Що означає бути свідомим? Коли люди усвідомлюють причини хвороб – лікарі будуть не потрібні Коли людина усвідомлює, що її використовували.

У цій статті ми поговоримо про те, що таке свідомість. Важливо як розуміти, що таке усвідомленість, а й жити усвідомлено.

Усвідомленість – це ключ від усіх дверей

Починаючи з великих вчителів минулого, таких як Ісус, Кабір, Нанак, Будда, Мухаммад, і закінчуючи сучасними вчителями, такими як Карл Ренц, Етхарт Толле, Далай Лама, Ошо, можна сказати, що всі ці вчителі вчили тільки одному - усвідомленості.

Кожен учитель свідомість називав по-своєму. Ісус називав це пробудженням, тому він не раз говорив: пильнуйте, будьте пильними, але люди не розуміли його, вони думали, пильнувати – це означає не спати в ліжку, але вони не розуміли, що якщо навіть вони не перебувають у ліжку – це не означає, що вони не сплять. Можна спати на ходу.

Етхарт Толле називав свідомість присутністю, чи силою моменту зараз.
Ошо називав усвідомленість свідченням. Як не називай, суть не змінюється.

Усвідомленість – це здатність людини бути тут і зараз, більше відчувати світ, а не думати його, уміння не вестись на ілюзії розуму. Розуміти, що думки – це лише думки і нічого спільного зі справжньою реальністю думки в голові не мають.

Усвідомленість - це розуміння того, що думки ілюзорні і вони несуть лише тінь минулого чи майбутнього, а справжня реальність знаходиться там, де знаходиться тіло людини, тобто справжня реальність оточує тіло тут і зараз.

Свідомість допомагає побачити свій внутрішній світ

Завдяки усвідомленості людина починає знайомитися зі своїм внутрішнім світом, колись йому існував лише зовнішній світ, відразу ж відкривається внутрішній вимір.

Людина, яка все менше і менше стає реактивною. Їм важче керувати, він не реагує на одні й самі подразники однаково, в нього з'являється можливість вільно вибирати, як реагувати той чи інший подразник. Така людина стає все більш спонтанною і непередбачуваною.

Допустимо, якщо на неусвідомлену людину кричать, то, залежно від звички, вона може або кричати у відповідь, або, побоюючись криків, уникати конфліктів. Не усвідомлена людиназавжди реагує, припустимо, на крики однаково, а усвідомлений може вибрати, кричати йому, тобто йти на конфлікт, або уникнути конфлікту, і це залежить від ситуації. У усвідомленої людини підвищується ефективність спілкування з людьми та стійкість до стресів.

Важливо розуміти, що існує три основні аспекти внутрішнього світу для усвідомлення:

• тіло;
• душа.

Усвідомлення тіла

Найперший етап розуміння починається з тіла. На цьому етапі людина вчиться відчувати своє тіло, вміти спрямовувати свою свідомість у тіло, відчувати, як енергія тече в тілі. З'являється навичка слухання внутрішніх органів, стукіт серця і т.д.

Людина краще починає дбати і любити себе, тобто своє тіло. Спочатку людина важко медитувати на тіло, думки часто забирають, людина постійно стрибає від усвідомленості до неусвідомленості, часто під час медитації засинає.

Згодом з'являється новий рівень, коли людина усвідомлює, що вона не засинає, думки так само спадають на думку, але не забирають його, а свідомість залишається в тілі все частіше і довше. Потім людина починає спрямовувати свідомість у тіло вже на вулиці, де б вона не знаходилася, при спілкуванні з людьми.
Найважче, мабуть, це усвідомлювати своє тіло, рухатися та розмовляти одночасно.

Усвідомлення думок

Усвідомлення думок чи спостереження їх, це, мабуть, другий рівень усвідомлення – це коли людина вже бачить свої думки і розуміє, що думки це думки і нічого спільного з реальністю вони не мають.

Людина навіть може посміятися з тих думок, які приходять йому голову, оскільки в нього є розуміння, що він не є думки і що думки часто приходять ззовні, а не завжди народжуються в його голові.

Життя не таке серйозне, як його малює розум!!!

Людина, яка усвідомлює свої думки, живе цим принципом. Така людина не губиться у своїх думках, не слідує за ними, ця людина вже є господарем свого розуму і не дозволяє думкам відвести її в ілюзії, а усвідомлено звертає свою увагу в момент зараз, що оточує його тіло.

Усвідомлення душі

Усвідомлення душі – це третій рівень, і з ним можна впоратися тільки після того, як будуть пройдені перші два етапи усвідомлення.

Насправді всі три етапи усвідомлення трьох аспектів людини - тіла, розуму, і душі - дуже взаємопов'язані та доповнюють один одного, а розділені вони були для кращого розуміння та засвоєння матеріалу.

Усвідомлення душі відбувається рахунок усвідомлення емоцій і почуттів, настроїв, цьому етапі людина може чітко відрізнити емоції від почуттів і усвідомлювати свій настрій і управляти ним.
Емоції приходять за думками, неважливо, які це думки, позитивні чи негативні.
А почуття приходять від душі, а чи не від думок. Думки можуть спадати на думку після почуттів, тобто емоції - наслідок думок, а почуття - завжди їхнє джерело.

Почуття – це глибший рівень, найчастіше виходять із грудей. А емоції відчуваються в ділянці живота, але не варто це сприймати за істину, все це індивідуально.
Важливо розуміти, що ця стаття про усвідомленість не є усвідомленістю – це лише напрямок до неї, але якщо ви її читаєте, то ви близькі до усвідомленості або пробудження як ніколи раніше.
Усвідомлення спрямовується на усвідомлення чи сприйняття

Це четвертий етап, який вже трапляється з людиною сам по собі, після того, як він уже пройшов три попередні етапи. На цьому етапі усвідомлення спрямовується на сприйняття, людина вже ставить собі питання, хто це все сприймає, хто я такий, на цьому етапі людина згадує, Хто Він є в дійсності.

Висновки на тему, що таке усвідомленість:

• усвідомленість допомагає людині відкрити для себе внутрішній вимір крім зовнішнього світу;
• усвідомленість дає людині свободу вибору, можливість реагувати так, як людина вибере, на той чи інший подразник;
• усвідомлення відбувається в три етапи: усвідомлення тіла, розуму та душі, всі ці етапи взаємопов'язані та доповнюють один одного;
• усвідомленість у різні часирізними людьми називалася по-різному: пробудження, свідчення, присутність, бути тут і зараз, неспання, пильність і таке інше; всі ці слова мають ту саму суть - людина піднімається на новий етап еволюційного духовного зростання.

Наслідок усвідомленого способу життя - це безумовна любов, радість, повноцінне та яскраве життя.

Мітки:

Зауважимо, що медицина ніколи не мала справу зі здоров'ям, вона працює лише із хворобами. Медицина стверджує, що здорових людей взагалі не буває, тим самим ставлячи жирний хрест на здоров'я людини. Лікарі не допомогли ще жодній людині стати здоровою. Все, що вони роблять, це усувають симптоми хвороб, до причини захворювання вони дістатися не в змозі.

Організм людини можна порівняти з будинком, хвороби – це тріщини в будинку, потіки, розломи. Лікар - це штукатурник, який просто майстерно замазує дірки, не замислюючись при цьому чому вони виникли. Причому замазує він ці дірки дуже ненадійним розчином, який при першому дощі змивається.

Тому втручання штукатура потрібно знову і знову доти, поки будівля не впаде, і вже не буде чого штукатурити. В той же час хороший майстерНасамперед з'ясує, чому з'явилися ці тріщини. Найімовірніше він вкаже на ненадійний фундамент, на якому було збудовано сам будинок. Якщо добре зміцнити фундамент, зацементувавши його надійним розчином, то дірки в стінах взагалі не з'являтимуться. Але до цього штукатурник не додумається, адже його власний будинок теж страждає на нездоров'я, і ​​штукатурник навіть зі своїм будинком надходить недалекоглядно, лише замазуючи дірки.

Тому я не вірю в медицину, яка лише латає дірки в людському тілі, при цьому залишаючи хворобу процвітати всередині організму. Там хвороба нікому не видно, а отже, можна стверджувати, що її вилікувано. У майбутньому, коли люди усвідомлюють причини хвороб, лікарі не потрібні. Однак, до майбутнього ще далеко, ми живемо в сьогоденні. Що робити людині, якщо вона раптом захворіла? Звісно, ​​лікуватися! Тільки усувати потрібно не симптоми, а причину хвороби. Як це зробити, зараз ми й поговоримо.

Щоб усунути причину, потрібно насамперед її знайти. У випадку з будинком причиною дірок був ненадійний фундамент. А причина ненадійного фундаменту – горе будівельники, які використовували замість якісних будівельних матеріалів їхні дешеві аналоги. Тому причина дірок – це погані будівельні матеріали, з яких зроблено фундамент. Про те, які будівельні матеріали для людського тіла хороші, а які погані, ми вже говорили.

Клітини тіла регулярно народжуються та вмирають, завдяки цьому людський організммає здатність оновлюватися. Приблизно за три роки людський організм повністю оновлюється. За цей час старий, який вичерпав себе будівельний матеріалз тіла викидається, і воно будується із нового матеріалу. Якщо людина, як і раніше, дає своєму організму ненадійний будівельний матеріал, то тіло продовжуватиме страждати від тріщин і розломів (хвороб). Якщо ж людина зважиться забезпечити свій організм якісним будматеріалом, то за три роки з цього будматеріалу вибудується міцна і надійна будова, яка не піддається впливу вірші (протягам, холоду, бактеріям, вірусам і т.д.). А це є те, що ми називаємо здоров'ям.

Однак, якщо ми не маємо трьох років, щоб будувати надійний фундамент свого здоров'я. Ми зараз хворі, і нам потрібна термінова допомога. Що ж робити? І тут потрібно форсувати події, прискорити процес відновлення організму. Насамперед потрібно вивести з нього всі шлаки (залишки поганих будматеріалів, поставлених раніше). Щоб зробити це швидко і ефективно, існує спеціальний метод під назвою ГОЛОДАННЯ.

Щодо голодування написано чимало книг, найпопулярнішою з яких є книга Поля Брегга "Диво голодування". Окрім книг існують клініки, в яких пацієнтів лікують за допомогою голодування та натуральної дієти. У цих клініках працюють справжні лікарі, лікарі з великої літери, тому що вони не напихають своїх пацієнтів отруйними ліками, не латають дірки їхнього організму, а беруться за усунення причини захворювання.

Людина, що пройшла курс лікування в подібній клініці, виходить звідти по справжньому здоровим, життєрадісним і помолоділим на кілька років. Шкода цих клінік небагато. Це пов'язано з високими вимогами до лікарів, які там працюють. Такий лікар перш, ніж приступити до лікування пацієнта, сам повинен мати хороше здоров'я. Кожен лікар подібної клініки сам пройшов повний курс голодування, позбавився всіх хвороб, а вже потім взявся за допомогу іншим людям. Що ж говорити про наших звичайних лікарів, які самі страждають на безліч захворювань і при цьому намагаються лікувати інших людей...

Голодування як метод лікування хворобпридуманий самою Природою. Всі тварини інстинктивно дотримуються цього методу. Якщо тварина хворіє, вона насамперед перестає їсти. Навіть у людини є цей інстинкт, під час хвороби бажання їсти пропадає, і це не просто. Невігласи ж насильно запихають їжу в хвору людину, стверджуючи при цьому, що дбають про її здоров'я.

Чим же таке корисне голодування?Перетравлення їжі, це досить енергоємний процес, на перетравлення їжі йде багато сил організму. Під час голодування ці сили звільняються, а отже, можуть бути витрачені організмом на боротьбу із хворобами. Якщо під час нормального (ситого) життя тіло поглинає речовини, то під час голодування починається зворотний процес – виведення речовин із організму. Всі шлаки, які складувалися до цього моменту починають рухатися і виводяться за допомогою видільної системи разом із сечею, потім і навіть диханням.

Під час голодування організм все одно потребує енергії для свого існування. Так як він не отримує цю енергію ззовні разом із їжею, то починає шукати внутрішні резерви. Спалюється жирова маса, у витрату йдуть мертві клітини організму (а їх накопичується чимало), коли мертва матерія закінчується, в хід йдуть найслабші живі клітини. Таким чином, під час голодування організм позбавляється шлаків, зайвих жирів, мертвих і хворобливих клітин. А це і є ПРИЧИНА наших хвороб, отже голодування усуває саму причину.

Тим часом хвороботворні віруси та бактерії – це не лише не шкідники, а навпаки наші помічники. Оселившись у тілі людини, вони не чіпають здорові клітини організму, вони їм не по зубах. Хвороба харчується, перш за все, відмерлою біомасою та слабкими клітинами, таким чином, прискорюючи процес виведення цього зайвого вантажу з організму. Хвороба - це своєрідне сміття, яке приходить лише тоді, коли помічає безліч сміття. Коли все біологічне сміття з'їдено, і харчуватися хвороби вже нема чим, вона йде з організму. Це, природно, так задумала сама Природа. Якщо ж людина під час хвороби не припиняє їсти, тим самим вона підкидає нову їжу вірусам та бактеріям, і ті продовжують свою солодку жити, що призводить до затяжної форми захворювання.

Лікарі ж за допомогою потужних хімікатів намагаються вбити хвороботворні віруси і бактерії, що оселилися в організмі. Їм це вдається, але сміття, яким живиться хвороба, залишається не зворушеним, а це означає, що хвороба прийде знову і приходитиме до тих пір, поки організм переповнений їжею для бактерій і вірусів. Шлаки нашого організму, це наче розкішно накритий стіл для інфекційних мікроорганізмів, запах їжі від якого розвіюється всюди.

Бактерії та віруси, що живуть у зовнішньому середовищі, відчувають цей запах, тому і прагнуть поживитися безліччю їжі. Не дивно, що людина занедужує від найменшого подиху вітерця. Потім знову приходять лікарі і вбивають бактерій, що обідають у цей час, потужною отрутою, яка називається ліками. Тільки отрута ця отруює не лише бактерій, а й організм людини, що ще більше підриває його здоров'я. Так продовжується знову і знову, бактерії намагаються з'їсти шлаки, а лікарі вбивають їх отрутою. Але в чому винні інфекційні мікроорганізми, лише в тому, що хочуть їсти? Дайте їм з'їсти всю їжу, яка призначається їм, і вони самі підуть, залишивши організм чистим від шлаків. Саме так діють натуропати, коли радять хворій людині поголодати під час хвороби.

Ще один симптом хвороби – висока температура.Лікарі намагаються збити цю температуру будь-якими способами. Але робити це не потрібно, температура, це не причина, а спосіб лікування організму. При високій температуріорганізм позбавляється шлаків і хвороб у найкоротші терміни. Зниження температури тільки заважає цьому процесу та уповільнює лікування.

Найрозумніша порада, яку можна дати хворій людині, це не приймати жодних ліків, взагалі нічого не їсти, пити лише просту воду і дати тілу відпочити. Поставлений у такі умови організм починає сам боротися із хворобою, точніше не боротися, а співпрацювати. В результаті подібного співробітництва організм очищається від шлаків, хвороба йде, людина стає здоровішою. Лікарі лише заважають цьому процесу, видаючи свої дії за турботу про здоров'я пацієнта.

Грім не вдарить, чоловік не перехреститься. Навіщо чекати, коли хвороба почне атакувати ваш організм, якщо можна заздалегідь потурбуватися про виведення шлаків з нього. Чистий організм не цікавий хвороботворним вірусам та бактеріям, адже в ньому немає їжі для них. Людина з очищеним організмом не захворіє, якщо навіть перебуватиме серед людей важко хворих на інфекційні захворювання.

Регулярні профілактичні голодування – ось шлях, за допомогою якого можна убезпечити себе від навали інфекції. Якщо взяти собі за норму регулярно, раз на тиждень проводити одноденне голодування, то це буде гарною підмогою на шляху до здоровому образужиття. Більше тривалі голодування в 3, 7, 10, 40 днів дуже ефективно виводять шлаки з організму, оздоровлюють і омолоджують його. Звісно, ​​до тривалих голодувань потрібно підходити поступово.

Як тільки людина починає голодувати, одразу починається процес виведення шлаків із організму. Чим більше він голодує, тим сильнішим і сильнішим відбувається виведення шлаків. Тому, якщо різко перейти до тривалого голодування, можна отруїтися тими відходами, які організм намагається вивести з клітин через кров, сечу та піт назовні за межі тіла. У голодуванні потрібна поступовість. Шлаків дуже багато, за раз усі їх вивести не вийде, потрібні регулярні процедури щодо їх виведення.

Найкраще почати з одноденних голодувань раз на тиждень. Для тих, хто ніколи цього не робив, звісно, ​​важко буде витримати навіть один день. Щоб пом'якшити дискомфорт, пийте більше чистої води (краще дистильованої, але можна просто очищеної за допомогою фільтрів або джерельної).

День перед голодуванням бажано виключити зі свого раціону м'ясні, рибні та молочні продукти, не пити спиртного. Ще краще, якщо раціон буде складений зі свіжих натуральних продуктів. Від цього залежить насамперед ваше самопочуття під час дня голодування. Вихід із голодування також має бути поступовим. Не варто відразу об'їдатися, хоч від цього дуже важко втриматися. На сніданок можна з'їсти свіжі овочі чи фрукти. Після цього хотітиметься сильно їсти, але об'їдатися не можна. Краще заглушити апетит водою, начебто ви голодуєте на другий день. На обід та вечерю можна харчуватися у звичайному режимі.

Перші голодування найважчі.Потім вони переноситимуться набагато легше. Коли у вас з'явиться певний досвід у одноденному голодуванні, можна збільшувати тривалість до півтора, двох та трьох днів (поступово). Триденні голодування можна проводити раз на місяць. Між ними буде кілька щотижневих одноденних. Пізніше, коли відчуєте в собі сили, можна переходити і до тривалішого утримання від їжі. Кожна така процедура буде робити ваш організм все більш здоровим.

Про себе можу сказати, що проводжу щотижневі одноденні голодування ще зі шкільних років. Довго голодувати не доводилося, максимум, який я витримав, це сім днів, але планую збільшити цей термін найближчим часом. Хочу зазначити, що перше голодування, яке я провів ще в дитинстві, було набагато важчим, ніж семиденне, яке я закінчив нещодавно.

Чому так? Насамперед, тому що перший день завжди найважчий навіть у семиденному голодуванні. Цього дня дуже хочеться їсти, а у всі наступні апетит поступово зникає. На восьмий день, коли вже треба було виходити з голодування, я довго міркував виходити або поголодати ще. Їсти зовсім не хотілося, самопочуття було добрим, голова не паморочилася, втоми не було, не було взагалі ніяких ознак, що я вже сім днів живу без їжі, хіба що я схуд трохи. Але ближче до обіду я з'їв пару яблучок, а ввечері ще кілька штук, плюс поласував медом. Цього мені вистачило, а так все одно й не захотілося. Тому після семи днів голодування я відчував себе набагато комфортніше, ніж після одного дня, коли їсти хочеться досить сильно.

Ще одне спостереження. На другий день після одноденного голодування на людину накидається втома, у роті пересихає, відчувається сильне нездужання. Але ці ознаки є лише у перших спробах голодування. Це з активним висновком шлаків з організму. Надалі такий стан минає, голодування стає легким. Під час голодування спочатку рекомендується зберігати постільний режим, проте коли ви звикнете до щотижневих голодувань, день голоду буде для вас звичайним днем, в який не потрібно валятися в ліжку, а можна вільно займатися своїми звичайними справами. Під час семиденного голодування я щодня ходив на роботу, зустрічався з друзями, робив свої звичайні справи і не відчував жодного дискомфорту. Звичайно, я нікому не казав, що голодую, лише коли мене пригощали їжею, то казав, що сьогодні у мене розвантажувальний день, тож їсти я нічого не хочу. Про сім днів утримання від їжі я не згадував, щоб люди не жахалися і не намагалися відмовляти. Обговорення свого голодування з людьми далекими від цього – справа зайва.

Зараз мої голодування проходять спокійно і легко, чого не можна сказати про перші спроби такого очищення. Звичайно, було важко, паморочилося в голові, був стан дискомфорту і сильне бажання їсти. Часто після голодування об'їдався, за що постійно дорікав самому собі. Те, що зараз голодування проходять досить легко, навіть не помітно, пов'язано насамперед із моєю прихильністю до натурального харчування, яке не забруднює організм шлаками. Завдяки тому, що я не постачаю в організм нових шлаків, під час голодування вони не так активно виходять із організму і не порушують мого комфортного стану.

Для тих, хто зважився перейти на натуральне харчування, скажу, що після голодування завжди легко перейти на натуральну їжу, ніж у звичайні дні. Після одноденного голодування можна провести ще день сирої дієти, що буде додатковим плюсом. Сам я до і після тривалого голодування проводжу кілька днів виключно на сирій дієті, тому саме голодування проходить без ускладнень. Звичайно, в інші дні дозволяю собі з'їсти чогось ненатурального, але перед голодуванням і після нього ні за що, адже це може погіршити стан під час очисної процедури і зробити її нестерпною.

Поль Брегг рекомендує проводити тривалі голодування лише під наглядом досвідченої в цьому питанні людини, проте припускає, що якщо не форсувати події та збільшувати періоди утримання від їжі поступово, то можна обійтися і без будь-якої допомоги ззовні. Таким чином, здоров'я наше виявляється у наших власних руках. Нам постійно переконують, що для хорошого здоров'я потрібно багато грошей на лікарів, медикаменти, клініки, відпочинок у санаторіях тощо. Але виявляється, що гроші взагалі не можуть допомогти нам у питанні здоров'я. Спосіб рятування від хвороб абсолютно безплатний і вимагає лише свідомого ставлення до здоров'я від самої людини і невеликої сили волі (яка, до речі, поступово розвивається в процесі утримання від їжі).

Голодування діє оздоровлююче як на тіло, а й у розум і розумові здібності.Свідомість стає тверезим, покращується пам'ять, з'являється оптимістичний настрій, сум перестає турбувати людину, на зміну їм приходить радісний добрий настрій.

Життєрадісність та оптимізм є основою щастя, саме щастя неможливо купити ні за які гроші. Щастя, придбане за гроші, виявляється ілюзорним і незабаром меркне, а то й зовсім зникає, завдаючи людині нестерпних страждань. Таке щастя вимагає від людини постійного підживлення у вигляді придбання нових речей, ласощів шикарними стравами, захоплення наркотиками, постійної зміни сексуальних партнерів. Щастя ж, засноване на позитивних емоціях, випромінюваних здоровими нервовими клітинами здорового організму, не меркне ніколи, тому що виходить зсередини людської душі і не потребує зовнішнього підживлення. Така людина щаслива сама і безкорисливо дарує щастя іншим. Але прерогатива такого щастя належить тільки здорового організму, а здоров'я, як ви розумієте, за гроші купити неможливо.

Тривала утримання від їжі (до 40 днів) робить людину мудрою, бо вивільняє весь прихований потенціал її тіла, душі, психіки і дозволяє людині самостійно розпоряджатися цими багатствами. Тому до тривалого голодування часто вдавалися великі люди: Христос, Будда, Мойсей. Піфагор вимагав від своїх учнів сорокаденного голодування, перш ніж посвятити їх у таємниці свого вчення. Він вважав, що тільки сорокаденна утримання від їжі може очистити і просвітлити розум настільки, щоб той став здатний сприйняти глибини вчення про таємниці життя. Тривале утримання від їжі практикували перші християни, вони називали це постом. Шкода, що в теперішній час пост трактується лише як утримання від м'яса.

Так, голодування, заняття не з легких. Воно вимагає від людини терпіння та сили волі. Ось що пише Поль Брегг з цього приводу: "Голодання, помірність, правильна дієта- це плата за здоров'я", і ще: "Коли ви голодуєте від тих до десяти днів або більше, ви знаходитесь на операційному столі Природи. Природа позбавляє вас всього зайвого: від слизу, токсинів та інших чужорідних речовин у вашому організмі". Так що розслабтеся і зрозумійте, що за гарне здоров'япотрібно чимось заплатити. Ті труднощі та дискомфорт, який ви відчуваєте в процесі голодування, це лише плата за здоров'я. Якщо ви відмовляєтеся платити цю скромну "натуральну" плату, вам все одно рано чи пізно доведеться платити за здоров'я. Тільки в цьому випадку плата буде "грошової" і платити доведеться не Природі, а лікарям, які по суті невігласи і за ваші гроші все одно не зможуть забезпечити вам справжнього здоров'я. Питання, що краще: заплатити "натуральну" плату за здоров'я "від природи", або платити "грошову" плату за здоров'я "від лікарів"? Врахуємо той факт, що гроші потрібно ще заробити, перш ніж розплатитися ними у лікарні, а заробіток грошей заняття не з легких. Крім того, на робочому місці ми, крім грошей, заробляємо ще й хвороби, які потім доводиться лікувати, віддаючи зароблене. Ось воно те порочне коло, вирватися з якого можна тільки довірившись Природі.

Давайте порівняємо два типи медицини: медикаментозну і природну, і з'ясуємо, якому з них ми хотіли б віддати перевагу в майбутньому.

1. Медикаментозна медицина за офіційними повідомленнями "сягла великих успіхів", проте продовжує прогресувати, удосконалюється і у майбутньому обіцяє досягти великих висот. Природна медицина не прогресує, не вдосконалюється і не покращується, тому що вона і так досконала, ідеальна, бездоганна і навіть божественна.

2. Медики лікують ліками, а ліки це отрута. Тому медикаментозне лікуваннямає на увазі під собою вливання в організм людини великої кількості отрути. Ця отрута з роками накопичується, з'являється безліч інших розладів, які вимагають ще більшого медикаментозного втручання. Природне очисне голодування діє зовсім у протилежному напрямку, воно виводить усі отрути з організму, робить тіло чистим, здоровим і здатним самостійно справлятися з усіма хворобами.

3. Медикаменти – задоволення не з дешевих. Особливо сучасні, які часто виявляються не по кишені нашій звичайній людині. У разі хвороби плата за медикаменти може зжерти все грошові коштилюдини, накопичені ним нелегкою багаторічною працею. Плата за природне очисне голодування є символічною. Вона виявляється у тих зусиллях, які ми витрачаємо для утримання їжі. У грошовому виразі голодування не тільки не витягне з кишені ні копійки, а навпаки заощадить кошти. Один день на тиждень вам не доведеться витрачати гроші на їжу, ось вам і економія.

4. Ідучи до лікарні, ви довіряєте своє здоров'я зовсім не знайомій людині. Ви впевнені, що він справді добрий фахівець і не помилиться у виборі правильного курсу лікування? Я зовсім втратив довіру до лікарів ще в дитинстві, коли захворів... навіть не знаю, на що захворів, бо кожен черговий лікар ставив свій діагноз і вписував нові розділи в мою медичну картку. Мене лікували спочатку у моєму провінційному містечку, але долікувалися до того, що через місяць стан виявився критичним, і мене направили до столичної дитячої лікарні до Києва. Там я кілька місяців провалявся під крапельницею, проте це не допомогло і мене перевели до крутої київської лікарні для дорослих (імені Шалімова). Там нарешті абияк впоралися з хворобою і виписуючи привітали, повідомивши, що хвороба моя невиліковна і залишиться в прихованому вигляді на все життя, а кінцю життя (до 40 років, хіба це кінець життя? але так сказали лікарі) можливо у мене буде рак печінки. Тому мені порадили все життя дотримуватися суворої дієти (за це спасибі, хоч раз направили на правильний шлях), не займатися спортом, не піднімати тяжкості, регулярно відвідувати лікарню, проходити процедури, пити ліки (список яких просто жахав) і змиритися з думкою, що я хвора людина, хвора на все життя (адже мені тоді виповнилося лише 14 років). Не кажу вже про те, що пригоди лікарнями розорило моїх батьків. Постає питання, хто винен? Знаєте яка відповідь? Я САМ! Винен у тому, що довірив найдорожче у своєму житті – здоров'я, і ​​довірив кому (?) – дилетантам у цьому питанні, які не здатні позбутися навіть своїх власних хвороб.

У разі натуральної медицини довіряти своє здоров'я нікому не треба. Довіритися треба лише Природі та її справедливим законам. Якщо захворів – це сигнал Природи, що твій організм нездоровий і переповнений шлаками. До тебе в будинок стукають сміттярі (інфекції), яких Природа послала для очищення твого тіла від сміття. Перестань їсти і поголодуй кілька днів, рівно стільки, поки не відчуєш себе краще. І потім не забудь сказати спасибі Природі за те, що вона дала тобі такий простий засіб позбавлення внутрішнього забруднення, і тобі не доведеться тепер вдаватися до послуг дилетантів у білих халатах. Тим же, хто має хоч краплю розуму в голові, я раджу не чекати сигналу Природи, а почати чистити свій організм завчасно. Хіба це не чудово, коли ви з гордістю можете сказати: "Моє здоров'я у моїх руках!"

5. Кожні ліки мають свої побічні ефекти. Починаючи лікуватися медикаментами, людина один орган лікує, а інший калічить, потрапляючи тим самим у залежність від лікарень, лікарів та ліків. Природна медицина не має побічних ефектів. Хоча варто визнати, що один побічний ефектвсе ж таки може виникнути. Якщо людина буде необережна з голодуванням і відразу приступить до тривалого очищення, це призведе до найсильнішого викиду токсинів із клітин у кров, що може закінчитися сильним отруєнням і навіть смертельним наслідком. Пам'ятайте про це! Від одноденного чи триденного голодування нічого не станеться, але якщо відразу замахнутися на 10 днів, наслідки можуть виявитися плачевними.

Ось моя порада. Коли вперше голодуватимете один день, запам'ятайте той стан, який з'явиться у вас на другий. На другий день вам буде погано, у тру пересохне, з'явиться запаморочення, свербіж по тілу та інші неприємні відчуття. Такий стан пов'язаний з тим, що шлаки та токсини заповнили вашу кров, щоб потім вийти з організму разом із сечею. Запам'ятайте це почуття! Це сигнал того, що отрути у вашому організмі дуже багато, і не варто ризикувати з продовженням голодування.

Голодуйте по одному дню на тиждень до тих пір, поки не почнете відчувати на другий день легкість та свободу від дискомфорту. Це означає, що перший пласт токсинів пішов з вашого організму, і можна починати поглиблення голодувань. Тепер ви можете поголодати два дні, на третій знову відчуєте, що токсини заповнили вашу кров. Голодуйте один тиждень один день, а другий – два. У такому режимі голодуйте доти, доки третій день знову почне з'являтися легкість у тілі. Тепер ви вже знатимете, що ще один пласт шлаків благополучно залишив ваш організм, і можна приступати до триденних голодувань. Дійте так само і надалі, і це буде гарантією вашого успіху. Ще раджу обов'язково придбати літературу з голодування. Вона дасть вам не лише необхідні знання, а й підготує морально. Під час тривалого голодування варто періодично перечитувати цю літературу для більшої впевненості, що ви все робите правильно.

6. Коли людина хворіє, її забирають до лікарні. Ніхто не хоче потрапити туди, бо цей заклад – справжнє виродок пекла. Пацієнти лікарень від перебування там відчувають сильний дискомфорт, що посилює процес лікування. Існує велика ймовірність підхопити ще якусь хворобу через інфікований шприц, а іноді й просто в повітрі. Негативна аура лікарні, складена з страждань тисяч пацієнтів, що пройшли через неї, незримим чином впливає на людину, яка потрапила до цього закладу.

На противагу цьому очисне голодування, як правило, проводиться в комфортних домашніх умовах. Людину не замикають у чотирьох стінах із затхлою, промерзлою хлоркою та медикаментами атмосферою. Навпаки рекомендується більше бувати на свіжому повітрівиходити на природу, грітися на сонечку. Немає жодних обмежень, головне правило - під час голодування людина повинна чинити так, як сама того забажає.

7. Людина, яка довірилася лікам, рано старіє і старість її жахлива, тому що сповнена хвороб і робить її інвалідом. Така людина вмирає в агонії, до смерті вона наближається на лікарняному ліжку під крапельницею, і смерть сприймається ним як порятунок від страждань. Людина, яка довірилася Природі, що очистила свій організм, доживає до глибокої старості, при цьому зберігаючи таке ідеальне здоров'я, яке в нашому світі зустрічається тільки у новонароджених. До смерті він підходить філософськи, він відчуває її наближення і розуміє, що смерть, це лише перехід в інший більш досконалий світ, який він по праву заслужив своїм гармонійним способом життя.

Ось такі два абсолютно протилежні типи медицини існують у наш час. І кожній людині дано вибір, який шлях слідувати. Точніше, вибір існує лише в тих людей, які свідомо ставляться до свого здоров'я. Ті ж люди, які вважають за краще не думати про здоров'я, втрачають цей вибір. Тому вони позбавляються і права надалі звинувачувати будь-кого в неправильному лікуванні, в дорожнечі медикаментів, в несправедливості долі, в передчасній смерті.опубліковано

В даний час досить популярна література про духовний світ людини. Усвідомлення- одна з найбільш актуальних тем, що обговорюються сьогодні. Тим часом точного визначення не існує. Спробуємо розібратися з процесами усвідомленняу статті.

Визначення

На думку Володимира Хорошіна, буття є фундаментом свідомості людини. Автор вважає, що мудрі люди завжди шукають у всьому сенс. Мета спрямованого індивіда - це усвідомлення. Хорошін вважає, що коли людина усвідомлює отримане знання, вона може передати її іншим. Знання, які приходять без переживання, що неспроможні застосовуватися практично.

На думку Ентоні де Мелло, поінформованість та усвідомлення – це далеко не одне й теж. У своїх міркуваннях автор приходить до висновку, що людина, яка живе усвідомлено, не може вчинити злочин. У свою чергу, індивід, лише поінформований про відмінності між злом і добром, який знає, який вчинок називається поганим, цілком може його зробити.

З наведених відомостей можна сказати, що усвідомлення - це:

• Бачення того, що відбувається у зовнішньому та внутрішньому світі. У цьому мають на увазі просте спостереження відчуттями, думками. Усвідомлення – це безоцінне бачення. Про нього не можна нічого сказати, можна тільки увійти до нього та спостерігати за всім.
• Безпосереднє переживання, але не обмірковування того, що відбувається. Воно не є ні думкою, ні відчуттям, ні почуттям. Усвідомленняможна вважати чимось, що об'єднує це все.

Ключова ознака

Усвідомлення – це стан, що включає дію. Роздум не є усвідомленням. Його швидше можна назвати рефлексією, що передбачає судження, оцінку, обмірковування, пошук відповідей, мотивів, визначення, чому саме так, а чи не інакше щось відбувається. У такому разі людина робить вибір.

При усвідомленні дещо інша ситуація. Вибір ніякої не відбувається, оскільки відразу з'являється єдино правильне для індивіда рішення. Якщо є усвідомлення діяльності, наприклад, питання "як робити?", "що робити?" не виникають.

Якщо людина не має необхідного досвіду усвідомлення, пояснити простими словамийого зміст не можна. Усвідомлення приходитьподібно до спалаху. У людини виникає здатність глибоко бачити те, що відбувається з нею.

Ментальний рівень

Обдумування, роздуми чи ментальне усвідомлення дозволяє зрозуміти щось фрагментарно. Індивід може усвідомлювати думки, але з усвідомлювати дії чи почуття.

У такій ситуації має місце неузгодженість між тим, що людина говорить, відчуває та робить. Він може сказати, що щось розуміє, але при цьому не може пояснити, що відчуває, яку реакцію ці відчуття викликають, які передбачають дії.

Наприклад, людина розуміє, що під час конфлікту голос підвищувати не слід, оскільки це призведе до негативних наслідків. Однак, коли виникає сварка, він автоматично починає кричати. У цьому полягає основна. При повному, безоцінковому баченні слова, дії, почуття, що відбуваються, будуть орієнтовані на вирішення конфлікту.

Тут важливо розуміти, що роздуми, вибудовування логічних ланцюжків та інші розумові дії не можуть призвести до усвідомлення людини. Їх результатом є збільшення обсягу знань. Розвиток усвідомленняпередбачає вихід за рамки поінформованості та розуму.

Узгодженість зовнішніх та внутрішніх факторів

Вона вважається ще однією важливою ознакою усвідомлення. Узгодженість дій, почуттів, думок призводить до того, що індивід стає свідком власних дій, свого

У цьому людина здатна простежити появу думки, почуттів, дії. Він на всіх рівнях - емоційному, фізичному, ментальному - усвідомлює свої моделі поведінки, стереотипні реакції у відповідь. Людина ніби з боку спостерігає за тим, що відбувається у внутрішньому світі, може простежити за уявленнями, що формуються в умі.

Цілі усвідомлення

Здатність усвідомлювати те, що відбувається, дозволяє побачити особистість у її вихідному стані, такою, якою вона є насправді. Це змінює внутрішній світ, розуміння людини. Коли індивід спостерігає, може змінювати те, що бачить.

Можна говорити про те, що усвідомлення є свого роду "поворотом усередину себе". Індивід починає бачити, що говорить він про одне, а відбувається насправді зовсім інше. Більше того, людина починає усвідомлювати, що її стереотипи, шаблони перестають працювати, втрачають ефективність, не призводять до бажаного результату.

Все це призводить до переоцінки цінностей. Усвідомленнядозволяє змінити життя, не докладаючи жодних додаткових зусиль. Завдання при цьому одне – навчитися неупереджено спостерігати.

Людина насправді не потребує жодних філософських розмов, їй не потрібно пояснювати, правильно щось чи ні, потрібно щось їй або вона зможе обійтися без чогось. Різноманітні курси з формування впевненості, підвищення самооцінки та ін. часу. Усвідомленнясприяє розвитку здатності відрізняти що правильно, а що ні.

Людина ніби стикається з дійсністю, залишаючись при цьому стороннім спостерігачем. Він сприймає явища відсторонено, не змішуючись із нею, не коментуючи і оцінюючи їх, навіть намагаючись щось змінити. Якщо людина зможе так поспостерігати за подіями, вона побачить, як у ній йде процес дезінтеграції.

Психотерапія

У межах цього медичного напрями усвідомлення відбиває досягнення пацієнтом повного розуміння власного " Я " , свого психічного життя, взаємовідносин із оточуючими людьми. Воно сприяє формуванню адекватного самосприйняття. Досягається це з допомогою об'єднання свідомістю матеріалу, раніше не усвідомлюваного пацієнтом.

У широкому значенні усвідомлення психотерапії передбачає формування адекватного розуміння навколишнього світу.

Майже переважають у всіх існуючих нині психотерапевтичних напрямах усвідомлення займає певну позицію. Але його питома вагаі значущість, фокусування уявлення про матеріал, що раніше не усвідомлюється пацієнтом, прийоми, методи, що застосовуються для досягнення адекватного уявлення про те, що повною мірою визначаються базовою теорією.

Основи психоаналізу

Питання усвідомлення " свого Я " досить докладно вивчав З. Фрейд. У психоаналізі використовуються прийоми та особливе розуміння функціонування психіки. Специфічний підхід забезпечує вибір терапії та схему її застосування.

Бажаний ефект досягається за рахунок спеціальних технічних методів:

• Вільне асоціювання.
• Аналіз снів.
• Висока частота сеансів.
• Інтерпретації захисту та перенесення та ін.

Ці прийоми дозволяють підвести пацієнта до усвідомлення захисних механізмів, активованих психікою.

Мета психоаналізу полягає також у визначенні характеру травмуючих переживань, особистісних конфліктів та звільнення від них.

Одним із найважливіших умінь психоаналітика вважається його здатність зіставляти свідомі дії, думки, імпульси, фантазії, почуття пацієнта з несвідомими їх попередниками.

Когнітивна психотерапія

Розуміння разом із вислуховуванням пацієнта, відповіддю з подальшим поверненням до вислуховування вважається однією з 4 стадій реалізації методики вираження почуттів та думок хворого в процесі терапії.

Пацієнт завжди на початкових стадіях чинить опір усвідомленню. Успішне подолання цього опору під час психотерапії закінчується усвідомленням механізмів психологічного захисту.

Ключова мета когнітивної психотерапії полягає у підведенні пацієнта до адекватного сприйняття ірраціональних установок ( " автоматичних думок " ) чи основних механізмів, які провокують неузгодженість між сприйняттям та її оцінкою.

Основна думка зводиться до того, що людина стає нещасною не від явищ, що відбуваються, а від того, як сприймає їх. При зіткненні з подією, що провокує проблеми в різних умовахпацієнт починає приходити до усвідомлення того, як ірраціональні установки можуть змінювати його сприйняття.

Особливість психотерапевтичного впливу

Для опису явища, що спровокував наслідки, які змусили звернутися до фахівця, не знадобилося б особливих умов, якби хворий не змішував саму подію, своє сприйняття та оцінку.

При наступних зіткненнях із явищем пацієнт навчається змінювати своє бачення того, що відбувається. У результаті він виробляється стратегія раціонального, багатоваріантного поведінки. У пацієнта розширюється діапазон можливостей вирішення проблеми.

Тут слід зазначити, що звернення до психотерапевта обумовлюється проблемою, спричиненою, як правило, декількома ірраціональними настановами. При цьому між ними є певні зв'язки (паралельні, ієрархічні, артикуляційні та ін.). Головним завданням пацієнта та лікаря є саме досягнення усвідомлення цих зв'язків.

Вироблення тактики

На початковій стадії питання про схему дій вирішується зазвичай разом із хворим. Одним із основних прийомів когнітивної психотерапії є зміна ракурсу сприйняття події. Цей метод дозволяє підвести пацієнта до усвідомлення ірраціональності установок.

Хворий починає концентруватися не так на явище, що викликає в нього негативні емоції, але в процесі їх виникнення. Під час терапії пацієнт починає усвідомлювати надмірну широту використання ірраціональних установок, надмірну їх персоналізацію. Внаслідок цього у нього формується здатність замінювати їх більш гнучкими та точними, реалістичними та адаптивними моделями.

Психотерапевту необхідно послідовно структурувати процеси, допомагаючи хворому у виробленні кількох альтернативних правил, які міг би використовувати.

Гуманістична психотерапія

У рамках цього напряму значення усвідомлення та його ключових механізмів розкривається концепціями про особу, наприклад, описану Роджерсом. На його думку, окремі аспекти досвіду, набутого індивідом у ході розвитку, набувають характеру, вираженого в усвідомленні свого буття та існування. Це те, що називається Роджерсом "Я-досвідом".

У процесі взаємодії з навколишнім світом, особливо з його частиною, значимої для індивіда, "Я-досвід" поступово трансформується в "Я-концепцію". Людина формується реальне уявлення себе.

Ідеальне "Я"

Це ще одна найважливіша ланка розвитку особистості. Ідеальне "Я" формується переважно під впливом цінностей та норм, які нав'язані індивіду оточенням. Не завжди вони узгоджуються з його особистими потребами і прагненнями, тобто, з його дійсним, реальним " Я " .

У процесі усвідомлення цих обставин у людини формується потреба у отриманні позитивної оцінки. Роджерс вважає, що ця потреба є ключовою для всіх людей.

Щоб зберегти позитивну оцінку з боку оточуючих, людина вдається до фальшування деяких своїх уявлень, сприймаючи їх лише за критеріями цінності для інших людей. Така установка перешкоджає розвитку психологічної зрілості. В результаті починає формуватися невротична поведінка.

Тривога

Вона виникає внаслідок фрустрації (незадоволення) потреби у отриманні позитивної оцінки. залежатиме від рівня загрози для "Я-структури".

Якщо механізм захисту неефективний, переживання буде повністю символізуватися в усвідомленні. Цілісність "Я-структури", у свою чергу, руйнується тривожністю, внаслідок чого утворюється стан дезорганізації.

Реконструктивна психотерапія

Основні методи були вироблені вітчизняними фахівцями Ташликовим, Ісуріною, Карвасарським у Психоневрологічному інституті ім. Бехтерєва.

Усвідомлення у межах цього психотерапевтичного напрями прийнято вивчати у трьох аспектах: поведінковому, емоційному та інтелектуальному.

У разі завдання фахівця зводяться до підведення пацієнта до усвідомлення:

• взаємозв'язків "особистість-явище-захворювання";
• генетичного плану;
• інтерперсонального плану особистості

Усвідомлення взаємозв'язків між особистістю, подією та хворобою визначального впливу безпосередньо на ефективність психотерапії не надає. Воно переважно сприяє формуванню стійкої мотивації для активного, усвідомленого участі хворого у процесі лікування.

В емоційній сфері при усвідомленні хворий починає розуміти свої почуття. В результаті він може випробувати до себе, розкрити проблеми, що його турбують, із відповідними переживаннями. Крім того, робота з емоційним тлом сприяє самостійній корекції хворим своїх відносин, реакцій. Він набуває здатності змінювати спосіб переживань, сприйняття взаємодій з оточуючими.

Висновки

Здатність пацієнта коригувати неадаптивні реакції, моделі своїх дій з урахуванням їх ролі, значення, функцій у структурі психопатологічних порушень - основний результат процесу усвідомлення в поведінковій сфері.

При використанні реконструктивної (особисто-орієнтованої) психотерапії Ташликова, Карвасарського, Ісуріної, особливо у групових формах, значення має лише усвідомлення, а й становлення адекватного самосвідомості, і навіть значне розширення його меж.

Майже у всіх психотерапевтичних системах, що використовуються в даний час, процесу усвідомлення надається велике значенняі приділяється особливу увагу. З розвитком технічного прогресу з'явилася можливість впроваджувати у практику відеотехнічні засоби. Це, у свою чергу, дозволяє надавати більш спрямований вплив на процес формування усвідомлення у пацієнта у різних сферах. Це, безумовно, сприяє прискоренню одужання, забезпечує високу ефективність психотерапевтичних методик. Однак, зрозуміло, в даний час ведеться робота з удосконалення прийомів індивідуальної та групової психотерапії, здійснюється розробка нових концепцій особистості.

Усвідомленість як якість особистості – здатність під час неспання пильно бути тут і зараз, сприймати, відчувати і усвідомлювати події, об'єкти та чуттєві установки.

У житті Будди, коли він був ще простим шукачем, стався чудовий випадок. Разом із попутником він проходив через якесь селище. Обидва вели жваву розмову, коли на шию Будди сіла муха. Будда, піднявши руку, відмахнувся від мухи. Муха полетіла, але Будда раптово зупинився. - Я зробив серйозну помилку, - сказав він. Потім повторив жест, що відганяє муху. Приятель вигукнув: - Що ти робиш? Муха вже відлетіла. Будда відповів: - Тепер я відганяю муху так, як треба. Тепер я цілком усвідомлений тим, що роблю. Тепер, підводячи руку, я усвідомлював, що рука піднімається і рухається в напрямку шиї, щоб відігнати муху. Тоді я надто захопився розмовою; мій рух був автоматичним. Я вчинив гріх по відношенню до тіла.

Якось Будду запитали: «Що робить людину святою?» Він відповів: «Кожна година ділиться на певну кількість секунд, а кожна секунда – на певну кількість часток. Той, хто здатний повністю перебувати в кожній частці секунди, є святим». Коли Будда став просвітленим, він вигукнув: — Неймовірно! Значить я з самого початку був просвітленим, а всі ці ланцюги та кайдани були лише сном! Згодом, коли люди запитували його: «Що нам робити, щоб позбутися вад?», Будда незмінно відповідав: «Будьте усвідомлюючими, внесіть у своє життя свідомість». Слухаючи його, Ананда, один із його учнів, запитав: — Люди приходять до тебе з різними проблемами, а в тебе на всі недуги один рецепт. Наприклад, одна людина запитує: «Як позбутися гніву?», ти йому відповідаєш: «Будь усвідомленим!» Інший запитує: «Як позбутися жадібності?», ти йому відповідаєш: «Будь усвідомленим!» Третій запитує: «Як позбутися обжерливості?», йому ти теж радиш: «Виявляй свідомість». Як це зрозуміти? Будда відповів: — Їхні недуги відрізняються одна від одної, як відрізняються сни, які сняться різним людям. Але якщо вони прийдуть до мене і запитають, я скажу їм: «Почніть усвідомлювати! Прокиньтеся!»

Чи усвідомлюєте ви, що світобудова приймає до розгляду лише ваші усвідомлені бажання, наміри та цілі? Усвідомленість – необхідна умоваїх реалізації. Хіба можна серйозно ставитися до бажань людини, яка спить? Людина, як сукупність звичок, мислить і діє часом механічно, є своєрідним універсальним роботом. Хоча якщо опитати більшість людей, вони будуть переконані, що живуть усвідомлено. Навіть обуряться, що їх підозрюють у несвідомості, як якесь дерево чи камінь. Багато хто під неусвідомленістю розуміє ненормальність поведінки, їх уявлення про усвідомленість з лишком вмістяться на візитною карткою. В авіації поширене поняття просторової дезорієнтації, коли в літаку ви втрачаєте відчуття зв'язку із землею і не розумієте, де знаходитесь. Багато людей перебувають все життя у стані просторової дезорієнтації та моральної невизначеності.

Щоб розумом зрозуміти суть стану усвідомленості, включимо нашу уяву. «Добра» фея одним помахом своїм чарівної паличкипозбавила нас пам'яті минуле. Ми залишилися колишніми: зі своїм характером, почуттями та емоціями, але все, що в нас залишилося – це поточна мить. Фея подбала і про те, щоб наші думки не перебігали у майбутнє. Тепер наш мозок не здатний думати наперед і переганяти справжнє. Для нас існує тільки усвідомлення Я Є тут і зараз поза минулим і майбутнім.

На перший погляд може здатися, що у нас ампутували всю красу життя, відібрали мрії, позбавили солодких прогулянок по закутках минулого. Побачимо, може це лише видимість? Будь-яку, здавалося б, сумну і відчайдушну ситуацію, змінити яку неможливо, треба прийняти як даність, а потім підставити до неї слово «натомість» і перерахувати, що ми виграли або придбали від вигадливих ігор доброї феї.

Усвідомленість та негативні емоції

Жирним плюсом усвідомленості є ліквідація всіх негативних емоцій. Подібно до вогнемету, усвідомленість випалює з нас образи, злість, ненависть, ворожість. Словом, гіллясте дерево наших негативних емоцій, на якому понад п'ятдесят гілок, згоряє до тла. У таке щастя навіть важко повірити: тривоги, депресії, стреси та страхи зникають із нашого життя. У неусвідомленому стані ми стаємо рабами емоцій. Вони керують нами на власний розсуд, позбавляючи нас свідомого вибору. Нам усім доводилося стикатися з ситуацією, коли людина каже, що зі мною все гаразд, що вона спокійна, тоді як мова тіла і жестів подають однозначні сигнали, що вона «вийшла з себе». Навпаки, у свідомому стані ми можемо бути постачальником негативних емоцій. Щоб ображатись, ненавидіти, злитися на когось, потрібен минулий досвід, а ми позбавлені цього. І на нас ображатися так само безглуздо, як на сонці та вітер. В свідомому стані ми уособлення щирості, незалежності та доброзичливості. Який сенс ображатися на справді щиру людину? Ображаються і виявляють невдоволення, коли інший позиціонує себе як відкриту та щиру людину, а її поведінка показує протилежне. Коли ми бачимо і розуміємо душею, що перед нами справді щира людина, ображатися на неї неможливо.

Усвідомленість і балаканина розуму.

У середньому за день у нашому розумі з'являється близько шістдесяти тисяч думок, дев'яносто п'ять відсотків яких не відрізняються від вчорашніх. Це просто знущання з розуму. У цьому переважають думки, пофарбовані негативом. Під впливом поганих розумових звичок люди зациклюються на проблемах минулого, сотні разів перетравлюючи свої фінансові невдачі, особисті негаразди. Багато хто обтяжує себе безрадісними спогадами дитинства, коли їх дражнили та принижували однокласники, третювали вчителі та батьки. Інші з тривогою та роздратуванням згадують розмову з начальником та конфлікт у магазині. Велика кількість таких думок, сповнених занепокоєння, руйнує нас. Ми не хочемо розуміти, що контроль над свідомістю – це квінтесенція управління життям. У неусвідомленому стані розуму, коли думки пурхають вільним птахом, у нас не залишається часу на отримання задоволення від навколишнього світу. Біда ще в тому, що ми часто приймаємо нашу балаканину розуму за чисту монету, ототожнюємося з нею і миттєву думку перетворюємо на реальність і потім програємо її на віртуальній практиці. Насправді більшість наших думок поводяться так само непередбачено, як гази. Немає жодної необхідності сприймати їх серйозно, ототожнюватись з ними чи витрачати на них свою енергетику. Якщо ми досягнемо усвідомленості розуму, спостерігаючи за своїми думками від моменту до моменту, його балаканина сповільниться або взагалі припиниться. Завдяки усвідомленості ми маємо глибоке відчуття спокою. Мислення працює з іншою інтенсивністю. Воно легко відрізняє справжнє від хибного, затуманеного негативними емоціями чи заснованого на чистому припущенні. Ми не будемо перескакувати з однієї думки на іншу і навчимося думати глибоко та послідовно.

Усвідомленість та люди.

У відносинах з іншими людьми ми спостерігаємо явний дефіцит усвідомленості. Наші позитивні почуття та емоції, що відпускаються оточуючим, за своєю повнотою можуть зрівнятися з блокадними пайками. Сувора дійсність мегаполісів заважає нам бачити в іншій людині окремий унікальний світ, наповнений думками та почуттями. Окрім наших близьких, ми часто дивимося на інших людей механістично, з позиції, що вони можуть зробити та не зробити. Ми стурбовані своїми проблемами, своєю важливістю та до інших нам немає жодної справи. Вони нам не цікаві. Усвідомленість як пильна, спостережна присутність тут і зараз дозволяє змінити наші відносини з людьми на краще. Ми усвідомлено зможемо побачити їхні обличчя, їхні очі, їхню мову тіла. Приділивши усвідомлену увагу людям, ми побачимо їх як цілісні людські істоти. Коли люди бачать щиру себе увагу, це пестить їх власну значимість. Ваша увага буде винагороджена за заслугами: вас вважатимуть привабливою людиною, ваша взаємодія з іншими людьми стане якісно іншою.

Можна нескінченно довго перераховувати та описувати плюси усвідомленості. У її надзвичайній корисності не треба довго переконувати. До речі, щодо переконань. Наші переконання повністю визначають наше бачення світу. Усвідомивши свої помилкові переконання, які заважають нам реально сприймати свій зовнішній та внутрішній світи, ми можемо усвідомлено замінити їх на нові переконання. Така якість усвідомленості дозволяє нам здійснювати особисте зростання, цілеспрямовано рухатися до реалізації своїх цілей.

Взагалі, яке величезне задоволення спілкуватися з людиною, яка, розмовляючи з нами, не витає десь у хмарах, а перебуває у теперішньому. Щоб повернути його насправді, не треба запитувати: «Ти де зараз?» Ми знаємо, що усвідомлена людина сприймає все, що ми говоримо, розуміє де ми знаходимося і що відбувається навколо. З такою людиною приємно спілкуватись.

Таким чином, усвідомленість - це пильна присутність тут і зараз.Пильність усвідомленості полягає в тому, що наша увага не вислизнула в минуле чи майбутнє, не чіпляється за нього і не застрягло в ньому. Усвідомленість – це коли ми можемо чесно сказати: «Я вся увага та слух», звільнившись від неспокійного его. Наше его не любить жити «тут і зараз», йому завжди треба десь блукати – чи в минулому, чи в майбутньому.

Хтось спитав Бокудзю: - Що ви робите? Якою є Ваша релігійна практика? Він відповів: - Я живу звичайним життям– це моя практика. Коли я відчуваю голод, я їм. Коли я відчуваю, що хочу спати, я сплю. Запитуючий був спантеличений. Він сказав: - Але я не бачу в цьому нічого особливого. Бокудзю сказав: - У цьому вся суть. Немає нічого особливого. Усі, хто прагне чогось особливого, є егоїстами. Запитуючий досі був спантеличений. Він сказав: – Але це роблять усі. Коли голодні – їдять, коли хочуть спати – сплять. Бокудзю засміявся і сказав: - Ні. Коли ви їсте, ви робите тисячу і одну річ: ви думаєте, мрієте, уявляєте, згадуєте. Ви не тільки їсте. Коли я їм, то просто їм: тоді існує тільки їжа і нічого більше. Коли спите, ви бачите сни. Коли я сплю, то я просто сплю, немає більше нічого. Коли є сон, то є лише сон. Немає навіть Бокудзю. Коли я гуляю, існує тільки прогулянка, не існує ніякого Бокудзю, просто прогулянка.

Усвідомленість досягається насамперед спостереженням. Спостерігайте за своїми думками, поставивши їх під невсипущий контроль. Один мій знайомий завжди носив із собою зубочистку. Як тільки йому на думку приходила погана, негативна думкавін зубочисткою злегка колов долоню. Каже, що за кілька місяців зубочистка йому вже була не потрібна.

Спостерігайте за кожною своєю дією та вчинком. Що б ви не робили, усвідомлюйте, що це ви робите. Я їм – усвідомлюю себе. Я йду – усвідомлюю себе. Я слухаю – усвідомлюю себе. Спостерігайте за язиком тіла: жестами та мімікою обличчя. Пережовуючи їжу, відчувайте задоволення від їжі. Не заковтуйте їжу, як крокодил. Словом, навчайтеся спостерігати за тілом, бажаннями та емоціями, і, нарешті, думками.

Вимірюйте своє життя миттєво і проживайте його за мить. Намагайтеся завжди бути присутнім у всьому, що з вами відбувається. Як буде прикро, коли до вас прийде диво, а ви, як завжди, скрізь і всюди, а не тут і зараз. Не дозволяйте минулому та майбутньому відбирати вашу силу у сьогодення. Сфокусуйте свою увагу на чарівності кожної миті.

Петро Ковальов

Раптова втрата свідомості або так звана непритомність здебільшого буває викликана короткочасним зменшенням мозкового кровообігу. Цей стан можна порівняти з глибоким сном, коли людина нічого не усвідомлює та не реагує на подразники. Непритомність буває майже в третини населення у той чи інший момент життя. Лише іноді непритомність є проявом серйозного захворювання. Несвідомий стан може характеризуватись кількома ступенями тяжкості – від короткочасного непритомності до тривалої коми.

Основні причини

Втрату свідомості можуть спровокувати багато чинників. Але основною причиною короткочасного непритомності є нестача кровопостачання мозку. Як правило, він може виникнути через такі фактори:

Види втрати свідомості

На сьогоднішній день прийнято виділяти чотири види втрати свідомості, а саме:

• Раптова та короткочасна втрата свідомості. Здебільшого триває кілька секунд.
• Раптова, але при цьому тривала непритомність. Може тривати від кількох хвилин до кількох днів.
• Тривала втрата свідомості з поступовим початком. Триває приблизно кілька діб.
• Втрата свідомості з невідомим початком та тривалістю. Може тривати кілька років.

Розглянемо всі чотири варіанти докладніше:

1. Сюди можна віднести простий непритомність, його ще називають "постуральний синкопе". Основною причиною втрати свідомості у цьому випадку є порушення мозкового кровопостачання. Відмінними ознакамитакого виду непритомності є такі: людина втратила свідомість у вертикальному становищі і прийшов до тями через кілька секунд.

До першого типу втрати свідомості також відноситься непритомність кардинального генезу, коли через хвороби серця порушується кровообіг, виникає блокада та аритмія. Крім цього причинами раптової і короткочасної втрати свідомості можуть бути такі фактори: втрата свідомості при сечовипусканні через сильне напруження, виникає в основному у людей похилого віку, непритомність через тривалий напад кашлю, ортостатичний непритомність, спостерігається при різкому вставанні, «малий» напад Епілепсії.

1. Другий тип раптової та тривалої втрати свідомості може бути проявом наступних захворювань, а саме:

• великий епілепсії;
• гіпоглікемії – зниження концентрації глюкози у крові;
• істерії;
• порушення кровопостачання мозку

1. До третього варіанту належать коматозні стани, які характеризуються повільним розвитком:

• Оглушення - це найбільш частий виглядпорушення свідомості. Він зазвичай виникає при черепних травмах, отруєння, а також буває при виході хворого з коми. Характеризується слабкістю, млявістю, зниженням психічної активності, нечітким орієнтуванням у часі та місці.
• Сомнострічність. Цей стан зазвичай виникає при отруєнні психотропними речовинами, гіпоксії та нейроінфекції. Хворий багато спить, але при зовнішніх подразниках прокидається, може відповідати на запитання та адекватно виконувати вказівки лікаря. Але щойно зовнішні подразники припиняються, людина відразу засинає.
• Деліріозний синдром. Хворий втрачає орієнтування у часі та місці, бачить зорові та голосові галюцинації, при цьому спостерігається виражене моторне та мовленнєве збудження. Цей синдром може з'явитись при отруєнні деякими препаратами, при нирковій або печінковій недостатності, при синдромі ендогенної інтоксикації, а також буває у пацієнтів, які перебувають у неглибокій комі.
• Сопор. У цьому стані людина нічого не розуміє. У нього збережені лише реакції на сильні звукові та світлові подразники, а також біль. Зазвичай виникає мимовільне сечовипускання. Глотковий, рогівковий та зіниці рефлекси, як правило, збережені.

1. До останнього виду втрати свідомості відноситься кома - це відсутність психічної діяльності, у хворого спостерігається пригнічення свідомості, а також порушені рухові, соматовегетативні та чутливі функції організму. У цьому стані хворий не має ознак свідомих реакцій на внутрішні або зовнішні стимули.

Кома зазвичай ділиться на чотири стадії:

• Поверхнева кома. У людини зберігаються реакцію сильні подразники. Зіниці реагують на світ, хоч і слабо. М'язовий тонус знижений, проте рогівкові рефлекси та ковтання збережено. На обличчі немає міміка, але іноді виникає гримаса страждання. Сечовипускання мимовільне.
• Виражена кома. У цьому стані у хворого глоткові рефлекси пригнічені, гладка мускулатура розслаблена, але при цьому можлива реакція на сильні болючі подразники.
• Глибока кома. Немає жодних реакцій організму на будь-які подразники. У хворого відсутня свідомість, спостерігається м'язова атонія. Порушено механіку дихання, рефлекси відсутні.
• Чудова кома. Цей стан найважчий, життя хворого підтримується за допомогою медикаментозних препаратів та штучної вентиляції легень.

Симптоми

Розглянемо симптоми найпоширенішого непритомності, тобто коли людина непритомніє раптово і на кілька секунд. Перед втратою свідомості людині стає погано, у неї трапляється напад нудоти, з'являється нудота, пелена на очах, у вухах шумить, відчувається раптова слабкість. Деякі люди починаю позіхати, ноги підкошуються, людина починає розуміти, що ось-ось знепритомніє.

При втраті свідомості шкірні покриви бліднуть і набувають сірого відтінку, падає артеріальний тиск. М'язовий тонус ослаблений, зіниці повільно реагують світ. Пульс зазвичай слабкий, може взагалі не промацуватись.

Зазвичай такого непритомність триває кілька секунд, але за більш тривалої втрати свідомості понад 5 хвилин в людини можуть початися судоми або мимовільне сечовипускання. Як тільки він приходить до тями, то у нього зберігається загальна слабкість. Якщо він спробує різко встати, може статися черговий напад.

Перша допомога

Якщо людина знепритомніла, то їй необхідно надати правильну першу допомогу, вона полягає в наступному:

• Насамперед потрібно усунути фактори, що спричинили втрату свідомості. Наприклад, слід винести людину з задушливого приміщення, або витягнути її з води або ж віднести в прохолодне місце, якщо непритомність була викликана перегрівом.
• Якщо ви впевнені, що людина не має травми голови, то слід їй забезпечити горизонтальне положення. При цьому голова повинна бути нижчою за тулуб, а ноги – вище. Таким чином, покращується кровопостачання мозку.
• Для виключення можливості заходження мови або щоб людина не подавилася блювотою, краще перевернути її на бік. Але якщо така можливість відсутня, слід посадити людину, а голову опустити між колінами.
• Потім потрібно постаратися викликати подразнення рецепторів шкірного покриву. Наприклад, можна оббризкати обличчя водою або протерти його холодним мокрим рушником, крім цього можна поплескати його по щоках і дати вдихнути нашатирного спирту або оцту.
• Людині, що зомліла, потрібно обов'язково забезпечити доступ повітря. Потрібно відкрити вікно, розстебнути комір, пояс чи корсет. Якщо в нього спостерігається знижена температура тіла, необхідно укутати його ковдрою.

Після того як людина прийде до тями потрібно дотримуватися наступних рекомендацій:

• Не можна відразу ж давати йому їсти та пити.
• Забороняється відразу приймати вертикальне положення, інакше непритомність може повторитися.
• Якщо людина вже протягом декількох хвилин так і не прийшла до тями, то потрібно негайно викликати швидку допомогу.
• Поки їде бригада лікарів, потрібно прислухатися до дихання і перевірити пульс.
• Якщо у людини відсутній пульс і дихання, то потрібно приступати до непрямого масажу серця та штучного дихання. Надавати таку допомогу потрібно до приїзду лікарів.

Масаж серця робиться так: потрібно натискати випрямленими руками на нижню третину грудини з частотою приблизно 120 разів на хвилину. Штучне дихання виконується два вдихи-видихи після кожних 30 масажних рухів. Голова людини при цьому має бути трохи закинуто.

Якщо непритомність впала дитина або літня людина, то потрібно терміново викликати швидку допомогу, особливо якщо втрата свідомості супроводжується судомами, відсутністю дихання, або непритомність трапилася раптово без видимих ​​причин. Навіть якщо після непритомності людина швидко прийшла до тями, їй необхідно відвідати лікаря, щоб виключити травми та струс головного мозку.

Що роблять лікарі

Якщо людина протягом декількох хвилин непритомніє, то її причина може бути серйозною. Саме тому лікарі стежать за пульсом та диханням хворого, вимірюють його тиск та температуру. Якщо є симптоми зневоднення, проводиться внутрішньовенне вливання рідини.

Може бути зроблена електрокардіограма, вона необхідна для того, щоб унеможливити неполадки з серцем, які могли викликати непритомність. Також береться аналіз крові, виконується дослідження, якщо виявляється сольовий дисбаланс, його усувають спеціальними препаратами. У тому випадку, якщо лікар встановив, що непритомність трапилася через прийом деяких ліків, вони можуть бути замінені на інші.

Який лікар лікує