопостачання житлово-комунальної забудови міста з 2-х трубною прокладкою теплових мереж. Визначення теплових навантажень районів міста. Розрахунок витрати тепла на опалення, вентиляцію та гаряче водопостачання.

контрольна робота , доданий 07.01.2015


Розрахунок принципової теплової схеми та вибір обладнання. Автоматизація обладнання індивідуальних теплових пунктів обсягом вимог СП 41-101-95. Регулює параметри теплоносія в системах опалення та вентиляції. Економічний розрахунок проекту.

дипломна робота , доданий 19.09.2014


Розробка генерального плану будівництва житлового будинку. Об'ємно-планувальне рішення. Розрахунки огороджувальних конструкцій, оздоблення будівлі. Проектування опалення та гарячого водопостачання із магістральних теплових мереж. Радіо, телебачення, телефонізація.

курсова робота , доданий 18.03.2015


Трасування мереж та визначення розрахункових витрат водоспоживання у будівлі. Завдання гідравлічного розрахунку мережі холодного та гарячого водопроводу. Обчислення необхідного напору та проведення розрахунку внутрішньої каналізації. Проектування дворових мереж.

контрольна робота , доданий 15.12.2015


Методика розрахунку індивідуальних теплових пунктів для систем опалення та гарячого водопостачання за допомогою енергозберігаючих підігрівально-акумуляторних установок зі швидкісними та триконтурними теплообмінниками; схема приєднання систем опалення.