Для цитування:Аронов Д.М. Плеотропні ефекти статинів // РМЗ. 2001. №13. С. 578

ДНІЦ профілактичної медицини МОЗ РФ, Москва

Уостанні роки у статинів виявлено безліч нових терапевтичних властивостей, які не пов'язані з їхньою гіполіпідемічною дією, хоча в деяких випадках один і той же ефект може бути досягнутий і ліпідною, і неліпідною дією статинів. Йдеться про про плеотропних, тобто. додаткові ефекти препаратів, що не залежать від їх основного механізму дії (табл. 1).

Феномен плеотропії властивий багатьом лікарським засобам. Найбільш яскравими і добре відомими з них є, наприклад, антиаритмічні властивості хінідину (протималярійного засобу), дифеніну (протисудомного засобу) або дезагрегаційні властивості ацетилсаліцилової кислоти- Класичного протизапального засобу.

Вплив статинів на бар'єрну функцію ендотелію

Однією з важливих властивостей ендотелію є його бар'єрна функція, що запобігає проникненню сторонніх елементів (мікробів, ліпідів як per se, так і включених у макрофаги). Vоn Nieum Amеrongen та співавт. (2000) вивчали вплив симвастатину на проникність та бар'єрну функцію ендотелію. У кроликів Ватанабе зі спадковою гіперхолестеринемією лікування симвастатином протягом 1 місяця призводило до достовірного зниження проникнення синьої фарби Еванс через ендотелій грудної та черевної аорти зазначених кроликів; знижувалась також можливість проникнення через ендотелій окислених ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ). Рівень холестеринемії у кроликів під впливом лікування знижувався, але недостовірно; не спостерігалося також регресії атеросклеротичних бляшок за вказаний термін лікування.

Наведені дані доводять, що в лабораторних умовах отримані нові дані, що свідчать про наявність у одного зі статинів досить вираженого впливу на бар'єрну функцію ендотелію, що перешкоджає проникненню через моношар ендотелію як модифікованих ЛПНГ, так і блакитної фарби Еванса.

Вплив статинів на ендотеліальну дисфункцію

Найбільш важливим є здатність статинів впливати на порушену функцію артеріального ендотелію. Слід зазначити, що ендотеліальну дисфункцію статини коригують двояко:

Опосередковано через нормалізацію ліпідного спектра крові;

За допомогою прямої дії на ендотелій (незалежно від дії на ліпідний спектр крові).

Останнє вважається плеотропним ефектом. Нормалізуючий вплив статинів на ендотеліальну дисфункцію встановлено багатьма авторами (Huggies et al., 1998; Laufs et al., 1998, Mullen et al., 1997 та ін.). Найбільш доказовими є результати досліджень Laufs et al, (1998).

Автори обробляли ендотелій вен гомілки людини окисленими ЛПНГ у присутності симвастатину та ловастатину. Окислені ЛПНГ при експозиції протягом 72 годин викликали зменшення РНК та білка синтетази ендотеліального окису азоту NO (на 91±1% та 67±8% відповідно). Додавання до ендотелію симвастатину та ловастатину збільшувало експресію ендотеліальної NO у 3,8 та у 3,6 рази відповідно і повністю попереджало інгібуючий ефект окислених ЛПНЩ. Автори приходять до висновку про те, що пригнічення ГМГ-КоА редуктази статинами посилює експресію ендотеліальної NO-синтетази незалежно від гіполіпідемічної активності препарату. Водночас доведено факт нормалізації функції ендотелію та під впливом покращення ліпідного спектру крові.

Nakashima із співавт. (1996) лікували малою дозою симвастатину (5 мг/день) хворих на гіперхолестеринемію понад 220 мг/дл. До початку лікування, а також через 4 та 12 тижнів терапії в плазмі визначали концентрацію окису азоту (NO). Через 4 тижні лікування симвастатином відбулося зниження рівня загального холестерину на 17%, ХС ЛПНЩ – на 15% за відсутності достовірної динаміки ліпопротеїнів високої щільності (ЛПЗЩ). Концентрація NО крові при цьому достовірно не змінилася. Через 12 тижнів лікування рівень ЛПНЩ практично залишався на тому ж рівні, що і на 4-му тижні лікування, але при цьому відзначено досить значуще (з 33 мг/дл до 39 мг/дл, р<0,05) увеличение уровня ХС ЛПВП. Именно в это время авторы обнаружили значительное (на 69% от исходного) повышение концентрации NO (<0,002). Авторы пришли к выводу о том, что в данном случае не снижение уровня атерогенных липидов, а повышение концентрации ЛПВП явилось причиной усиления выработки NО.

Встановлено, що під впливом пригнічення ГМГ-КоА редуктази діаметр стенотично ураженого сегмента артерії у відповідь на введення аденозину розширюється, і кровотік по ньому збільшується на 45% порівняно з показниками до лікування. У нормальних сегментах ураженої вінцевої артерії введення аденозину після терапії не призводило до збільшення кровотоку. Цей факт може мати важливе значення. Відновлюючи нормальну функцію ендотелію, симвастатин виступає в ролі судинорозширювального засобу на місці самої перешкоди кровотоку. Виявлений феномен може стати одним з головних пояснень механізму антиішемічної дії ліпідкоригуючої терапії (Huggins і співавт., 1998).

Shige та співавт. (2001) виявили, що лікування симвастатином призводить до збільшення швидкості пульсової хвилі артерій ніг, але не аорти. Автори пов'язують цей феномен з поліпшенням кровотоку в артеріях м'язового типу під впливом вироблення ендотеліальної NО, що посилилася. Встановлено також, що після лікування симвастатином рівень зниження рівня ЛПНГ прямо корелює зі ступенем відновлення вазодилатації артерій м'язового типу. Найбільший вазодилатуючий ефект спостерігався при зниженні рівня ЛПНЩ крові менше 100 мг/дл (Shechter та співавт., 2000).

Таким чином доведено, що статини мають здатність відновлювати функцію ендотелію. і цим сприяти нормальному вазомоторному відповіді вінцевих і периферичних артерій. Слід наголосити, що ця властивість статинів проявляється навіть при малих дозах і для цього не потрібно тривалих термінів лікування. Через місяць після початку терапії вже можна виявити ознаки покращення функції ендотелію за результатами дослідження кровотоку в судинах передпліччя у відповідь на введення ацетилхоліну (O'Driscol et al., 1997). Симвастатин у хворих на гіперхолестеринемію вже через місяць зменшує експресію антигену до тканинного фактору моноцитів і знижує активність тканинного фактора моноцитів, що може відігравати роль у запобіганні атерогенезу та покращенню клінічного перебігу КХС.

Судинорозширююча та антиішемічна дія статинів

Статини мають явний антиішемічний вплив на міокард. Цей ефект пов'язаний із відновленням нормальної функції ендотелію артерій. Виражається він у зменшенні нападів стенокардії та ознак ішемії міокарда при фізичному навантаженні. Антиішемічну дію встановлено практично у всіх статинів. При цьому у хворих, які приймали статини, значно знижується величина депресії сегмента S-T, збільшується час до настання ішемії при пробі навантаження (De Devitiis і співавт., 1996), виявляється значне зниження периферичного опору в периферичних артеріях.

Поліпшення перфузії міокарда спостерігається під час лікування статинами, не супроводжується якісними змінами стану вінцевих артерій. Це з тим, що у разі більше значення має функціональний, ніж морфологічний компонент стану вінцевого кровообігу.

Антитромбогенна дія статинів

Ferro та співавт. (1997) поставили за мету з'ясувати, чи впливає симвастатин безпосередньо на експресію тканинного фактора моноцитів, що грають певну роль у патогенезі тромбоутворення.

В результаті дослідження було встановлено, що у лікованих симвастатином хворих активність тканинного фактора та антигену до нього знизилася в обох випадках у три рази (р<0,0002, р<0,002), в то время как в контрольной группе не произошло никаких сдвигов. Снизилась также концентрация суммы фрагментов тромбина (р<0,001). Это подтверждает предположение о прямом влиянии статина на процессы тромбогенеза. Часть эффектов препарата направлена на предотвращение тромбообразования, чем и можно объяснить быстрое (1-2 мес) уменьшение тромботических осложнений при отсутствии каких-либо сдвигов в морфологии коронарного атеросклероза.

Як відомо, ведеться інтенсивний пошук методів профілактики тромбозу шунтів після операції АКШ.

У цьому плані цікаві результати досліджень Christensen (1999). 77 хворих з гіперхолестеринемією більше 6,2 ммоль/л, які мали піддатися АКШ, за 4 тижні до операції були рандомізовані на одержують і не одержують симвастатин (20 мг/день). Ліпідні показники крові хворих І групи перед операцією виявилися незрівнянно кращими. За іншими біохімічними та клінічними показниками, а також за характером та обсягом операції шунтування групи не відрізнялися між собою. У післяопераційному періоді (через 7 днів) у хворих на II групи гіпертромбоцитоз (>400000) спостерігався у 81%, а у хворих на I групи - у 3% випадків. Таким чином, виявлено нову властивість симвастатину. здатність запобігати постопераційному тромбоцитозу , що є предиктором тромботичних ускладнень В антитромботичному впливі симвастатину певну роль відіграють і сприятливі зміни з боку в'язкості крові та мікроциркуляції. Встановлено, що через 6 тижнів лікування симвастатином у хворих з гіперліпідемією відбувається зниження в'язкості крові, що призводить до явного поліпшення мікроциркуляції в легенях, про що судили з достовірного зниження обсягу еритроцитів у легеневому капілярному ложі (Pintaric та співавт., 2001).

Вплив статинів на проліферацію гладких клітин

Статини має складний вплив на проліферацію гладком'язових клітин стінки артерії. Відомо, що гіперхолестеринемія посилює розподіл та зростання гладком'язових клітин. У дослідах на щурах встановлено, що в культурі гладких клітин всі статини (крім правастатину) пригнічують їх відтворення, що безпосередньо пов'язане з інгібуванням внутрішньоклітинного синтезу холестерину; додавання до культури клітин мевалонату (важливої ​​проміжної субстанції по дорозі синтезу холестерину) відновлює колишню проліферативну активність. Здатність пригнічувати проліферацію гладких клітин, а також міоцитів має пряме відношення до пригнічення схильності стінки артерії до атеросклерозу, оскільки саме проліферація клітин стінки артерій є початковим етапом захворювання.

Протизапальні властивості статинів

Останнім часом все більше підтверджень отримує гіпотеза про важливу роль запалення та імунних реакцій організму в генезі атеросклерозу та, особливо, його ускладнень та загострень (Shеonfeld et al., 2001). З огляду на це особливу цінність представляють дослідження, присвячені впливу статинів на запалення. Встановлено, що симвастатин зменшує на 48% вираженість асептичного запалення, спричиненого ін'єкцією сarriginen (екстракт з ірландського моху) у шкіру експериментальних мишей, які отримували симвастатин. Оскільки миші не мали гіперхолестеринемії, і рівень ліпідів не змінювався, Sparrow і співавт. (2000) вважають, що протизапальний ефект симвастатину залежить від ліпідного чинника. У дослідженні Kothe та співавт. (2000) було встановлено, що церивастатин має протизапальну дію на макрофаги, інфіковані Chlamydia pneumonia. Таким чином, статини мають протизапальну дію як при асептичному, так і при інфекційному характері запалення. . Встановлено, що чим вищий рівень С-реактивного білка (СРБ) (найважливішого маркера запалення) у крові хворого, тим вища частота ускладнень атеросклерозу та смертність від них. Статини, що успішно пригнічуючи запальний процес у судинах (про що можна судити з нормалізації рівня С-реактивності білка), значно і швидко покращують перебіг атеросклеротичної хвороби серця, головного мозку, периферичних артерій. Це особливо яскраво видно на прикладі лікування хворих з нестабільною стенокардією та гострим інфарктом міокарда (ГІМ) статинами. У рандомізованих дослідженнях хворі із зазначеними захворюваннями, які отримували статини (симвастатин, правастатин та ін), гинули достовірно рідше, ніж хворі, які не отримували їх (рис. 1 та 2).

Мал. 1. Ризик смерті у хворих, які перенесли ГІМ, залежно від лікування статинами
JAMA, 2001, 285, 431-435

Мал. 2. Виживання хворих на ГІМ, залежно від рівня СРБ та лікування статинами
Horne et al; Am.J.Cardiol., 2000, 36, 6

Роль симвастатину як імунодепресанту

У зв'язку з швидко зростаючим числом хворих на КХС, яким проводиться операція на судинах серця, набуває актуальності властивість симвастатину запобігати розвитку атеросклерозу в шунтованих судинах, а також в артеріях трансплантованого серця (Wenke і співавт., 1997; Valantine і співавт., 1997). Встановлено також надзвичайно швидке прогресування атеросклерозу вінцевих артерій після пересадки серця реципієнтам. У зв'язку з цим становлять значний інтерес результати рандомізованого проспективного дослідження, в якому 2 групи хворих, яким було проведено трансплантацію донорського серця, спостерігалися протягом 4 років. Групи реципієнтів були однакові за віком, статевим складом, вагою, наявністю супутнього цукрового діабету, ступенем гіперхолестеринемії до операції; однакові були вік донорів, відношення: цитомегаловірус – позитивні донори/цитомегаловірус – негативні рецепієнти. Одна група хворих після операції отримувала антиатеросклеротичну дієту та симвастатин, починаючи з першого післяопераційного дня у початковій дозі 5 мг зі збільшенням дози, необхідної для досягнення цільового рівня ЛПНЩ у межах 110-120 мг/дл. Інша група знаходилася лише на гіперхолестеринемічній дієті. Чотирирічні спостереження встановили достовірно кращий ліпідний профіль у тих, хто отримував симвастатин, достовірно велику їхню виживання за термін спостереження, суттєву різницю в атеросклеротичному захворюванні вінцевих артерій (співвідношення 1:2 на користь хворих групи симвастатину). В основній групі спостерігався 1 випадок відторгнення донорського серця, у контрольній групі – 5 випадків. Хоча різниця не була статистично значущою (найвірогідніше, через малу кількість хворих у порівнюваних групах), сама тенденція видається дуже обнадійливою.

У зв'язку з швидко зростаючим числом хворих на КХС, яким проводиться операція на судинах серця, набуває актуальності властивість симвастатину запобігати розвитку атеросклерозу в шунтованих судинах, а також в артеріях трансплантованого серця (Wenke і співавт., 1997; Valantine і співавт., 1997). Встановлено також надзвичайно швидке прогресування атеросклерозу вінцевих артерій після пересадки серця реципієнтам. У зв'язку з цим становлять значний інтерес результати рандомізованого проспективного дослідження, в якому 2 групи хворих, яким було проведено трансплантацію донорського серця, спостерігалися протягом 4 років. Групи реципієнтів були однакові за віком, статевим складом, вагою, наявністю супутнього цукрового діабету, ступенем гіперхолестеринемії до операції; однакові були вік донорів, відношення: цитомегаловірус – позитивні донори/цитомегаловірус – негативні рецепієнти. Одна група хворих після операції отримувала антиатеросклеротичну дієту та симвастатин, починаючи з першого післяопераційного дня у початковій дозі 5 мг зі збільшенням дози, необхідної для досягнення цільового рівня ЛПНЩ у межах 110-120 мг/дл. Інша група знаходилася лише на гіперхолестеринемічній дієті. Чотирирічні спостереження встановили достовірно кращий ліпідний профіль у тих, хто отримував симвастатин, достовірно велику їхню виживання за термін спостереження, суттєву різницю в атеросклеротичному захворюванні вінцевих артерій (співвідношення 1:2 на користь хворих групи симвастатину). В основній групі спостерігався 1 випадок відторгнення донорського серця, у контрольній групі – 5 випадків. Хоча різниця не була статистично значущою (найвірогідніше, через малу кількість хворих у порівнюваних групах), сама тенденція видається дуже обнадійливою.

З одного боку такий блискучий результат, безперечно, є наслідком ліпідзнижувальної терапії за допомогою статинів, з іншого боку – значне зменшення ступеня та випадків відторгнення вживленого серця донора змушує думати про власне імунодепресантну активність статинів. Згадаймо дані про здатність статинів регулювати ДНК у клітинах, інгібувати хемотаксис моноцитів. регулювати цитотоксичність Т-лімфоцигів та інгібувати клітинну цитоксичність, пов'язану з клітинними антитілами. У дослідах з культурою клітин встановлено, що подібно до циклоспорину, ловастатин має імуносупресивний ефект шляхом інгібування синтезу інтерлейкіну-2 в активованих Т-лімфоцитах. Цей ефект був заблокований, коли до культури клітин було додано інтерлейкін-2. Таким чином, циклоспорин і ловастатин (а можливо, і всі статини – йдеться про групову властивість статинів) діють синергічно; Крім того, через механізм нормалізації ліпідного спектру крові вони ще мають антиатеросклеротичний ефект. Чи не є таке поєднання властивостей статинів ідеальним для збереження пересадженого серця?! Цілком обґрунтовано Valantine і Schroeder (1997) пропонують усім хворим із пересадженим серцем відразу після операції призначати лікування статинами.

Гіпертрофія лівого шлуночка та симвастатин

Відомо, що гіпертрофія лівого шлуночка (ГЛШ) серця асоціюється з поганим прогнозом ІХС та інших захворювань серцево-судинної системи. Досягнення регресу ГЛШ різними антигіпертензивними засобами (b-адреноблокатори, інгібітори АПФ, діуретики та ін) вважається одним із важливих досягнень терапії. Lorenzo та співавт. (2000) представили експериментальні дані щодо впливу симвастатину на ГЛШ, викликану у щурів, у яких був модельований стеноз аорти за допомогою танталового кільця, поміщеного на аорту. Пацюки зі стенозом аорти і без нього були рандомізовані на групи симвастатину, що одержують 40 мг/кг і не одержують його. Під впливом симвастатину у щурів зі стенозом аорти спостерігалося зменшення Сd к4, відповідального за синтез білка та збільшення Р-27 КipI (відповідального за гальмування продукції білка міоциту). Це супроводжувалося у щурів зі стенозом аорти зниженням енддіастолічного тиску лівого шлуночка. Таким чином вперше показано, що представник статинів (симвастатин), впливаючи на регуляцію експресії мітохондріальної РНК та синтез білка мітохондріальних клітин, запобігає розвитку гіпертрофії лівого шлуночка, безпосередньою передумовою якого є зниження тиску в лівому шлуночку серця під час діастоли. Незрозуміло, чи є ця здатність індивідуальною особливістю симвастатину чи це властиво й іншим статинам.

Статини та деменція

Деменція внаслідок хвороби Альцгеймера та церебро-судинних захворювань у осіб старшого віку є серйозною медико-соціальною проблемою. Понад 10% осіб старше 65 років страждають на ці захворювання. Відомо, що у розвиток деменції залучені, зокрема, судинні та ліпідні фактори. Зокрема, хвороба Альцгеймера розвивається переважно в осіб з алелем апо Е4. Ці та інші міркування стали основою вивчення можливої ​​протективної ролі ліпідкоригувальних засобів по відношенню до деменції у людей похилого віку. Jick та співавт. (2000) з бази даних Великобританії обрали 1136 осіб у віці 50-85 років для складання основної (особи з гіперліпідемією та деменцією) та контрольної (особи без деменції) груп.

Визначали ризик розвитку деменції у груп хворих з гіперліпідемією, які отримували статини (переважно симвастатин), отримували фібрати або нікотинову кислоту та осіб з гіперліпідемією, які ніколи не застосовували ліпідкоригуючу терапію. Було виявлено вражаючі відмінності щодо ризику розвитку деменції у групах. У хворих, які отримували з приводу гіперліпідемії статини, ризик розвитку деменції був найнижчим (0,29) та достовірно (р<0,002) отличался от показателей больных двух других групп (у лечившихся фибратами и никотиновой кислотой - 0,96, у нелечившихся гиполипидемическими средствами - 0,72; p>0,05; різниця недостовірна). Аналогічні дані про роль статинів отримані Wolozin та співавт. (2000) щодо хвороби Альцгеймера.

Оскільки хворі з гіперліпідемією, ліковані фібратами і нікотиновою кислотою, мали ризик розвитку деменції, рівний ризику у хворих, що не лікувалися статинами, можна припустити, що феномен впливу статинів на деменцію обумовлений неліпідними факторами, тобто. мова йде про плеотропний ефект.

Статини та шлуночкові порушення ритму серця високої градації

Виявлено дивовижну здатність тривалої терапії статинами (в т.ч. симвастатином) покращувати прогноз у хворих з тяжкими шлуночковими порушеннями ритму. De Sutter та співавт. (2000) спостерігали протягом більше 4 років дві однакові групи хворих, яким було імплантовано штучний дефібрилятор у зв'язку з наявністю у них частих шлуночкових тахікардій та фібриляції серця з повторними епізодами клінічної смерті. Одна група хворих відразу після операції приймала статини чи фібрати, інша – ні. Через 4,1 року було виявлено суттєва різниця між групами у частоті показника «летальні випадки та госпіталізація» (15% у групі гіполіпідемічних засобів, 45% - у контрольній групі), а також у частоті пароксизмів фібриляції серця та шлуночкових тахікардій (р<0,01).

Вплив статинів на насичення жовчі холестерином

Симвастатин та ловастатин достовірно знижують насичення жовчі холестерином. Вважається, що ця властивість може бути використана для розчинення холестеринових каменів жовчного міхура при сумісному застосуванні симвастатину та урсодеоксихолевої кислоти. Описано позитивний результат такої терапії. При лікуванні протягом 6 місяців симвастатином (20 мг/день) у поєднанні з урсодеоксихолевой кислотою (750 мг/день) відбулося розчинення 20 каменів жовчного міхура діаметром 2-3 мм (Bateson, 1990).

Статини запобігають перелому кісток

В останні роки було виявлено, що у хворих, які тривалий час приймають статини, рідше трапляються переломи кісток тазу та нижніх кінцівок, і таким чином вони можуть служити не тільки профілактиці серцево-судинних інцидентів, а й переломів кісток у людей похилого віку (Cumming і Bauer, 2000). ). Встановлено, що саме статини (симвастатин та ловастатин), а не інші гіполіпідемічні препарати (фібрати або інші гіполіпідемічні ліки) достовірно зменшують у популяції хворих віком понад 50 років частоту переломів стегнової кістки. Ці відомості були отримані при аналізі даних, що належать до популяції з 91 611 осіб старше 50 років. Серед зазначеної популяції було 28340 осіб, які приймають ліпідкоригуючу терапію у зв'язку з гіперліпідемією, 13271 людина з гіперліпідемією, що не отримували зазначеної терапії, та 50000 осіб без гіперліпідемії. Серед цієї популяції сталося 3940 переломів кісток. Після підбору однакових за індексом маси тіла, куріння, кількості візитів до лікаря, прийому кортикостероїдів та естрогенів були складені порівняні групи хворих з гіперліпідемією, які отримували та не отримували статини (ловастатин, симвастатин). Виявилося, що у групі отримували статини ризик перелому кісток був на 45% менше, ніж у аналогічній групі хворих, які отримували статинів (Meier і співавт., 2000).

Аналогічним чином було проаналізовано клінічний матеріал лікарів загальної практики Нью Джерсі (США), що включає 6110 хворих, оперованих з приводу перелому стегнової кістки. Ризик перелому стегнової кістки у статинами, що лікувалися, був на 71% менше, ніж у аналогічних хворих, які не отримували статинів (Wong і співавт., 2000). Як і в попередній роботі, хворі на гіперліпідемію, які отримували фібрати або інші гіполіпідемічні засоби, не мали такої переваги.

При дослідженні щільності хребців, кісток тазу та нижніх кінцівок у жінок у постменопаузі, які приймали різні статини (симвастатин - 51%) та не приймали їх (відповідно 41 та 100 жінок), встановлено, що щільність кісток у перших була вищою, ніж у жінок контрольної групи (Edwards та співавт., 2000).

Ці та нечисленні інші дані (у тому числі експериментальні на тваринах) обґрунтовують наявність у статинів абсолютно несподіваних терапевтичних властивостей – вплив на формування кісткової тканини. Зовсім недавно було встановлено, що статини (церивастатин) надають подібний ефект завдяки їх здатності стимулювати вироблення кістковоутворюючого білка 2 - фактора зростання проліферації та дозрівання остеобластів і формування зрештою кісткової тканини (Mundy і співавт., 1999; Comming і Bauer, 2000). Вважається, що завдяки виявленому феномену статини попереджають і навіть лікують остеопороз у людей похилого віку.

Висновок

Як видно з наведеного огляду, статини в жодному разі не можна розглядати лише як гіполіпідемічний засіб. На рис. 3 представлені криві виживання хворих, які перенесли інфаркт міокарда і зазнали операції плеоцекального шунтування. Завдяки виключенню з процесу всмоктування харчових жирів частини тонкого кишечника, рівень ЛПНГ знизився незабаром після операції на 40% і зберігається на цільовому рівні більше 10 років. У оперованих хворих виживання достовірно краще, ніж у хворих контрольної групи. Але різниця в частоті летальних наслідків та інфарктів міокарда стала достовірно виявлятися лише через 4 роки. Водночас у хворих, які отримували у дослідженні 4S симвастатин, подібне розбіжність кривих смертності відбулося через 2 роки, тобто. на 2 роки раніше, ніж за «чистої» гіполіпідемічної терапії (рис. 4). Прискорення клінічного ефекту статину на 2 роки, безумовно, можна пояснити комплексом неліпідних позитивних ефектів статинів.

Проблема підвищеного холестерину щорічно турбує людей більше і більше. Високі темпи життя диктують свої правила харчування та способу життя, що не завжди сприятливо позначається на здоров'ї. Статини зниження холестерину користуються великою популярністю у лікуванні цієї недуги.

Основні цілі, що досягаються прийомом статинів:

• нормалізація холестерину;
• покращення стану хворого.

Статини – що це таке

Високий холестерин є більшою небезпекою, ніж здається з боку. Коли його рівень у крові перевищує норму, починають розвиватися згубні для організму патології. Атеросклероз, порушення діяльності судин – це може призвести до непоправних наслідків: до інфаркту чи інсульту. Основна підступність холестерину у цьому, що у початкових етапах його зростання непомітний. Поступово відбувається його накопичення, судинний просвіт звужується, а показники холестеролу у крові збільшуються.

Боротьба з цим станом полягає у сукупності методів: варто налагодити раціон, забути про шкідливі звички, полюбити заняття спортом. Що стосується харчування, необхідно виключити легкозасвоювані вуглеводи, цукрозміщувальні продукти. Поповнити продуктовий кошик їжею, що містить клітковину і злакові культури. Куріння та алкоголь варто виключити із вживання, їх вплив на кровоносні судини ще більше посилює проблему. Фізична активність, навпаки, збільшує швидкість обмінних процесів, нормалізує роботу кровоносної системи, допомагає підтримувати вагу в нормі, знижуючи навантаження на серцевий м'яз.

Поряд із допоміжними методами боротьби існує медикаментозна терапія. Механізм дії полягає у зупинці продукування ферментами холестеролу у печінці. Відзначається позитивний вплив на тонус судин, стан крові. Відмінною рисою препаратів цієї групи є здатність примножувати кількість корисного холестерину, знижуючи рівень шкідливого. Результат дії стає помітним вже за місяць застосування, що підкріплюється численними відгуками.

Механізм дії статинів при гіперхолестеринемії

Холестерин виробляється печінкою на 80% (решта 20 надходять ззовні). Основне завдання статинів є зупинка такого «виробництва». Таким чином, у крові знижується рівень холестеролу, паралельно та рівень в'язкості крові.

Атеросклеротичні бляшки, що утворилися, зупиняються в розвитку, а ризик виникнення патологій серцево-судинної системи знижується. Призначення цієї групи препаратів виправдане при:

• гіперхолестеринемії. Такий стан характерно стійким зростанням рівня холестеролу в крові (5,8 ммоль/л), яке не піддається корекції дієтичним харчуванням;
• явних проявах атеросклерозу;
• наявності ішемічної хвороби серця.

Деколи лікарі наполягають на призначенні статинів при нижчих показниках у крові – від 3,5 ммоль/л. Це пов'язано з наявністю в анамнезі чинників високого ризику захворювань судин. До них відносяться:

1. Вікова категорія пацієнта. Літня людина більш схильна до виникнення ішемії серця;
2. Наявність кревних родичів із таким діагнозом;
3. Ожиріння. Зайва вага надає додаткове навантаження на органи кровотворної системи та серця;
4. Цукровий діабет. Обидва діагнози тісно пов'язані один з одним, підвищення холестерину сильно обтяжує стан діабетика.

Таким чином, використання таких препаратів при гіперхолестеринемії повинне проводитися лише за призначенням лікаря. Вивчення анамнезу пацієнта дозволяє підібрати оптимальний вид лікування.

Огляд препаратів

Асортименти на прилавках аптек воістину різноманітний, але як вибрати необхідний препарат? Різноманітність статинів представлено 4 поколіннями ліків, кожне з яких має свої властивості. До першого відносяться:

• Симвастатин;
• Правастатин;
• Ловастатин.

Усі препарати мають яскраво виражену атеросклеротичну дію. Виробництво здійснюється штучним методом, за винятком Ловастатину. Терапія засобами цієї групи значно знижує рівень жиру в крові та жироподібних речовин, упорядковує рівень загального холестерину. Варто відзначити швидку результативність прийому, буквально за кілька тижнів пацієнти відзначають поліпшення стану. Показники крові значно нормалізуються, рівень холестеролу знижується.

Призначення статинів цього покоління є доцільним при:

1. Необхідність профілактичного лікування, при небезпеці виникнення інфаркту або інсульту;
2. Відсутності результату використання дієти та спорту;
3. Атеросклероз коронарних артерій.

Наступна група статинів включає флувастатин, що випускається під різними торговими назвами. Його дія спрямована на зменшення ліпопротеїнів низької щільності, які називаються «поганим холестерином». Призначення цієї групи бажано при:

1. Гіперхолестеринемія, порушення обмінних процесів;
2. Коронарний атеросклероз;
3. Профілактика важких захворювань серцево-судинної системи, після оперативних втручань.

Ліки третього покоління – це Аторвастатин та Церивастатин. Особливо часто призначаються при сімейній схильності до підвищення холестеролу, за відсутності ефекту лікування дієтою та іншими методами. Дія препаратів офіційно доведена, вони мінімізують можливість ішемічної хвороби серця, що застосовуються при:

1. аномально високому рівні холестерину;
2. генетичної схильності;
3. Виявлений ризик розвитку ішемії.

Цікавою особливістю є можливість лікування препаратами даної групи при цукровому діабеті.

Останнє покоління ліків відрізняється високою безпекою дії, сюди належать Розувастатин та Пітавастатин.

Досягти зниження холестеролу в крові цими ліками можна при меншому дозуванні препаратів. На даний момент, це найефективніші препарати для порятунку від атеросклерозу та серцевих захворювань. Результат від лікування помітний вже першого тижня прийому, вони показані при:

• Високим ступенем підвищення холестерину в крові;
• Захворюванні на цукровий діабет.

Чи можна відмовитися від таблеток зовсім

Питання відмови від лікарських засобів за підвищеного холестерину хвилює майже кожного хворого. Суперечки ведуться навіть серед лікарів, думки щодо доцільності прийому часто протилежні. Варто знати, що дія статинів не усуває причину захворювання. Вони не в змозі назавжди прискорити обмінні процеси людини та знизити вагу. Їхня дія полягає в боротьбі з рівнем холестеролу на момент використання. Особливо критичним буде відмова від препаратів, при встановленому ризик інфаркту або інсульту. У такому разі відмова від прийому статинів суворо протипоказана. На жаль, багато людей приймають самостійні рішення щодо прийому чи скасування ліків. Така самостійність загрожує не лише погіршенням показників здоров'я, а й загрозою смерті.

Протилежна ситуація, коли пацієнт приймав лікувальні засоби у профілактичних цілях, повністю змінив спосіб життя, харчування та вагу, веде активний спосіб життя, не вживає алкоголю та тютюн. Тоді можлива поступова відмова від препаратів із періодичним контролем показників крові. У разі позитивної тенденції можна говорити про прогрес у лікуванні допоміжними методами. Так чи інакше, можливість закінчення такого серйозного засобу обговорюється виключно з лікарем.

Природні статини від холестерину

Лікування природними статинами – хороша альтернатива прийому медикаментів. Важливо знати, що підійде воно лише людям із легко вираженим ступенем захворювання. Це продукти харчування, які необхідно щодня використовувати у своєму раціоні. Їхні властивості ведуть боротьбу з «поганим» холестерином, а регулярне використання покращує обмін речовин.

Овочі та фрукти

Овочі, фрукти та ягоди – перші помічники у збагаченні організму корисними мікроелементами та речовинами. Їхня корисна дія спрямована на:

• покращення діяльності органів травлення;
• звільнення організму від шлаків та шкідливих складових;
• захист та зменшення кількості атеросклеротичних бляшок у судинах;
• зменшення концентрації рівня "поганого холестерину".

Необхідно їсти більше яблук, білокачанної капусти, болгарського перцю та грибів. Вживати продукти у будь-якому вигляді – тушкованому, вареному, свіжому. Це дозволяє пацієнтам значно знизити рівень холестеролу, навіть у перші місяці харчування.

Зелень та лікарські рослини

Будь-яка господиня вирощує на своєму городі ці корисні та доступні рослини. Петрушка, селера і куркума воістину особливі за складом, підвищують кількість «корисного» холестерину, багаті на вітаміни та мінеральні речовини. Лікарі рекомендують включати до раціону не тільки зелень, а й лікарські рослини, заварювати чай. Шавлія, кульбаба, деревій, горобина та багато інших - статини, що знижують холестерин, які подаровані самою природою. Щоправда, їх використання має бути зваженим, через можливе виникнення алергічних реакцій.

Поліненасичені жирні кислоти

Харчуючи корисно та насичено, людина може поповнювати свій організм корисними ліпідами, виводячи шкідливі фракції з організму. Такі речовини містяться в:

• гарбузовій та оливковій олії;
• морській рибі з великим вмістом жиру;
• однорічній трав'янистій рослині, під назвою Льон звичайний.

Ці продукти не тільки налагоджують рівень холестеролу в крові, а й сприятливо впливають на травлення та метаболічні процеси.

Злаки, горіхи та бобові продукти

Всі перераховані вище корисні властивості мають і злаки з горіхами. Їх вживання не навантажує ШКТ, забезпечуючи організм корисними речовинами. в ранковий раціон гречану, вівсяну та рисову кашу. Бобові та горіхи є джерелами жирних кислот та рослинного білка, що теж має велике значення у лікуванні холестеринових патологій. Не варто недооцінювати цю групу продуктів, адже вони не лише корисні, а й поживні.

Користь та шкода статинів

Про користь статинів говорити можна нескінченно - це поліпшення якості життя, і скорочення всіх наслідків підвищення холестеролу. Їх прийом зменшує кількість шкідливих сполук у крові, налагоджує ліпідний обмін. Підтримує роботу організму та остерігає від виникнення стенокардії, інсульту, інфаркту та багатьох інших ускладнень. Головне – препарати не мають канцерогенного впливу, вираженого погіршення самопочуття.

На жаль, будь-які лікарські засоби мають наслідки прийому. До них відносяться:

• головний біль, нездужання, запори та нудота;
• порушення з боку шлунково-кишкового тракту: панкреатит, розрідження випорожнень;
• надмірне зниження ваги, розвиток анорексії;
• алергічні реакції, висипання;
• набряки.

Різного роду дослідження виявили небажані наслідки прийому статинів. Наприклад, значне зниження холестерину викликає ракові захворювання, депресивні стани у пацієнта. Вчені зі США спростовують ризики виникнення інфаркту та ішемічної хвороби. На їхню думку, ці захворювання спричинені недоліком магнію в організмі, а зв'язок із жиром відсутній. Цікавим є і той факт, що ця група лікарських засобів провокує появу цукрового діабету. Особливо схильні до цього жінки після 50 років, ризик захворювання збільшується на 70%.

Таким чином, варто уважно зважити прийом та доцільність використання цих препаратів. Якщо існує можливість привести стан у норму, використовуючи природні статини, варто всерйоз про це замислитись. Зрозуміло, простіше випити заповітну таблетку і продовжувати харчуватися улюбленими вишукуваннями гастрономів. Щоправда, чим обернеться таке лікування через 10 чи 15 років, нікому не відомо.

Протипоказання

Призначення будь-яких препаратів проводиться лише з ретельного вивчення анамнезу пацієнта. Самостійно приймати ліки категорично заборонено, протипоказання до використання є:

1. захворювання м'язових волокон;
2. серйозні патології печінки та видільної системи;
3. період виношування вагітності;
4. лактація.

У разі призначення підвищеної дози препарату лікар повинен взяти до уваги такі фактори:

• приналежність до монголоїдної категорії людей;
• страждання на алкоголізм;
• ниркова недостатність.

Дитячий та юнацький вік часто є протипоказанням до прийому. Поєднувати прийом препарату з іншими ліками потрібно з особливою обережністю, вивчаючи інструкцію.

На закінчення хотілося б відзначити, будь-які ліки в наш час мають низку позитивних та негативних властивостей. Турбота про своє здоров'я допоможе уникнути лікування та попередити розвиток небезпечних патологій.

Кому потрібно, а кому не потрібно приймати статини:

Catad_tema Атеросклероз - статті

Статини – основний лікарський засіб для реального зниження смертності від ІХС

Професор Д.М. Аронов
ФДБО «Державний науково-дослідний центр профілактичної медицини» МОЗ та СР, Москва

У 2005 р. були опубліковані дані про значення статинів, ацетилсаліцилової кислоти (АСК), b-блокаторів та інгібіторів АПФ у зниженні загальної (тобто від усіх причин) смертності у британських хворих. Відомості, представлені у статті, було взято з британської бази медичних даних за 1996-2004 роки. За цей період було вилучено відомості про надання хворим на зазначені ліки в аптеках країни. У групах хворих була проведена стандартизація за багатьма антропометричними та клінічними параметрами.

Виявилося, що за монотерапії статинами відбулося найбільше зниження загальної смертності - на 47%. АСК – друга за значимістю: вона знизила смертність на 41% (на 6% менше, ніж статини). При додаванні до цієї пари речовин b-блокаторів або інгібіторів АПФ зниження смертності досягало апогею – 83 та 71% відповідно!

Слід додати, що британським хворим виписували рецепт отримання ліків кожні 2 міс. що відображалося в електронній базі аптеки. Мабуть, часте спілкування британських хворих з лікарем сприяло високій прихильності до лікування і, відповідно, його високої ефективності. Повторюємо, що більше половини цього ефекту припадало на частку статинів.

Якби і в Росії існувала така висока організація лікувального процесу і з боку лікарів, і з боку хворих, смертність у когорті кардіологічних хворих була набагато нижчою. Тим більше, що один із статинів останньої генерації –розувастатин – виступив ефективним засобом для первинної профілактики коронарного атеросклерозу та його ускладнень (табл. 1).

Таблиця 1. Зведені дані щодо результатів досліджень з первинної профілактики коронарної хвороби серця (КХС) за допомогою статинів

Первинна профілактика та статини

Подані в таблиці 1 перші 3 дослідження широко відомі. Представляє особливий інтерес дослідження - JUPITER, у якому об'єктом впливу стала не гиперхолестеринемия, а асептичне слабовиражене запалення (за даними вивчення рівня С-реактивного білка (СРВ) з допомогою високочутливого методу).

Основною метою дослідження JUPITER стало вивчення здатності розувастатину запобігати серцево-судинним подіям у практично здорових осіб середнього віку з низьким або нормальним рівнем холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ХС ЛНП) (2 мг/л). Проводилося тривале спостереження (5 років) у рандомізованому плацебо-контрольованому дослідженні. Хворі приймали або 20 мг розувастатину, або плацебо. Систолічний артеріальний тиск (САД) хворих обох груп був однаковим і дорівнював 134 мм рт. ст., діастолічний (ДАД) - 80 мм рт. ст. Біохімічні параметри крові обох груп хворих достовірно не відрізнялися і перебували в межах або нижче норми. Курили 15,7 та 16,0% пацієнтів відповідно, ІХС у сімейному анамнезі відмічена у 11,2 та 11,8% випадків, метаболічний синдром виявлено у 41,0 та 41,8% хворих, АСК приймали 16,6 та 16, 0% хворих відповідно у групі плацебо та розувастатину.

В основну групу було включено 8857 пацієнтів, до контрольної - 8864. Інакше кажучи, відмінностей між порівнюваними групами хворих не відзначалося. Первинні кінцеві точки представлені таблиці 2.

Таблиця 2. Первинні кінцеві точки дослідження JUPITER (n = на 100 людино-років спостереження)

Параметр	Плацебо (n=8901)	Розувастатин (n=8901)	Рівень небезпеки 95%	Зниження відносного ризику (%)	Р
Первинна кінцева точка (СС-смерть, ГІМ, інсульт, ОКС, реваскуляризація)	251 (1,36)	142(0,77)	0,56	44	<0,001
Нефатальний ІМ	62 (0,33)	22(0,12)	0,35	65	<0,001
Нефатальний інсульт	58(0,31)	30(0,16)	0,52	48	0,003
Реваскуляризація артерій	131 (0,71)	71 (0,38)	0,54	44	<0,0001
ГКС	27(0,14)	16(0,09)	0,59	41	0,09
СС-смерть, інсульт, ГІМ	157(0,55)	83 (0,45)	0,53	47	<0,001
Реваскуляризація або ОКС	143(0,77)	76(0,41)	0,53	47	<0,001

На малюнку 1 представлені криві загальної смертності. Як видно, розбіжність кривих починається через 1 рік і досягає до кінця спостереження 20% на користь хворих, які отримували розувастатин.

Мал. 1. Дослідження JUPITER: криві загальної смертності

Комбінована кінцева точка представлена ​​малюнку 2. Видно, що сума випадків СС-смерті, нефатального ГІМ, нефатального інсульту, ГКС, реваскуляризації артерій знизилася період спостереження на 44%, тобто. майже вдвічі!

Мал. 2. Дослідження JUPITER: первинні кінцеві точки

Ridker P et al. N Eng I Med 2008; 359: 2195-2207

Дуже важлива інформація міститься на малюнку 3, де подано відмінності між хворими різних клінічних підгруп. Йдеться про статеву приналежність, вік, наявність АГ, метаболічного синдрому, сімейну схильність до ІХС, про високий і низький ризик за системою фремінгемської шкали. З лівої частини малюнка видно, що у зіставлюваних підгруп хворих результати лікування були однакові (всі значення р>0,05). Це означає, що розувастатин однаково допомагає хворим усіх представлених підгруп. Що ж до значень зниження ризику СС-подій переважають у всіх підгрупах, всі вони лежать у смузі між 0,6-0,4 од. При переведенні на відсотки це означає, що відносний ризик серцево-судинних подій знижено на 40-60%. Ці цифри вражають та свідчать про дуже високу ефективність розувастатину у попередженні атеросклеротичних ускладнень при первинній профілактиці. Нагадаємо, що дослідження включали практично здорових людей з низьким або нормальним рівнем ХС ЛНП, але з підвищеним рівнем СРБ (4,2 мг/л у групі розувастатину, 4,3 мг/л - у контрольній).

Мал. 3. Дослідження JUPITER: аналіз клінічної ефективності у підгрупах хворих

Розглянемо, як змінилися основні біохімічні параметри хворих під час спостереження. Наприкінці дослідження різниця між групами розувастатину та плацебо за рівнем ХС ЛНП склала (-50%), за рівнем тригліцеридів (-17%), за рівнем холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ХС ЛВП) – 4%, а за рівнем СРБ-(- 37%).

Як видно з таблиці 1, у перших двох дослідженнях з первинної профілактики КБС із сукупним числом хворих понад 13 000 осіб, які мають фактори ризику, застосовувалися правастатин та ловастатин. У дослідженні з правостатином (Західно-шотландське дослідження WOSCOPS) загальна смертність від усіх причин за 5 років знизилася на 22%, власне коронарна смертність – на 33%. Приблизно такі самі результати отримані і у відомому американському техаському дослідженні з ловастатином. За 5 років фатальний і нефатальний інфаркти міокарда скоротилися в популяції на 40%, потреба в реваскуляризації - на 33%, а перший великий коронарний інцидент відбувався на 37% рідше, ніж у групі плацебо.

У передостанньому великому дослідженні з первинної профілактики ІХС ASCOT-LLA у зв'язку з наявністю артеріальної гіпертонії та гіперліпідемії 10 305 хворих були рандомізовані на прийом 10 мг аторвастатину або плацебо терміном на 5 років, але Наглядова рада з безпеки та ефективності дослідження у вересні 2009 року. , що LLA гілка ASCOT показала статистично високодостовірне зниження первинних кінцевих точок та інсульту (зниження на 29%, р Вторинна профілактика та статини

Число хворих, які страждають на маніфестовану КБС, в Росії обчислюється мільйонами, і серед них практично не проводиться вторинна профілактика.

Як видно з таблиці 3, у дослідженнях з вторинної профілактики, проведених за правилами медицини, заснованої на доказах, із загальним числом включених у дослідження понад 40 000 хворих з ІХС, встановлено, що сталося зниження ризику смертності від коронарної хвороби серця в межах 24-42 %, загальної смертності від усіх причин – на 12-43%. Відзначалося також значне зменшення випадків фатального та нефатального ІМ та інсульту, потреби в АКШ.

Таблиця 3. Зведені дані за результатами вторинної профілактики ІХС за допомогою статинів

Число хворих	Назва дослідження, статин, тривалість лікування	Зниження ризику на:
4444	Скандинавське дослідження 4S, симвастатин, 5,4 роки	Загальна смертність – 30% Коронарна смерть – 42% "Великі" коронарні інциденти -34%
4159	CARE, правастатин, 5 років	Фатальна ІХС або нефатальний ІМ - 24% Усі випадки ІМ – 25%
9014	LIPID, правастатин, 5 років	Коронарна смерть – 24% Загальна смертність – 23% Фатальний та нефатальний ІМ - 29% Потреба в АКШ – 24%
1054	FLARE, флувастатин, 6 міс.	Усі випадки смерті та нефатальний ІМ - 34%
20536	Heart Protection Study, симвастатин, 6 років	Загальна смертність -12% Усі серцево-судинні інциденти – 24%, Інсульт – 27%
3086	MIRACL, аторвастатин, 4 міс.	Смерть, нефатальний ІМ та інші кардіальні інциденти -16% Фатальний та нефатальний інсульт - 50% Прогресуюча стенокардія із госпіталізацією - 26%
1600	GREACE, аторвастатин, 3 роки	Загальна смертність – 43% Нефатальний інсульт-47% Фатальний ІМ – 57%

Таким чином, встановлено, що всі статини мають властивість достовірно і істотно знижувати не тільки ризик коронарних подій, включаючи смерть від них, а й загальну смертність.

Антиатерогенна дія статинів, встановлена ​​в згадуваних вище дослідженнях, призводить в кінцевому підсумку до найголовнішого ефекту лікування хворих на атеросклероз - до достовірного зниження смертності від ішемічної хвороби серця та головного мозку. Причому статини ефективні як із первинної профілактики в людей із чинниками ризику, і при вторинної профілактиці, тобто. у хворих з маніфестованими захворюваннями атеросклеротичного характеру

Вплив статинів на коронарний атероматоз

Існує понад 10 досліджень щодо вивчення динаміки коронарного атеросклерозу під впливом гіполіпідемічних засобів за допомогою повторної коронарографії. Найбільш вражаючим серед них є дослідження ASTEROID із застосуванням розувастатину.

Це єдиний препарат, який зменшив обсяг бляшок коронарної артерії та збільшив діаметр ураженої артерії у 64-78% пацієнтів при застосуванні різних методичних підходів при повторному інтракоронарному УЗД серця.

За даними дослідження ASTEROID, в якому застосовувався метод внутрішньокоронарного УЗД високого дозволу, 507 хворих з 53 центрів США, Канади. Європи та Австралії досліджувалися з інтервалом у 24 міс, отримуючи протягом цього часу розувастатин у дозі 40 мг на добу. Було відзначено зниження рівня ХС ЛНП з 130,4 мг/дл до 60,8 мг/дл (зниження на 53,2%, р3 (р. На малюнку 4 представлена ​​оригінальна картинка УЗД конкретного учасника дослідження. Ліва частина малюнка представляє вид артерії зсередини з наявністю атероми, площа якої (на рис. Atheroma Area) дорівнює 10,16 мм 2 до лікування розувастатином, а права частина - ту ж артерію з атеромою через 24 міс.Площа бляшки зменшилася до 5,81 мм (-43%). еластичної мембрани (ЕЕМ) скоротилася з 16,35 до 11,77 мм 2 .

Мал. 4. Внутрішньокоронарний УЗД до та після лікування розувастатином

Таким чином, новітній статин – розувастатин – виявився дуже ефективним антиатеросклеротичним засобом.

Плейотропні ефекти статинів

Чому гіполіпідемічний препарат розувастатин міг відіграти таку важливу роль? Відповідь на це питання було отримано у 80-ті роки минулого сторіччя.

Справа в тому, що у всіх статинів виявлено сприятливі терапевтичні ефекти, не пов'язані з їхньою гіполіпідемічною дією. Ці ефекти є неочікуваними, додатковими. Це багатий дар природи нашим хворим та лікарям. Завдяки цим ефектам спектр терапевтичних можливостей статинів (тобто гіполіпідемічних засобів) збільшується багаторазово.

У таблиці 4 в стислому викладі представлено різноманіття плейотропних ефектів статинів, виявлених до теперішнього часу. Незважаючи на те, що ці властивості притаманні всій групі статинів, є деякі відмінності в їхньому прояві з боку окремих представників групи.

Таблиця 4. Плейотропні ефекти статинів [Д.М. Аронов, 2008]

Ефекти	Механізми		Термін
	Лип.	Неліп
I. Вплив на ендотелій:
	-	+	>1 міс.
- судинорозширювальний (посилення експресії NO-синтетази => збільшення вироблення N0 => вазодилатація)	+	+	>1-3 міс.
	+	+	>4-6 міс.
Антиішемічний ефект	+	+	3 міс.
Антитромботичний ефект - ↓ агрегації тромбоцитів - ↓ тромбогенності крові - фібринолізу	+	+	1-3 міс.
ІІ. Вплив на атерогенез
- Збереження (відновлення) бар'єрної функції	-	+	1 міс.
- пригнічення проліферації та міграції гладком'язових клітин, фібробластів	-	+	6 днів
- протизапальний ефект	?	+	200 днів
- Зміцнення покришки атероматозної бляшки (зниження активності металопротеаз)	+	+	<4 мес.
- Підвищення стійкості до перекисного окислення ліпідів.	+	+	>2 роки
- стабілізація нестабільних атеросклеротичних бляшок	+	+	>4-6 міс.
- запобігання постпрандіальній гіпер- та дисліпідемії	+	?	3 міс.
ІІІ. Інші кардіальні ефекти
-антиаритмічний	-	+	>2-3 міс.
- регрес ГЛШ	-	+	6 міс.
- гіпотензивний ефект	-	+	2 міс.
- попередження атеросклерозу та кальцинозу аортального кільця та клапанів	-	+	роки
- запобігання недостатності кровообігу	-	+	5 років
- запобігання інсультам головного мозку	+	+	3-5 років
- Посилення ангіогенезу	-	+	1 рік
IV. Вплив на інші органи та системи
- Поліпшення прогнозу у хворих на цукровий діабет обох типів, попередження нових випадків ЦД деменцій	+	+	3-4 роки
- зниження ризику хвороби Альцгеймера та судинних	?	+	6 міс.-З р.
- імунодепресивний	-	+	6 міс.
- зниження ризику остеопорозу, переломів кісток	-	+	>3 років
- зниження насичення жовчі холестерином, розчинення холестеринового каміння	+	-	6 міс.

Оскільки плейотропні ефекти виявляють свою ефективність у найближчі дні та тижні від початку хвороби, вони відіграють ключову роль у стабілізації так званих «нестабільних атероматозних бляшок». При цьому статини:

• зменшують обсяг великого ліпідного ядра, що складається з напіврідких ефірів холестерину за рахунок їхньої резорбції;
• пригнічують запальний процес, який обов'язково супроводжує нестабільну атерому за рахунок зниження виділення активованими макрофагами цитокінів, медіаторів запалення (тканинний фактор некрозу), інтерлейкіну-1 та інтерлейкіну-6;
• оберігають фіброзну оболонку бляшки від руйнування металопротеазами, що продукуються активованими макрофагами;
• пригнічують схильність до тромбоутворення на локальному та системному рівнях;
• збільшують судинорозширювальний резерв артерій. Тим самим статини сприяють стабілізації нестабільної атероми протягом найближчих 6-14 тижнів. запобігаючи драматичним (гострий ІМ, нестабільна стенокардія, інсульт) та трагічні клінічні результати (раптова смерть).

Якими є терміни настання плейотропних ефектів? Значення цього питання у тому, що досягнення з допомогою статинів тих чи інших клінічних результатів може бути раннім чи пізнім, але це має практичного значення.

Наприклад, для ангіографічно діагностованого гальмування коронарного атеросклерозу та його часткового регресу потрібно 2-3 роки безперервного лікування статинами. Цей ефект - найголовніший для статинів і залежить від основної їх властивості - досягнення та тривалої підтримки гіполіпідемії.

Для стабілізації нестабільних бляшок потрібно щонайменше 4-6 міс. лікування. Цей феномен головним чином залежить від суми плейотропних ефектів, що поєднують приватні ефекти: відновлення (покращення) функції ендотелію, протизапальна активність, запобігання виробленню металопротеаз, що руйнують сполучнотканину основу покришки атероматозної бляшки, антиоксидантну дію.

Один з головних ефектів статинів – покращення порушеної функції ендотелію. , що призводить до судинорозширюючого ефекту та запобігання патологічного вазоспазму під впливом введення ацетилхоліну, розвивається вже через 24 год після прийому разової дози статину. Антиішемічний ефект статинів у групі хворих на ІХС зі стабільною стенокардією виразно виявляється за результатами добового моніторування електрокардіограми та проби навантаження вже через 2 міс. від початку лікування. При призначенні хворим лише 5 мг симвастатину через 4 тижні. концентрація оксиду азоту (NO) - основної судинорозширюючої речовини - зросла на 35%, а через 12 тижнів. - на 69% (рСлід зазначити, що при патології серця, не пов'язаної з атеросклерозом (серцева недостатність при ідіопатичній кардіоміопатії), поліпшення стану кровотоку плечової артерії при введенні в неї ацетилхоліну, збільшення кровотоку, зниження концентрації вазоконстрикторного фактора енд натрійуретичного пептиду відбулися через 6 тижнів лікування аторвастатином у дозі 40 мг на добу.

Встановлено, що крім збільшення концентрації N0 під впливом статинів відбувається (через 2 тижні від початку лікування) поліпшення біозасвоюваності ендотелієм NO, що продукуються.

Важливо, що підтримки досягнутого поліпшення функції ендотелію потрібно продовження прийому статинів. Через 36 годин після припинення прийому аторвастатину його вазодилатуючий ефект зникав.

Інший важливий загальноклінічний ефект статинів – протизапальний, також розвивається швидко – через 2 тижні. .

Цей термін досягнення плейотропного ефекту статинів не можна вважати абсолютно об'єктивним, оскільки автори не виконували послідовного серійного аналізу досліджуваних показників з 1-го дня, а дотримувалися термінів, прийнятих протоколом дослідження (зазвичай через 2, 4, 6, 12, 24 тижні тощо). д.)

Якби дослідження параметрів, що вивчаються, проводилося більш часто і з перших днів, то можна було б виявити і більш ранні терміни настання ефектів. Так, A. Link та співавт. вивчали динаміку низки показників запалення у хворих з ГКС через 1, 3 та 42 дні з моменту надходження хворих до стаціонару. Виявилося, що вже через 72 год розувастатин достовірно знижував рівні протизапальних цитокінів: тканинного а-фактору некрозу, інтерферону та стимулював продукцію важливого імуномодулятора – Т-лімфоцитів.

Чи існує дозозалежність у розвитку плейотропних ефектів статинів? Так, існує. Це безперечно встановлено щодо вазодилатуючого потенціалу ендотелію, придушення асептичного запалення інтими, здатності придушення нестабільності атероматозної бляшки.

Заслуговує на більш докладну згадку дослідження бостонських авторів, які вивчали клінічне значення підвищеного рівня СРВ, що визначається високочутливим методом у 3813 хворих з різними формами ГКС. Виживання хворих, які отримували вищі дози симвастатину і включених до групи лікування симвастатином раніше, була вищою, а ступінь зниження концентрації СРВ у них була значно більшою, ніж у хворих, які отримували меншу дозу статину і приступили до лікування в пізні терміни.

Приблизно до таких висновків дійшли Г.П. Арутюнов та співавт. при лікуванні 211 хворих на ГКС. При максимальній дозі аторвастатину достовірне зниження рівня СРВ наступало вже до 14-го дня лікування, чого не було відзначено при прийомі мінімальної дози.

Ще більше вражають результати 4-річного лікування та спостереження за 889 пацієнтами з ІМ, які з моменту надходження до стаціонару рандомізовано отримували симвастатин або плацебо. Смертність хворих у групі статинів була достовірно меншою, ніж у групі плацебо. Але особливо вражаючими виявилися результати застосування статинів у хворих на ГІМ. віднесених до п'ятої, найвищої, квінтилі рівня СРВ. Якщо у подібних хворих у групі плацебо смертність досягала 18,5% за 4 роки, то у хворих, які отримували симвастатин, вона була в 4 рази нижчою (4,6%).

У жінок у пре- та постменопаузі мала доза аторвастатину (10 мг/добу) знижувала рівень СРВ на 47 та 58% через 3 та 6 міс. лікування відповідно. Одночасно зменшувалося відношення "тканинний активатор плазміногену/інгібітор тканинного активатора плазміногену-1" на 31 і 40% відповідно. Зниження цього показника має відношення до посилення антикоагуляційного потенціалу крові і також було дозозалежним.

Вільні радикали кисню (СРК) відіграють дуже негативну роль функціонуванні серцево-судинної системи. Основним джерелом СРК є активізація оксидази нікотинаміддинуклеофосфату (НАДФ).

Збільшення кількості СРК веде до цілого ряду явищ, що сприяють розвитку атеросклерозу, гіпертонії, цукрового діабету, порушень ритму серця і т.д. З погляду кардіології найбільш важливими наслідками посилення освіти СРК, що ведуть до так званого оксидативного стресу, є надлишкове утворення окислених ЛНП, пригнічення біоактивності NO, ремоделювання різних тканин, у тому числі міокарда. При цьому стимулюються гіперплазія, проліферація чи апоптоз клітин. Під впливом СРК активізуються ЛНП, стимулюючи злоякісний перебіг атеросклерозу з швидко настають ускладненнями, відбуваються активація тромбоцитів, лейкоцитів, моноцитів та їх перетворення на макрофаги; порушується функція мембран клітин, у тому числі провідної системи серця. СРК є наслідком оксидативного стресу і стимулюють формування іонів кисню (О 2-). Таким чином створюється порочне коло самовідтворення негативних факторів, що загрожують серцево-судинній системі. Це порочне коло може бути перерване антиоксидантами.

Надії на теоретично можливий сприятливий вплив природних антиоксидантів на оксидативний стрес, на жаль, не справдилися. Негативні результати застосування а-токоферолу, b-каротину, аскорбінової кислоти та інших про «природних антиоксидантів» широко відомі.

На щастя, виявилося, що статини є дієвим засобом придушення оксидативного стресу . Ще 1993 р. було показано, що симвастатин. доданий до попередньо активованих моноцитів/макрофаг людини, дозозалежно пригнічував їхню здатність до окислення ліпідів. При додаванні симвастатину мевалонату, тобто. при відновленні синтезу холестерину через утворення мевалонової кислоти (як це відбувається в природних умовах) відновлювалася здатність активізованих макрофагів до окислення ЛНП. Це є прямим доказом антиоксидантної ефективності статинів. Про це свідчать результати експериментів із кроликами, яких годували їжею, багатою на ХС. Половина їх отримували флувастатин. Концентрація O 2 у стінці аорти кроликів із групи статинів була достовірно меншою, ніж у кроликів контрольної групи . В іншому дослідженні флувастатин запобіг атероматозу аорти кроликів, зменшив вираженість оксидативного стресу.

При разовому прийомі 40 мг розувастатину за 24 години до процедури внутрішньокоронарного балонування запобігало ішемічному пошкодженню міокарда. Про це свідчило достовірно нижче значення креатинфосфокінази (КФК) та тропоніну I у хворих, які отримували розувастатин.

У хворих з АГ та дисліпідемією розувастатин достовірно знижував концентрацію інтерлейкіну-6, тканинного а-фактору некрозу пухлини, глутатіонредуктази. Таким чином, вперше за допомогою розувастатину отримані дані, що свідчать про одночасний різноспрямований сприятливий вплив препарату на попередників ендотеліальних клітин, можливість хоумінгу стовбурових клітин, поліпшення ендотеліальної та посилення насосної функції. у Росії зареєстрований генеричний розувастатин фармацевтичної компанії «Егіс» під назвою Розуліп . Поява генерика компанії, що добре зарекомендувала себе в Росії, безумовно, збільшить кількість пацієнтів, які приймають статини, та допоможе у лікуванні та профілактиці основних кардіоваскулярних захворювань та їх серйозних ускладнень.

ЛІТЕРАТУРА
1. Hippisly-Cox J., Coupland С. Діяльність комбінованих drog на всіх випадках mortality: невтішний case-control analysis//BMJ. – 2005. – Vol. 330 - P. 1059-1063
2. Ridker PM, Danielson £, Fonseca FA et al. Росувастатін до сприяння космічних заходів у людях і жінках з підвищеним C-реактивним proteínом // N. Engl. J. Med. – 2008. – Vol. 359 (21). – P. 2195-2207.
3. Shepherd J., CobbeS.M., Ford I., Isles C.G. etal. Для West of Scotland Coronary Prevention Study Group Prevention coronary heart disease with pravastatin in men with hypercholesterolemia l/H. Engl. J. Med. – 1995 – Vol. 333 (20). – P. 1301-1307.
4. Downs G.R., Clearfield M., Weis S. та ін. Прем'єра заборони акцій коронарних дій з ловом-статином в людях і жінках з середньою cholesterol levels: Результати Air Force Texas літотерапії Atherosclerosis Study//JAMA. – 1998. – Vol. 279 – P. 1615-1622.
5. Sever PS, Dahlof Ст, Poulter N.R. та ін. Для ASCOT Investigations. Prevention coronary і stroke Events з atorvastatin в hypertensive пацієнтів, які мають послідовність або більш-менш cholesterol concentrations, в Anglo-Scandinavian Cardiac Outcomes Trial-Lipid Lowering Arm (ASCOT-LLA): a multicentre randomi Lancet. – 2003. – Vol. 361. – P. 1149-1158
6. Scandinavian Simvastatin Survival Study Group. Рядомізований триал cholesterol lowering в 4444 пацієнтів з coronary heart disease Scandinavian Simvastatin Survival Study (4S) // Lancet. -1994. - Vol. 344. – P. 1383-1389
7. Ridker P.M., Rifai N., Pfeffer M.A. та ін. Cholesterol і Recurrent Events (CARE) дослідників: inflammation, pravastatin і ризик коронарних заходів після myocardial infarction в пацієнтів з середньою cholesterol рівнів//Circulation. – 1998 – Vol. 98. – P. 839-844.
8. Lipid Study groop// Атеросклероз. – 242. – C.401.
9. 4. MRC/BHF Heart Protection Study cholesterol lowering з Simvastatin в 20 536 високих ризиків окремих: randomized placebo controlled trial//Lancet. – 2002. – Vol. 360. – P. 7-22.
10. Athyros V.G., PapageorgiouAA., Mercouris B.R. та ін. Позиціонування з atorvastatin до національного cholesterol educational program goal versus «usual» care in secondary coronary heart disease prevention. The GREek Atorvastatin and Coronary-heart-disease Evaluation (GREACE) study//Curr. Med. Res. Opin. – 2002 – Vol. 18 (4). - P. 220-228.
11. Schwartz G.G., OlssonAG, Ezekowitz M.D. etal. Діяльність atorvastatin на ранніх реcurrent ischemic events в acute coronary syndromes. The MIRACL Study: randomized controlled trial //JAMA - 2001. - Vol. 285. - P. 1711-1718
12. Serruys P. W., Foley DP, Jackson G. et al. randomized placebo-контрольований тріал fluvastatin для prevention restenosis після успішного коронування ballon angioplasty; Результати результатів Fluva-statin Angioplasty Restenosis (FLARE) trial//Eur. Heart. J. – 1999. – Vol. 20. – P. 58-69
13. NissenS.E., NichollsSJ., Sipahi I. etal. Ефект з дуже високої intensity statin therapy на регресії коронарної therosclerosis: ASTEROID trial//JAMA. – 2006. – Vol. 295 (13). - P. 1556-1565
14. Аронов ДМ. Плейотропні ефекти статинів // Кардіологія. – 2008. - №8. – С. 60-68.
15. Аронов ДМ. Лікування та профілактика атеросклерозу. - М: Триада-Х, 2000. -С. 411.
16. Boven van A., Jukema JW, Zwinderman A.N. etal. на основі REGRESS Study Group Reduction of transient myocardial ischemia with pravastatin in addition of Conventional treatment in patients with angina pectoris//Circulation. – 1996 – Vol. 94.-P. 1503-1505
17. WassmannS., Paul A., HennenB. etal. Швидкий ефект 3-hydroxy-3-methylglutaryl coenzyme a reductase inhibition on coronary endothelial function//Circ. Res. -2003. - Vol.31. -P. 98-103.
18. Nakashima Y., Toyokawa Т., Tanaka S. etal. «Симвастатин збільшує plasma N02- і N03-le-vels в пацієнтів з hypercholesterolemia»//Atherosclerosis. – 1996. – Vol. 127. – P. 43-47.
19. StreyCH., VoungJM. etal. Шорт-терм статевої процедури унеможливлює endothelial функцію і не-уроhormonal imbalance в normocholesterolaemic patients with non-ischaemic heart failure // Heart. – 2006 – Vol. 92 (11). - P. 1603-1609.
20. John S., Delles C., Jacobi J., Schlaich M.P. Rapid improvement of nitric oxide biovailability after lipid–lowering therapy with cerivastatin within 2 weeks // J. Am. Coll. Кардіол. - 2001. - Vol. 37 (5). - P. 1351-8135.
21. Taneva E., Borucki K., Wiens L Досить ефекти на ендотеліальну функцію atorvastatin 40 mg днинки днини і його знедостатньо//Am. J. Cardiol. – 2006 – Vol. 97(7). – P. 1002-1006.
22. Арутюнов Г.П., Карцева Т.П., Воєводіна Н.Ю. та ін. Вплив агресивної терапії симва-статином у хворих з гострим коронарним синдромом та початково нормальним рівнем ХС ЛПНЩ на серцево-судинні результати (ЛАОКООН), пілотне рандомізоване дослідження// Тер. арх. – 2005. -№9- С. 53-60.
23. Link A., Ayadhi Т. та ін. Швидкий імуномодуляція при росувастатін в пацієнтів з гострою коронною синдрому//Eur. Heart. J. – 2006. – Vol. 27. – P. 2945-2955
24. Fichtischerer S., Schmidt-Lucke З et al. Різні ефекти шорсткого терміну вільні ловлячи з ezetimibe і статями на endothelial функцій у пацієнтів з CAD клінічної версії для «pleotropic» функцій статевої терапіі // Eur. Heart. J. – 2006. – Vol. 27 (10). 1182-1190.
25. Eto M., Rathgeb L, Cosentino F. etal. Statins blunt thrombin-induced down-regulation endothelial nitric oxide synthase expression in human endothelial cells//J. Cardiovasc. Pharmacol. -2006. - Vol. 45(5). - P. 663-667
26. Morrow D.A, de Lemos J.A. та ін. Clinical relevance C-Reactive protein протягом наступних пацієнтів з агресивним коронним syndromes в Aggrastat-Zocor Trial// Circulation. – 2006. -Vol. 114:4.-P. 281-288
27. Muhlestein J.В., Anderson J.L, Home B.D. та ін. Intermountain Heart Collaborative Study Group. Перші ефекти статей у пацієнтів з квітковим матеріалом захворювання і високим C-реактивним proteínом//Am. J. Cardiol. – 2004. – Vol. 94 (9). – P. 1107-1112.
28. Ushiroyama T, Nosaka S., Ueks M. Short-term ефекти з низьким dose atorvastatin на inflamatory status і ліпітні profiles в perimenopausal hypercholesterolemic hypertriglyceridemic women // Int. J. Cardiol. – 2006. – Vol. 113 (1). – P. 66-75.
29. Galle J., Hansen-Hagge T et al. Impact ofoxided low density lipoprotein on vascular cells// Atherosclerosis. – 2006. – Vol. 7 – P. 219-226.
30. GirouxLM., DavignonJ., HaruszewiczM. Simvastatin inhibites oxidation of low-density lipoproteins activity human monocyte-derived macrophages// Biochim. Biophys. Acta. - 1993. -Vol. 1165 (3).-P.335-338.
31. Sumi D., Hayashi T, Thakur NX. та ін. A HMG-CoA зменшує inhibitor послідовності ефективного антитіацесклерозу ефекту інших, що мають серійні хитромудрі ефекти - релевантність ендотеліального нітрового oxide synthase and superoxide anion scavenging action//Atherosclerosis. -2001. - Vol. 155(2). – P. 347-357.
32. Rikitake Y, Kawashima S. та ін. Anti-oxidative properties of fluvastatin, HMG-CoA reductase inhibitor, contribute до prevention atherosclerosis в cholesterolfed rabbits//Atherosclerosis. -2001. - Vol. 154 (1). - P. 87-96
33. Cay S., Cagirci G, Sen/V. та ін. Запобігання пери-процедурного myocardial injury з використанням високої loading dose of rosuvastati//Cardiovasc. Drugs Ther. – 2010. – Vol. 24 (1). – P. 41-47.
34. Gomez-Garcia A., Martinez Torres G, Ortega-Pierres LE. та ін. Розувастатин і метформін уповільнення inflammation і oxidative stress в пацієнтів з hypertension and dyslipidemia // Rev. Esp. Кардіол. – 2007. – Vol. 60 (12). – P. 1242-1249.
35. ErbsS., BeckE.B., LinkeA. etal. Висока-dose rosuvastatin в хронічній серцевої шкоди promotes vas-culogenesis, corrects endothelial функцій, і несприятливі cardiac remodeling-results від randomized, double-blind, і placebo-controlled study // Int. J. Cardiol. – 2011. – Vol. 146(1). - P. 58-63
36. Parson H.K., Bundy M.A., Dublin C.B. та ін. Pleiotropic effects of rosuvastatin on microvascular function in typ 2 diabetes//Diabetes Metab. Syndr. Obes. – 2010. – Vol. 3. – P. 19-26.
37. Tapia-Perez J.H., Sanchez-Aguilar M., Torres-Corzo J.G etal. Діяльність росувастатіну на амнісію і розрізнення після traumatic brain injury (NCT003229758) // J. Neurotrauma. – 2008. -Vol. 25 (8). – P. 1011-1017.

Статини – це група ліків, що призначається людям з високим холестерином, рівнем ліпопротеїнів низької щільності ЛПНЩ для профілактики прогресування атеросклерозу. Прийом препаратів дозволяє запобігти серйозним, іноді смертельним ускладненням – інфаркту міокарда, інсульту, ішемії. Побічні ефекти від застосування статинів – це основна причина, через яку препарати призначаються виключно за суворими показаннями.

Механізм дії

Статини блокують синтез холестерину у печінці. Молекула препарату заміщає реакції освіти попередника стеролу фермент ГМГ-КоА-редуктазу, зупиняючи утворення мевалонової кислоти. Без неї процес синтезу холестерину далі не йде, що призводить до зниження концентрації стеролу.Знаючи механізм дії, стає зрозумілим чому офіційна назва статинів – інгібітори ГМГ-КоА-редуктази.

Холестерин – важливий компонент, необхідний людині освіти клітинних мембран, деяких гормонів, вітаміну D. В умовах дефіциту організм використовує резервні способи отримання стеролу. Для цього він розщеплює холестерин, що містять ліпопротеїни низької щільності, стимулює виведення речовини з атеросклеротичних бляшок, тканин. З огляду на прийому статинів зростає концентрація ліпопротеїнів високої щільності ЛПВЩ, знижується рівень тригліцеридів.

Усі інгібітори ГМГ-КоА-редуктази знижують ризик розвитку інфаркту міокарда, інсульту. Позитивний ефект пояснюється здатністю препаратів відновлювати нормальне кровопостачання органів, позитивно впливати на стан стінок судин, знижувати в'язкість крові.

Особливість всіх статинів – повільне наростання сили дії. Перший ефект помітний через тиждень, але для досягнення максимального потрібно 4-6 тижнів. Після цього часу рівень холестерину, ЛПНГ досягає свого мінімуму, зберігається протягом усього курсу. Більше значне зниження досягається збільшенням дози, призначенням додаткових ліків.

З організму препарати виводяться печінкою, меншою мірою – нирками. При захворюванні цих органів ліки накопичуються організмом, що збільшує ризик розвитку побічних ефектів. Тому перелік протипоказань багатьох статинів містить тяжкі захворювання печінки, нирок.

Особливості застосування

Більшість статинів від холестерину випускається як таблеток, рідко капсул. Всі інгібітори ГМГ-КоА-редуктази приймаються 1 раз на день, запиваються великою кількістю води. Режим прийому кожного препарату має особливості. Таблетка ловастатину випивається разом з вечерею, решту ліків можна приймати до, після або під час їжі.

Статини, що мають невеликий період виведення з організму (Флувастатин), необхідно приймати ввечері. Вночі печінка синтезує максимальний обсяг холестерину, що дозволяє препарату зупинити більшу кількість реакцій. Пітавастатин бажано приймати перед сном, але це необов'язкова вимога. , Виводиться повільніше. Тому їх прийом не прив'язаний до доби. Але важливо дотримуватися якоїсь схеми: приймати лише вранці, лише вдень чи лише ввечері.

Більшість статинів необхідно ковтати цілики. Це не стосується таблеток від холестерину, що мають спеціальні насічки для полегшення розподілу.

Для мінімізації побічних ефектів дозу статину збільшують поступово. Перед початком курсу таблеток пацієнт здає аналіз крові на холестерин, ЛПНГ, ЛПВЩ, тригліцериди. Виходячи з отриманих значень наявності факторів ризику розвитку ускладнень, захворювання, деяких інших моментів лікар визначає стартове дозування препарату.

Оцінку ефективності статину проводять через 2-4 тижні (залежить від препарату). Для цього хворий повторно здає аналіз крові на холестерин, ліпопротеїди, нейтральні жири. Якщо показники досягли цільового значення, дозу збільшують.

Кожні ліки мають максимальну добову дозу. Часто серйозні побічні ефекти розвиваються саме на фоні прийому гранично допустимої дози препарату.Максимальна добова доза статинів:

• ловастатину, симвастатину, флувастатину, аторвастатину – 80 мг;
• правастатину, розувастатин – 40 мг;
• пітавастатину – 4 мг.

Різниця між ймовірністю розвитку небажаних реакцій при прийомі звичайних та максимальних доз розувастатину настільки велика, що інструкція містить перелік протипоказань окремо для 5-20 мг, окремо для 40 мг.

Побічна дія

Побічні дії статинів від холестерину включають як легкі нездужання, і серйозні патології. На щастя, поширені небажані реакції зазвичай несерйозні, тимчасові. Найбільш поширеними є:

• риніт, фарингіт;
• головний біль;
• слабкість;
• загальне нездужання;
• запори, метеоризм, прийому деяких препаратів – проноси;
• м'язові, суглобові болі;
• підвищення цукру крові, що підвищує ризик розвитку цукрового діабету у схильних до нього людей;
• алергії.

До нечастих побічних ефектів ліків від холестерину відносяться:

• втрата апетиту, ваги;
• безсоння;
• нічні кошмари;
• запаморочення;
• погіршення пам'яті;
• периферична нейропатія;
• туманний зір;
• шум в вухах;
• гепатит;
• панкреатит;
• червоний висип;
• акне;
• дефіцит енергії;
• швидка м'язова стомлюваність.

Рідкісні ускладнення, наявність яких може бути протипоказанням для призначення статинів у майбутньому:

• рабдоміоліз;
• жовтяниця;
• набряк Квінке;
• роздвоєння зору;
• ниркова недостатність.

Механізм розвитку небажаних реакцій невідомий. Існує 7 основних теорій, але жодну з них не доведено. Небезпека застосування полягає в тому, що ускладнення, які істотно порушують якість життя, розвиваються не відразу. Часто від них страждають ті, хто приймає ліки тривалий час. Однак, лікарі вважають, що користь від застосування статинів перевищує шкоду, якщо людина має показання до їхнього призначення, не має протипоказань.

Протипоказання

Щоб уникнути побічних ефектів статинів, ліки не варто призначати людям при:

• непереносимості будь-якого компонента препарату, включаючи лактозу;
• міопатії;
• гострі захворювання печінки, нирок;
• вагітності, включаючи заплановану;
• годування груддю.

Максимальна доза розувастатину має додатковий список протипоказань:

• люди монголоїдної раси;
• помірна ниркова недостатність;
• алкоголізм.

Побічні ефекти від прийому статинів на дитячий організм вивчені не всім препаратів. Більшість не дозволяється застосовувати неповнолітнім.

При призначенні лікарських засобів на додаток до статинів, необхідно перевірити, чи дозволено їх спільний прийом. Особливо багато фармакологічних протипоказань мають симвастатин, ловастатин, правастатин, флувастатин.

Схильність до розвитку побічних реакцій

Побічні ефекти і натомість прийому статинів в деяких людей розвиваються частіше, ніж в інших. До факторів ризику належать:

• алкоголізм;
• захворювання печінки, нирок, у тому числі у минулому;
• недостатність щитовидної залози;
• високі фізичні навантаження;
• непереносимість інших статинів;
• одночасний прийом кількох медикаментів зниження холестерину;
• генетична схильність до м'язових захворювань;
• старечий вік (старше 65);
• виражена гіпотензія;
• жіноча стать;
• низький індекс маси тіла.

Для попередження побічних ефектів у схильних до них людей лікування починають із найменших дозувань. Максимальна доза препаратів від холестерину для таких пацієнтів зазвичай знижена. Протягом усього курсу слід контролювати стан здоров'я пацієнтів, регулярно здавати аналізи крові.

Як пом'якшити побічні дії статинів

Людям, яким прийом інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази завдає значного дискомфорту, рекомендовано обговорити зі своїм лікарем способи пом'якшення небажаних реакцій. Побічні ефекти від статинів можна полегшити кількома способами:

• "Лікарські канікули". Іноді симптоми захворювань або вікові зміни помилково сприймають ускладнення від прийому ліків, що знижують холестерин. Під час перерви спостерігайте зміни самопочуття. Якщо симптоми не зникає, є сенс шукати причину, лікувати основне захворювання.
• Зміна статину. Можливо, вам не підходить призначений інгібітор ГМГ-КоА-редуктази або потрібен препарат із меншою вираженістю конкретного побічного ефекту. Наприклад, максимальні дози симвастатину мають більш виражений міотоксичний ефект ніж інші статини.
• Зменшення дозування. Зниження дози може значно покращити самопочуття. На жаль, рівень холестерину може зрости.
• Зниження фізичних навантажень. Імовірність розвитку, тяжкість міопатії збільшуються, якщо людина, яка приймає статини, активно займається спортом. Близько 25% спортсменів відчувають м'язову слабкість, біль, судоми.Спробуйте знизити інтенсивність фізичних навантажень та спостерігати за змінами самопочуття.
• Інші гіполіпідемічні засоби. Хоча статини вважаються кращими медикаментами зниження холестерину, ЛПНП, при виражених небажаних реакціях є сенс спробувати комбінувати їх із іншими препаратами. Іноді завдяки взаємодії ліків вдається зменшити дозування статинів, але зберегти ефект.
• Добавки Коензиму Q10 (убіхінону). За однією з версій більшість ускладнень від прийому статинів пояснюється їх здатністю блокувати синтез коензиму Q10 - речовини, який необхідний клітині для отримання енергії. Ця теорія остаточно не підтверджено. Але оскільки прийом добавок не шкодить, а іноді несе користь, можна спробувати.

Усі ці методи необхідно узгоджувати з лікарем. Самостійна зміна тактики небезпечна серйозними ускладненнями.

Якщо не виходить позбутися побічних ефектів повністю або звести негативні реакції до прийнятного рівня, потрібно обговорити з лікарем можливість відміни статинів. Перед цим потрібно зважити всі «за» та «проти». Іноді варто зазнати легких нездужань, але вберегти себе від інсульту або інфаркту.

Література

1. Jill Seladi-Schulman. How Can I Safely Come Off Statins? 2017
2. Alyson Lozicki, PharmD. Know the Facts: Why Some People Think Statins Are Bad for You, 2017
3. Satish Ramkumar, Ajay Raghunath, Sudhakshini Raghunath. Statin Therapy: Review of Safety and Potential Side Effects, 2016

Останнє оновлення: Січень 21, 2020

Федоров Леонід Григорович

Статини можуть принести більше шкоди, ніж користі, оскільки у ряді випадків негативно впливають на стан організму. Вживаючи препарати, що знижують холестерин, можна погіршити роботу печінки, нирок, головного мозку та інших органів. Тому в їх призначенні потрібно бути обережними. Починають зазвичай із невеликих доз, спостерігаючи за реакцією.

Ймовірність та частота виникнення побічних реакцій

Хоча статини і відомі своєю позитивною дією на лікування атеросклерозу, але при тривалому вживанні виникає низка інших проблем зі здоров'ям.

Більшість дослідників стверджують, що ці препарати допомагають зменшити ризик серцево-судинних ускладнень. Але гарантії, що ризику для здоров'я немає, немає, оскільки прийом будь-яких медикаментів протягом тривалого часу негативно впливає на стан здоров'я.

Імовірність розвитку ускладнень вища, якщо пацієнт вживає більші протягом кількох років. Щоб уникнути неприємних симптомів та вчасно виявити порушення, пацієнтам рекомендують періодично здавати кров на аналіз. Якщо результати буде підвищення ферментів печінки та інших показників, то дозування знижують чи підбирають інші методи для нормалізації ліпідного обміну.

Негативний вплив статинів на організм

На кожен орган препарати зниження рівня ліпопротеїдів низької щільності впливають по-різному.

На печінку

Рідкісним побічним ефектом прийому статинів вважається ураження печінки, тому що найбільше навантаження припадає саме на цей орган. Щоб його виявити, призначають біохімічний аналіз крові для дослідження рівня АСТ та АЛТ. Це печінкові ферменти, якщо вони підвищені втричі, це говорить про руйнування клітин печінки.

Проблема супроводжується підвищеною стомлюваністю, втратою апетиту, дискомфортом та болями праворуч під ребрами. У серйозних випадках темніє сеча, жовтіє шкіра та склери очей. Цей стан становить серйозну небезпеку і потребує лікування.

На м'язи та суглоби

Шкода статинів найчастіше проявляється у пошкодженні м'язової тканини. Пацієнт при цьому скаржиться на слабкість та біль у м'язах. Підтвердити розвиток побічного ефекту можна за допомогою біохімічного аналізу на КФК. Ці показники повинні вивчити перед початком терапії та періодично перевіряти їх. П'ятиразове підвищення є приводом для вибору лікування.

На органи травлення

У процесі лікування статинами багато хто скаржиться на печію, болючість у животі, нудоту та порушення випорожнень. Тривалий курс лікування негативно впливає стан шлунка і кишечника.

Ці препарати призводять до перевантаження підшлункової залози. Тому якщо спочатку вона слабка, то від тривалого прийому ліків виникає гостре запалення, при якому формуються некротичні вогнища.

На нервову систему

Є випадки забудькуватості під час прийому статинів. Деякі пацієнти скаржаться на розфокусованість мислення, порушення концентрації уваги. Ці проблеми найчастіше слабо виражені і проходять після припинення терапії. Також можливий розвиток ідіопатичної невропатії.

Ряд хворих скаржаться на збудження нервової системи після прийому медикаментів. Цей стан не проявляється у звичайному житті, але не дозволяє нормально розслабитися та заснути. У цій ситуації коригують дозування або призначають додаткові засоби для нормалізації сну.

На серці та судини

Побічні дії статинів поширюються на серце та судини та сприяють розвитку склерозування артерій.

Це з властивістю статинів руйнувати коензим Q10. Його використовують мітохондрії для виробництва аденозинтрифосфорної кислоти. З неї організм отримує енергію.

Через відсутність АТФ виснажуються клітини. Так як особливо енергії потребує серцевий м'яз, то ефект виснаження в цій ділянці тіла виражений сильніше.

Також під впливом статинів відбувається дозвіл білка гем А, що транспортує залізо та кисень до серця, що додатково обмежує енергопостачання серця.

Дослідження довели, що після тривалого застосування препаратів знижується вироблення вітаміну К, що забезпечує захист артерій від формування атеросклеротичних бляшок.

Також вони призводять до блокування селенопротеїнів. Цей стан сприяє розвитку серцевої недостатності, дилатаційної кардіоміопатії через нестачу селену.

Як не дивно, поширеність серцевої недостатності у світі посилюється частим призначенням статинів для запобігання атеросклерозу.

На органи дихання

Побічна дія статинів на організм людини проявляється зміною в легенях на кшталт фосфоліпідозу.

Легеневі прояви нагадують інтерстиціальну пневмонію із гострим бронхітом. Також під впливом ліків підвищується тиск у легеневій артерії.

Така реакція можлива за умови застосування препаратів протягом тривалого часу.

На нирки та сечовивідну систему

Статини заборонені при патологіях нирок. Також вони призводять до рабдоміолізу. Через дефіцит холестерину порушується функціонування мембран клітин скелетних м'язів, підвищується рівень креатинфосфокінази та розвивається ниркова недостатність у гострій формі.

На ендокринну систему

Навантаження підшлункової залози, що часто відбувається під впливом статинів, призводить до того, що орган не може повноцінно виробляти інсулін. Його рівень підвищується, то знижується. У зв'язку з постійними коливаннями показників глюкози у крові спостерігається значне погіршення самопочуття.

Тому у перші дні після початку лікування необхідно ретельно стежити за станом хворого.

Також серед побічних ефектів статинів виділяють негативний вплив на рівень тестостерону. Це з тим, що цей гормон синтезується з участю холестерину. Тому, чим його менше, тим нижчий рівень тестостерону.

Нестача гормону призводить до порушення статевого потягу та еректильної дисфункції. Але точних доказів впливу медикаментів на тестостерон немає, оскільки в деяких чоловіків навіть із низьким вмістом холестерину эректильная функція зберігається у нормі.

Розвиток катаракти

Побічні дії статинів у людей похилого віку проявляється порушенням зору. Статини, які використовуються в терапії атеросклерозу, дозволяють впоратися з підвищеним вмістом холестерину в крові, але деякі лікарі стверджують, що вони підвищують ризик помутніння кришталика.

Дані ґрунтувалися на результатах досліджень серед двох груп добровольців, які вживали статини понад рік. У 27% та 7% відсотків з них виникли порушення в органах зору у вигляді помутніння кришталика.

Хоча пацієнти й вживали різні препарати з групи статинів, але всі вони мають схожу дію та сприяють погіршенню стану органів зору.

Тому в питаннях призначення медикаментів потрібно оцінити їхню користь та потенційну шкоду. Але якщо пацієнту загрожує інсульт або інфаркт, то вдаються до статину, незважаючи на ризик.

При більш сприятливій ситуації вдаються до інших методик, щоб привести до норми показники холестерину в крові.

Алергічні реакції

Протипоказанням для прийому статинів є схильність до алергічних реакцій. Якщо організм не сприймає речовину, що входить до складу препаратів, краще від них відмовитися, оскільки симптоми можуть бути дуже небезпечними.

Якщо спочатку лікування з'явилися висипання, свербіж шкіри, червоні плями на шкірі та інші прояви гіперчутливості, краще підібрати інший варіант терапії. Це допоможе уникнути небезпечних ускладнень у вигляді ангіоневротичного набряку та анафілактичного шоку.

Висновок

Шкода статинів для організму, за відгуками лікарів, перебільшена. Вважається, що за допомогою цих препаратів уникнути небезпечних захворювань та збільшити тривалість життя. Але в деяких випадках побічні ефекти є досить небезпечними. Найчастіше статини викликають рабдоміоліз.

Це патологічний стан, що призводить до некрозу м'язової тканини, виходу міоглобіну в крові та розвитку недостатності нирок. Також від статинів страждає печінка. Тривале вживання ліків спричиняє руйнування гепатоцитів. Тому перед призначенням медикаментів рекомендується зважити всі плюси та мінуси та провести докладне обстеження.