Звідки краще починати класти плитку у ванній кімнаті?

Перш ніж ставити питання про те, звідки починати класти кахель, необхідно підготувати інструменти для виконання такого роду роботи.

Малюнок 1. Варіанти укладання плитки для підлоги.

Для того, щоб зробити клей, знадобляться:

  • мірка для води та ємність для відмірювання сухої суміші;
  • відро, в якому змішуватимуться компоненти;
  • дриль, обладнаний міксером.

Для розмітки та укладання плитки знадобляться:

Малюнок 2. Схема укладання плитки по діагоналі.

  • рулетка, олівець, косинець;
  • плиткоріз, а також коронки по кахлю, свердлу та балеринку;
  • болгарка та диск по кахлю;
  • звичайний та зубчастий шпателі;
  • гумовий молоток;
  • рівень, виска;
  • розшивальні хрестики та клинки;
  • гумовий шпатель для затирання швів.

Плитка - один з найбільш затребуваних облицювальних матеріалів, які застосовуються для декорування ванних кімнат. Але обклеїти нею поверхні потрібно правильно. В іншому випадку навіть найдорожчий кахель буде виглядати безглуздо. Якщо у ванній кімнаті планується облицьовувати і стіни, і підлогу, починати класти плитку слід з підлоги.

Оздоблення підлоги

Щоб покриття для підлоги виглядало привабливо, потрібно, перш за все, зробити розмітку, визначити, як лежатиме плитка. Для цього необхідно з'ясувати, де будуть лицьові (найпомітніші) місця. Саме з них треба починати викладати кахель. Тут обов'язково має бути лише цілий матеріал, а залишки підуть на облицювання недоступних для очей місць.

Малюнок 3. Схема нанесення плитки за розміткою: 1 – марки, 2 – шнур, 3 – рейка.

Існує кілька варіантів розташування плитки у ванній кімнаті на підлозі. Найбільш поширені – це «шов у шов» та «розбіжність» (рис. 1). Порядок укладання кожної плитки позначений цифрою.

Але існує й інший досить популярний спосіб облицювання – по діагоналі. У цьому випадку, щоб правильно укласти матеріал, необхідно провести діагоналі та визначити центр приміщення. Починати класти плитку саме від нього (рис. 2).

Після того, як був визначений спосіб розташування кахлю, необхідно викласти матеріал «на суху». І бажано отриманий результат зафіксувати на папері – це буде своєрідний план-підказка. Далі можна готувати клейовий розчин, керуючись інструкцією на упаковці, і переходити до укладання, якщо підлога була підготовлена, тобто очищена від попереднього облицювання і вирівняна.

Досить часто можна зустріти питання необхідності замочування плитки. У тих випадках, коли укладання робиться на цементно-піщаний розчин, таку процедуру бажано виконувати, оскільки забезпечується краще схоплювання основи з матеріалом.

Якщо ж обклеювання здійснюється за допомогою готових сумішей, змочувати кахель не рекомендують, тому що в такому випадку не буде дотримана пропорція сухого порошку і води. Це може призвести до того, що час схоплювання значно збільшиться.

Щоб почати класти плитку, необхідно на поверхню підлоги (у тому місці, куди приклеюватимете перші) накидати за допомогою звичайного шпателя підготовлений розчин. Потім розподілити зубчастим шпателем (рис. 3). Строго по розмітці слід викладати плитки. Щоб покласти їх рівно, кожну слід «усаджувати», орієнтуючись на рівень, при цьому акуратно постукувати кахель рукою або гумовим молотком. Існує й інший спосіб: клей наноситься не на підлогу, а на плитку. Так само розподіляється по ній зубчастим шпателем і приклеюється (рис. 4).

Малюнок 4. Клей можна наносити не тільки на підлогу, а й на плитку.